Постанова № 10355434, 06.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2010 р. справа № 2а-12002/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14.45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМ та Р»

до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.04.2010р. №0001032343 та №0001022343

за участі представників позивача Соколова Є.М., Цибіна А.В.

представника відповідача Таранова Є.Г., Владимаренка С.Л.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМ та Р» звернулося до суду з позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.04.2010р. №0001032343 та №0001022343 на суму 510 грн. та 4632,7 грн. відповідно.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що проведеною відповідачем перевіркою встановлені порушення п. 9, 10 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 2.8, 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. За результатами перевірки складений акт № 52/05/03/23/32644804 від 14.04.2010р., на підставі якого, відповідно до п. 4, 5 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» та абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.04.2010р. №0001032343 та №0001022343 на суму 510 грн. та 4632,7 грн. відповідно. Позивач вважає, що акт не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки порушений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. Зазначає про відсутність підстав для проведення перевірки і порушення порядку проведення перевірки.

Також зазначає, що обставини, які зазначені у акті перевірки, не відповідають дійсності, оскільки у відповідності до п. 5.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті готівкові кошти у розмірі, що перевищував ліміт каси, були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства. З 07 по 13 квітня 2010 р. кошти, які перевищували ліміт каси акумулювалися для видачі директору підприємства, який фактично отримав їх 14 квітня 2010 року. Це підтверджується відповідними касовими документами. Крім того, вказує, що своєчасне не роздрукування фіскального звітного чеку є провиною конкретного працівника продавця, а не її працедавця.

Представники позивача в судове засідання зявилися, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання зявилися, адміністративний позов не визнали з підстав, викладених у запереченнях від 02.06.2010р. № 7866/10/10-013. Посилаючись на Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг», наказ ДПА України від 12.08.2008р. № 534 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій» вказують на законність проведення та правильність оформлення перевірки. Щодо твердження позивача про видачу під звіт коштів, які складали перевищення ліміту каси, вказують на те, що на момент перевірки відповідні касові документи не були підписані директором підприємства. Відсутність підпису останнього про отримання коштів у касі підприємства спростовує твердження позивача про видачу готівки та свідчить про наявність у касі суми готівки, яка перевищує встановлений ліміт. За таких підстав представники відповідача просять суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Заслухавши позивача, представників позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМ та Р» є субєктом підприємницької діяльності юридичною особою, код ЄДРПОУ 32644804.

Відповідачем відповідно до направлень від 13.04.2010р. №001741 та № 001740 проведена перевірка позивача з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складений акт №52/05/03/23/32644804 від 14.04.2010 року. (надалі Акт перевірки).

Під час перевірки відповідачем було встановлено не забезпечення щоденного друку на РРО фіскального звітного чеку за день роботи 15.10.2009р. (Z-звіт РРО за 15.10.2009р. роздрукований 16.10.2009 року); не забезпечення зберігання контрольної стрічки до РРО за день роботи 15.10.2009 року. Дані порушення встановлені під час перевірки КОРО №0571002741 від 15.01.2009р. Наведене є порушенням п. 9, 10 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі Закон «Про застосування РРО…»).

Відповідно до п. 4 статті 17 цього Закону за порушення його вимог до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Крім того, відповідно до п. 5 ст. 13 Закону «Про застосування РРО…» фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян застосовуються у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.

На підставі Акту перевірки виходячи з вказаних приписів Закону «Про застосування РРО…» відповідачем 28.04.2010 року було прийняте рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0001032343 у сумі 510 грн. (340 грн. + 170 грн.).

Крім того, проведеною перевіркою встановлено, що при перевірці касової книги за період з 01.04.2010 р. по 14.04.2010р. в порушення п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320) при виведенні залишку готівки в касі за дні роботи 07.04.2010 р. та 13.04.2010 р. приймалися видаткові касові ордери №1668 від 13.04.2010р. та №1662 від 07.04.2010р. в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом отримувача. До акту перевірки додані копії вказаних касових ордерів. Відповідно до наказу №16 від 04.01.2010р. ліміт залишку готівки в касі позивача встановлений у сумі 1270 грн. З урахуванням цього відповідачем встановлене перевищення суми ліміту у розмірі 821,45 грн. за 07.04.2010р. та 1494,9 грн. за 13.04.2010р.

