Ухвала суду № 103556193, 23.02.2022, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4160/21

Провадження № 2/0203/362/2022

УХВАЛА

23 лютого 2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в місті Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Ноторової Є.О.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Шило Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження усну заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Ханієвій Ф.М. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, про визнання факту незаконності відсутності негайного звільнення, визначення з правовою невизначеністю та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2021 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до Дніпропетровської обласної ради про визнання факту незаконності відсутності негайного звільнення, визначення з правовою невизначеністю та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська КатолікянаМ.О. від 07.10.2021 року було заявлено самовідвід в цивільній справі та матеріали справи передані до канцелярії Кіровського районного суду міста Дніпропетровська для здійснення повторного автоматичного розподілу між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2021 року, справу № 203/4160/21, провадження №2/0203/1425/2021, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.

Ухвалою суду від 12.10.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 23.02.2022 року було задоволено клопотання представника відповідача та заяву представника Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Комунальне підприємство «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради.

У чергове підготовче засідання, призначене на 23.02.2022 року, з`явились всі учасники справи.

Під час підготовчого засідання позивач заявив відвід головуючому судді ХанієвійФ.М. в усній формі, мотивуючи його тим, що у нього є сумніви щодо неупередженості судді, бо вважає, що є інші підстави для цього.

Представник відповідача зазначила, що довіряє складу суду та вважає заяву позивача про відвід головуючому судді необґрунтованою, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх тверджень щодо упередженості головуючого судді. Тому представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні заяви позивача про відвід головуючому судді.

Представник третьої особи у підготовчому засіданні зазначила, що заперечує проти задоволення відводу головуючому судді, бо вважає таку заяву позивача необґрунтованою.

Суд, заслухавши пояснення позивача по суті усної заяви про відвід, думки інших учасників справи, керуючись ст. 40 ЦПК України, дійшов таких висновків.

Підставами для відводу судді, зокрема, пунктами 3, 5 частини 1 статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші (не передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України) обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частин 1- 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленомучастиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд, вирішуючи по суті усну заяву позивача про відвід головуючому судді, бере до уваги те, що позивач не зазначив, які саме у нього є підстави вважати головуючого суддю упередженою та які саме є інші обставини, що викликають у нього сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, не надав будь-яких доказів в обґрунтування своєї позиції.

Також суд зазначає, що згідно з положеннямист. 9 Конституції Українита ст. 17, ч.5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньКонвенції зправ людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Вимога безсторонності, згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другийу з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

У рішенні по справі «П`єрсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium) від 01.10.1982, заява № 8692/79, Європейський Суд з прав людини вказав (п.30): не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь який сумнів з цього приводу.

Вказаний висновок, що потім був підтриманий у наступних рішеннях Суду, зокрема, у справі «МакГоннелл проти Сполученого Королівства» (McGonnell v. the United Kingdom), заява № 28488/65, § 51, ECHR 2000, та Клейн та інші (Kleyn and Others)), започаткував розмежуванням критеріїв неупередженості (безсторонності):

- суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі;

- об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь яких сумнівів у його безсторонності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак, вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Аналіз викладеного вище дає суду підстави для висновку, що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові, у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що ст.ст. 76 та 81 ЦПК України передбачено, що сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Тобто особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше. Між тим, заявлений позивачем відвід головуючому судді є необґрунтованим, недоведеним будь-якими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відсутні підстави для відводу головуючому судді Ханієвій Ф.М., визначених ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а відтак, у задоволенні усної заяви позивача про відвід судді слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 260, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді ХанієвійФ.М. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, про визнання факту незаконності відсутності негайного звільнення, визначення з правовою невизначеністю та стягнення моральної шкоди відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 23.02.2022 року.

Суддя Ф.М. Ханієва