Рішення № 103553482, 22.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 лютого 2022 року Справа № 280/5826/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м.Запоріжжя, вул. Гоголя, 105-А; код ЄДРПОУ 40311343) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми №25 від 10.07.2019, якою на позивача накладено штраф у розмірі 25038,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період з 24 по 27 травня 2019 року відповідачем проведено позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) на потужностях ресторану по АДРЕСА_2 , за результатами якого складено Акт стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами. На підставі висновків вказаного акту, 10.07.2019 головним державним інспектором, головним державним ветеринарним інспектором, начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Шершнєвим В.П. винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми №25, якою на позивача накладено штраф у розмірі 25038,00 грн. Вказує на протиправність дій посадових осіб по призначенню та проведенню позапланового інспектування, зокрема вважає, що у спірних правовідносинах підлягають встановленню у числі іншого наступні обставини чи реалізовувались або чи підлягали реалізації харчові продукти зафіксовані відповідачем в акті перевірки. Звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей щодо реалізації на об`єкті позивача або пропонування згідно меню страв в закладі позивача харчових продуктів, які зафіксовані актом, зокрема, але не виключно, назва страви, ціна реалізації, фото меню-розкладки. Також зазначає, що для з`ясування безпечності / небезпечності харчового продукту на організм людини необхідно відібрати зразки харчових продуктів та змивів з об`єктів навколишнього середовища для подальшого проведення лабораторних досліджень на відповідність встановлених МОЗ України показникам безпечності. Оскільки відповідачем під час проведення перевірки зразки проб на дослідження щодо відповідності критеріям безпеки не відбирались, тому допущення відповідача про небезпечність харчових продуктів та навколишнього середовища здоров`ю людини є хибними. Стверджує, що положеннями чинного визначено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, фінансові та адміністративні санкції до суб`єкта господарювання не застосується, у зв`язку із чим, відповідачем порушено приписи чинного законодавства, що виразилося в тому, що відповідачем без видачі припису про усунення порушень чинного законодавства, було прийнято оскаржувану постанову про накладення на позивача штрафу. У зв`язку з наведеним вважає, що відповідачем не вжиті заходи щодо встановлення фактору, ступеня та характеру загрози життю та здоров`ю людини та/або тварини, а відтак актом №1007/02 не встановлено загрози життю та здоров`ю людини та/або тварини, та як наслідок, оскаржувана постанова винесена протиправно. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.12.2019 позовну заяву у справі №280/5826/19 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 днів з дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем недоліки позовної заяви усуненні у визначений судом строк.

Так, ухвалою суду від 21.12.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 20.01.2020.

Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що на розгляд справи про порушення ФОП ОСОБА_1 встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів, які створюють загрозу для життя та здоров`я людини, позивач не з`явився, а тому керуючись вимогами частин 10, 11 статті 66 Закону України №2042-VIII та взявши до уваги, що ФОП ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи та від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, справу розглянуто за відсутності позивача. Постанова від 10.07.2019 №25 була надіслана на адресу реєстрації ФОП ОСОБА_1 05.04.2019, про що свідчить квитанція пошти. Вважає оскаржувану постанову такою, що винесена правомірно, а зауваження позивача стосовно проведення перевірки хибними. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 20.01.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, відкладено підготовче засідання на 02.03.2020.

Ухвалою суду від 02.03.2020 відкладено підготовче засідання на 07.04.2020.

Ухвалою суду від 07.04.2022 зупинено провадження у справі до 02.07.2020.

Ухвалою суду від 02.07.2022 відкладено підготовче засідання на 09.09.2020.

Протокольною ухвалою суду від 09.09.2020 відкладено підготовче засідання на 07.10.2020.

Ухвалою суду від 07.10.2020 зупинено провадження у справі до 02.12.2020.

Ухвалою суду від 02.12.2020 зупинено провадження у справі до 10.02.2021.

Ухвалою суду від 10.02.2021 зупинено провадження у справі до 12.04.2021.

Ухвалою суду від 12.04.2021 зупинено провадження у справі до 08.06.2021.

Ухвалою суду від 08.06.2021 зупинено провадження у справі до 26.08.2021.

Ухвалою суду від 26.08.2021 зупинено провадження у справі до 16.11.2021.

Ухвалою суду від 16.11.2021 зупинено провадження у справі до 18.01.2022.

Ухвалою суду від 18.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.02.2022.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача 15.02.2022 подала до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

У період з 21.05.2019 по 27.05.2019 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області проведено планову перевірку у формі інспектування на предмет додержання законодавства в сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів ФОП ОСОБА_1 .

Під час проведення планової перевірки був присутній ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами відеофіксації.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.05.2019 №1007/02, яким зафіксовано ряд порушень законодавства в сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів з боку ФОП ОСОБА_1 . Примірник акту отримано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , про що свідчить його особистий підпис.

30.05.2019 заступником начальника управління - начальником відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Вільнянського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, державним інспектором Хоменком С.А. складено протокол про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми з боку ФОП ОСОБА_1 , який він особисто отримав 30.05.2019.