Абзацом 2 пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

На підставі Акту перевірки виходячи з приписів вказаного Указу відповідачем 28.04.2010 року було прийняте рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0001022343 у сумі 4632,7 грн. (2 х (821,45 грн. + 1494,9 грн.)).

Позивач оскаржує зазначені рішення у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог він посилається на відсутність підстав для проведення перевірки і порушення порядку проведення перевірки.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» органами державної податкової служби України надано право здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Частиною 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» вважаються позаплановими.

Таким чином, обмеження, яке встановлене ч. 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відносно надіслання повідомлення про проведення перевірки із зазначенням її дати початку та закінчення не пізніше ніж за 10 днів в даному випадку не застосовується.

Крім того, зазначені вимоги відносяться до перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обовязкових платежів). Перевірками по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку не перевіряється повнота нарахування та сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

З огляду на викладене, дана перевірка повинна кваліфікуватися як позапланова, що спростовує твердження позивача про необхідність попередження його за 10 днів щодо проведення перевірки.

При цьому підстави для проведення позапланової перевірок, які передбачені ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у даних відносинах не застосовується, оскільки вони передбачені для перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 9, 10 статті 3 Закону України «Про застосування РРО…» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Відповідачем під час перевірки встановлені порушення вказаних норм Закону «Про застосування РРО…». При цьому Пашинська О.Б., яка працює продавцем у магазині позивача, під час перевірки надала пояснення, згідно з якими не заперечує проти вказаного факту. За змістом позовної заяви позивач також не спростовує наявність такого порушення, однак посилається на те, що це є провиною конкретного працівника продавця, а не її працедавця.

Відповідно до статті 17 Закону «Про застосування РРО…» за порушення вимог цього Закону за рішенням відповідних органів державної податкової служби України фінансові санкції застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги).

У даних відносинах таким субєктом є позивач, тому відповідачем правомірно прийняте рішення від 28.04.2010 року № 0001032343 про застосовування штрафних (фінансових) санкцій до позивача у сумі 510 грн., що обумовлює відмову у задоволенні позовних вимог про визнання нечинним та скасування цього рішення.

Відповідно до п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N40/10320(надалі Положення) підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

У акті перевірки відповідачем зазначено, що відповідно до наказу №16 від 04.01.2010р. ліміт залишку готівки в касі позивача встановлений у сумі 1270 грн. У судовому засіданні сторонами дана обставина не оспорювалась, тому з урахуванням приписів ч.3 ст. 72 КАС України суд не перевіряє її доказами та виходить з її доведеності.

Згідно відомостей касової книги позивача за 07 квітня 2010 року залишок готівкових коштів на початок дня складав 538,4 грн. На підставі прибуткового касового ордеру №1824 від 07.04.2010р. у касі підприємства була оприбуткована виручка за день у сумі 1553,05 грн. Таким чином, на кінець дня у касі підприємства були наявні готівкові кошти у сумі 2091,45 грн., що на 821,45 грн. перевищує встановлений ліміт (538,4грн. + 1553,05 грн. 1270 грн.).

Позивач спростовує такі висновки з посиланням на видачу у цей самий день з каси коштів у сумі 1110 грн. На підтвердження цього ним наданий оригінал видаткового касового ордеру №1662 від 07.04.2010р.

Відповідно до п. 3.5. Положення у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Матеріали справи містять копію вказаного видаткового касового ордеру, у якому відсутній підпис одержувача. Такі відомості також зазначені у акті перевірки. У позовній заяві позивач вказує, що з 07 по14 квітня 2010 року директор підприємства (одержувач коштів) перебував у відрядженні та отримав готівкові кошти, які збиралися для нього у цей період, тільки 14 квітня 2010 року.

