Ухвала суду № 103556563, 25.02.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/33315/21

Провадження № 1-кп/947/149/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2022 року Київський районний суд м. Одеси, в складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаряГренадьорова К.В.,

прокурора Юрченко Д.,

захисника Галкина К.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду вм.Одесі обвинувальний акт у кримінальномупровадженні,внесеного доЄдиного реєстру досудових розслідуваньза №12018161250000501 від 24.08.2018 року відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч.3, ч.5 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч.3, ч.5 ст. 185 КК України.

24.02.2022 року указом президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на терріторії України введено воєнний стан.

Згідно рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні, в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

Відеоконференції з ДУ "ОСІ " станом на 10:30 годині не проводилися у зв`язку з відсутністю інтернет зв`язку.

Обвинувачений ОСОБА_1 який утримуєтся в ДУ "ОСІ" до суду не доставлений, оскільки доставка обвинувачених з ДУ "ОСІ" неможливо у звязку з наявністю воєнного стану на території країни.

Прокурор заявив клопотання щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальногоправопорушення, тяжкий злочин передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років,раніше не судимий, не одружений, не має дітей, тобто відсутні стійки соціальнізв`язки усуспільстві, є громадянином іншої держави, не має місця реєстрації на території України, тривалий час перебував у розшуку, притягується до кримінальної відповідальності в межах інших кримінальних проваджень, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та незаконно чинити тиск на свідків та потерпілих у цьому кримінальномупровадженні, можескоїти інше кримінальне правопорушення. Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 .

Захисник Галкин К.О. заперечував проти проведення судового засідання і наполягав на встановленні відеоконференц зв`язку з ДУ "ОСІ".

Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , надали до суду заяви про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутністю.

Суд,вислухавши думку сторін кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людинивизначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри є підставою для позбавлення свободи, і прокурор має навести всі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він раніше не судим, є громадянином іншої держави, не має місця реєстрації на території України, не одружений, не працює, що вказує на відсутність постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків, обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_1 винним, того факту, що обвинувачений тривалий час перебував у розшуку, на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності в межах інших кримінальних проваджень, тому існують ризики того, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, уникнути від явки до суду, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 беручи до уваги, що злочин вчинено без застосування насильства, суд вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178,183,184,194,196,197,314,369-372КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «ОСІ» строком на 60 (шістдесят) днів і припиняє свою дію 25.04.2022 року.

На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від29.09.2021 року залишити визначений розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі чотирьохсот розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, що складає 953400 гривень.

Обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки строком на 60 днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копія ухвали вручається обвинуваченим, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув`язнення.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , підлягає оскарженню до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Головуючий Войтов Г. В.