Рішення № 103554800, 23.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 лютого 2022 року Справа № 280/12234/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із дня набуття необхідного пільгового стажу.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із дня набуття необхідного пільгового стажу в металургії згідно із ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням різниці, що вже була виплачена.

- Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.04.2021 08395000969 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за відсутності необхідного пільгового стажу. Окрім того, відповідачем роз`яснено, що з 01.01.2021 набули чинності зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і Податкового кодексу України, якими передбачено подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб щокварталу (замість щомісяця). Строки подання такої звітності (податкового розрахунку) встановлено Податковим кодексом України - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. З огляду на зазначене, дані про страховий стаж за І квартал 2021 року відображені в реєстрі у середині II кварталу. Враховуючи те, що позивач звернувся за призначенням пенсії 01.04.2021, сплата страхових внесків за І квартал 2021 року була відсутня, у призначенні пенсії йому було відмовлено. Позивач 31.05.2021 повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Пенсія була призначена згідно із ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 31.05.2021 на підставі особистої заяви позивача та доданих до неї документів. Позивач не погоджується із датою призначення пенсії (31.05.2021) вважає що пенсія повинна була бути призначення із дати першого звернення, а саме з 01.04.2021. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 13.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

10.01.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що за загальним правилом пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Призначення пенсії згідно із ч. 3 ст. 114 Закону 1058 до виключень не входить. Пенсія позивачу була призначена відповідно до норм чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

01.04.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.04.2021 08395000969 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за відсутності необхідного пільгового стажу. Пільговий стаж позивача станом на 01.04.2021 становив 24 роки 8 місяців 24 дні (враховано по 31.12.2020).

31.05.2021 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

31.05.2021 відповідач призначив пенсію ОСОБА_1 згідно із ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення пенсія із дня набуття права на пенсію протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З 01.01.2021 набули чинності зміни до закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і Податковий кодекс України, яким передбачено подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб щокварталу. Строк подання такої звітності (податкового розрахунку) встановлено Податковим кодексом України протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

На день звернення до відповідача за призначенням пенсії з заявою від 01.04.2021 стаж позивачу було зараховано за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по 31.12.2020,

Як вбачається із матеріалів справи станом на 01.04.2021 пільговий стаж позивача становив 24 роки 8 місяців 24 дні., а тому відповідач відмовив у призначенні пенсії.

Щодо дня з якого призначається пенсія за віком на пільгових умовах згідно із ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Згідно ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня;

У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.

У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Отже, за загальним правилом пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

У цій справі позивач первинно звернувся до органу, що призначає пенсію, за призначенням пенсії у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 01.04.2021.

При цьому, фактичні обставини справи свідчать про те, що за результатами розгляду заяви позивача від 01.04.2021 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.04.2021 08395000969 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Натомість, пенсію позивачу призначено з 31.05.2021 на підставі нової заяви позивача про призначення пенсії від 31.05.2021.

Суд звертає увагу, що у даному випадку пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Оскільки позивач звернувся до відповідача із новою заявою про призначення пенсії 31.05.2021, то відповідач правомірно призначив пенсію з дня повторного звернення за пенсією (31.05.2021).

Доводи позивача щодо призначення пенсії позивача з 01.04.2021 судом не приймаються, оскільки як зазначалось вище за результатами розгляду заяви позивача від 01.04.2021 пенсійним органом прийнято рішення від 19.04.2021 08395000969, яке не є предметом даного позову.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

В свою чергу, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист…

Відтак завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог Закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі 802/2678/15-а, яка враховується судом під час ухвалення рішення у даній справі.

Суд зазначає, що в даному позові позивач фактично не згоден із рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах від 19.04.2021 08395000969, яке прийняте за результатами розгляду заяви позивача від 01.04.2021.

З огляду на заявлені позовні вимоги, правомірність вищевказаного рішення не входить до предмету розгляд у цій справі.

Отже, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки належним способом захисту є оскарження саме рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах від 19.04.2021 08395000969.

При цьому, саме в рамках розгляду справи про оскарження дій, судом буде надана правова оцінка тим доводам, які викладені позивачем в позовній заяві, та встановлена правомірність дій відповідача.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 23.02.2022.

Суддя А.В. Сіпака