З наведеного випливає, що фактично станом на 07.04.2010 року видатковий касовий ордер №1662 від 07.04.2010 року не містив підпису одержувача. Тому відповідно до п. 3.5 Положення він не може прийматися для виведення залишку готівки в касі за цей день.

Суд не приймає до уваги наявність цього підпису на оригіналі вказаного видаткового касового ордеру, який наданий у судове засідання. оскільки з нього не вбачається, коли поставлений цей підпис. Наявність підпису на теперішній час не спростовує висновків про його відсутність станом на 07.04.2010р.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно та обґрунтовано визначена сума, що перевищує встановлений ліміт каси за 07.04.2010 року.

Аналогічно, згідно відомостей касової книги позивача за 13 квітня 2010 року залишок готівкових коштів на початок дня складав 1154,7 грн. На підставі прибуткового касового ордеру №1832 від 13.04.2010р. у касі підприємства була оприбуткована виручка за день у сумі 1610,2 грн. Таким чином, на кінець дня у касі підприємства були наявні готівкові кошти у сумі 2764,9 грн., що на 1494,9 грн. перевищує встановлений ліміт (1154,7грн. + 1610,2 грн. 1270 грн.). Саме з такого розміру перевищення виходив відповідач при застосуванні штрафних (фінансових) санкцій за спірним рішенням.

Готівкові кошти у сумі 2764,9 грн. зазначені у касовій книзі позивача на початок дня 14.04.2010 року, що відповідає висновкам відповідача про перевищення встановленого ліміту каси.

У цей день на підставі прибуткового касового ордеру №1834 від 14.04.2010р. у касі підприємства була оприбуткована виручка за день у сумі 1092,3 грн. Також у цей день з каси підприємства його директору були видані готівкові кошти у сумі 2650 грн. за видатковим касовим ордером №1669 від 14.04.2010р. Залишок готівкових коштів у касі склав 1207,2 грн. що не перевищує встановленого ліміту.

Відповідно до п.5.10 Положення готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Готівкові кошти, які станом на кінець дня 13.04.2010 року становили перевищення встановленого ліміту каси, були видані 14.04.2010 року, що підтверджується відповідним видатковим касовим ордером. Цей ордер містить підпис отримувача.

Як зазначено у акті перевірки, вона у цей день була розпочата відповідачем о 10 годин 29 хвилин та закінчена о 15 годин 00 хвилин. Після її закінчення до кінця робочого дня позивач мав право оформити вказану видачу готівкових коштів з каси підприємства, що ним і було зроблено.

Тому відповідач у акті перевірки дійшов передчасних висновків про перевищення ліміту каси 13.04.2010 року на суму 1494,9 грн. Ці висновки спростовані позивачем, який 14.04.2010 р. оформив видачу готівкових коштів з каси підприємства, внаслідок чого у відповідності до п. 5.10 Положення вказана сума не вважається понадлімітною в день її надходження (13.04.2010р.).

З урахуванням цього висновки акту перевірки про перевищення суми ліміту каси у розмірі 1494,9 грн. за 13.04.2010р. є необґрунтованими та протиправними.

За таких обставин позовні вимоги про визнання нечинним та скасування рішення відповідача про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0001022343 у сумі 4632,7 грн. підлягають задоволенню частково у сумі 2989,8 грн. (1494,9 грн. х 2).

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з державного бюджету України на користь позивача відповідно задоволеним позовним вимогам.

Зважаючи на наведене керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМ та Р» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.04.2010р. №0001032343 та №0001022343 задовольнити частково.

Визнати нечинним та скасувати рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 28.04.2010 року №0001022343 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2989,80 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМ та Р» (84626, Донецька область, місто Горлівка, пр. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 32644804) судові витрати із судового збору у сумі 0 грн. 85 коп. (нуль гривень вісімдесят пять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 06 липня 2010р. Постанова складена у повному обсязі 09 липня 2010р.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.