Рішення № 103554082, 10.02.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4003/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Вільчак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за позовною заявою адвоката Дудурич Ігоря Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Дудурич І.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав.

Позов мотивує тим, що ОСОБА_1 проживала із відповідачем ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2010 року по 2017 рік. В період спільного проживання у позивача та відповідача народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 від 28.08.2017 року, проте з народження дитини ухиляється від її утримання.

Наголошує, що дитина ОСОБА_3 зареєстрований та проживає із позивачем за адресою АДРЕСА_1 , і перебуває на її утриманні, що підтверджується, спору відносно місця проживання дитини між позивачем і відповідачем немає, для дитини забезпечені належні умови для проживання, виховання, фізичного та духовного розвитку, дитина відвідує центри розвитку дітей.

Зауважує, що хоч відповідач є батьком дитини ОСОБА_3 , проте участі у вихованні і у його утриманні не приймає, не надає жодної фінансової допомоги, з моменту народження дитини і по теперішній час відповідач бачив свою дитину лише декілька разів, не цікавиться його розвитком та в цілому не проявляє до нього інтерес.

Посилаючись на викладене, просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач не скористалася правом на участь у судовому засіданні та в матеріалах справи міститься заява її предсатвника адвоката Дудурич І.В., відповідно до якої він просить розглянути справу у їх відсутності та задоволити позов.

Відповідач повторно не з`явився у судове засідання, про прични неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв чи заперечень не подавав.

Представник органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Ужгородської міської ради у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, згідно поданої заяви просить проводити розгляд справи без його участі.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та неоспорено сторонами, що ОСОБА_1 проживала із відповідачем ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, та в період спільного проживання у них народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження № НОМЕР_1 від 28.08.2017, виданого уповноваженим органом реєстрації Округу Ріверсайд, Штат Каліфорнія, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його батьками записано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Судом також встановлено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується довідкою №40 ГУ ДМС України від 24.01.2018, зареєстрована разом з матір`ю та перебуває на її повному утриманні.

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому №729/23/02-19 від 21.10.2020 року, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав громадянина Еквадору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці…».

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватись з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини є підставою, передбаченою п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України для позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення поновлення батьківських прав", особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення від виконання батьківських обов`язків має місце тоді, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовими рішеннями, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 мешкає окремо від дитини, його вихованням не займається, не виявляє інтересу до життя сина, не виявляє бажання до спілкування з ним та не бере участі у його утриманні.

Таким чином, суд вважає, що з боку відповідача мала місце винна поведінка, яка проявилась у свідомому ухиленні ним від виконання своїх батьківських обов`язків відносно свого малолітнього сина, а тому з урахуванням наданого Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав №729/23/02-19 від 21.10.2020, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав відносно ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання заяви у розмірі 908 грн.

Керуючись ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст. 164, 166, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 76, 81, 141, 191, 258, 265, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_3 ;

Третя ососба, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Ужгородської міської ради, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3; код ЄДРПОУ 04053699.

Суддя Т.Р. Деметрадзе