27.05.2019 головним державним інспектором, начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області винесено розпорядження про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів за порушення законодавства про харчові продукти №22, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 припинити обіг харчових продуктів, які зберігаються в морозильних камерах ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , перелік яких зазначено у вказаному розпорядженні, на 10 робочих днів з 27.05.2019 до 07.06.2019, з яким ФОП ОСОБА_1 ознайомлений 27.05.2019.

05.06.2019 позивач повідомив Головне управління про виконання розпорядження від 27.05.2019 №22 щодо вжиття заходів щодо усунення невідповідностей харчових продуктів, зазначених у розпорядженні.

Відповідно до вимог частини десятої статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» (далі - Закон України №2042-VIII) позивачу 27.06.2019, а саме, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дня розгляду справи, рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, надіслане повідомлення про час і місце розгляду справи від 27.06.2019 за №02-11- 16/3672, яким поінформоване, що розгляд справи про порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів, які створюють загрозу для життя та здоров`я людини відбудеться 10.07.2019 о 11-00 год.

10.07.2019 відбувся розгляд справи про порушення ФОП ОСОБА_1 встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів, які створюють загрозу для життя та здоров`я людини, за результатами якого винесено постанову №25 про накладення штрафу на ФОП Дроворуба в сумі 25038,00 грн. за пунктом 1 частини першої статті 65 Закону України №2042-VІІІ за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми.

На розгляд справи про порушення ФОП ОСОБА_1 встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів, які створюють загрозу для життя та здоров`я людини, позивач не з`явився.

Головне управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області, керуючись вимогами частин десятої, одинадцятої статті 66 Закону України №2042-VIII та взявши до уваги, що ФОП ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи та від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, справу розглянуто за відсутності позивача.

10.07.2019 головним державним інспектором, головним державним ветеринарним інспектором, начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Шершнєвим В.П. винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми №25, якою на позивача накладено штраф у розмірі 25038,00 грн

Постанова від 10.07.2019 №25 була надіслана на адресу реєстрації ФОП ОСОБА_1 05.04.2019, про що свідчить квитанція пошти.

Позивач, не погодившись з правомірністю постанови про накладення штрафу, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя та здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до вимог статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Таким чином, держава гарантує захист прав споживачів та здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

Відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів та порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї, регулюються Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 №771/97-ВР (далі - Закон №771).

Відповідно до вимог статті 4 Закону №771 державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров`я та інтересів споживачів.

Статтею 5 Закону №771 встановлено, що до системи органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів належать, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (компетентний орган).

У пункті 55 частини першої статті 1 Закону №771 надано визначення терміну «оператор ринку харчових продуктів» (далі - оператор ринку) - суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об`єктів санітарних заходів; потужності - споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об`єктів санітарних заходів.

За вимогами пункту 1 частини другої статті 20 Закону №771 оператори ринку зобов`язані: забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.

ФОП ОСОБА_1 12.10.2009 зареєстрований суб`єктом підприємницької діяльності, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис №21030000000053880. Основним видом діяльності є: 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок.

Отже, з огляду на основний вид господарської діяльності позивач є оператором ринку харчових продуктів та зобов`язаний забезпечувати дотримання вимог Закону №771 щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх обігу.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною шостою статті 2 Закону №877-V передбачено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів (частина п`ятнадцята статті 4 Закону №877-V).

Порядок здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) врегульовано статтею 6 Закону №877-V.

Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначає Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 №2042-VIII (далі - Закон №2042-VІІІ).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2042-VІІІ законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про ветеринарну медицину», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №2042-VІІІ дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини щодо: 1) захисту життя та здоров`я рослин; 2) харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, призначених (вироблених) для власного споживання (користування); 3) ввезення на митну територію України тварин, крім тих, що призначені для споживання людиною живими.

Частиною першою статті 18 і частиною першою статті 19 цього Закону визначено, що державний контроль здійснюється компетентним органом, крім випадків, встановлених цим Законом. Заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

Статтею 18 Закону №2042-VIII визначені вимоги до заходів державного контролю.

Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону №2042-VIII заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, перевірку позивача проведено відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)» від 15.05.2019 №756, направлення контролюючого органу від 15.05.2019 №1007. Підставою перевірки є щорічний план державного контролю продуктів, ветеринарної медицини на 2019 рік, затверджений наказом Держпродспоживслужби від 27.11.2018 №965.

Стосовно допуску суб`єктом господарювання до здійснення державного нагляду, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду в постановах по справам №2а/2570/6273/2011 від 23.01.2018 та №820/1685/17 від 04.06.2020, де суд дійшов висновку, що у разі якщо допуск до проведення перевірки відбувся, у подальшому предметом розгляду у суді має бути лише суть виявлених порушень. У разі невикористання суб`єктом господарювання права на недопуск до перевірки не можна визнати такі порушення процедури проведення перевірки підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.

Позивач вказує, що матеріали справи не містять відомостей щодо реалізації на об`єкті позивача харчових продуктів.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 здійснює наступні види діяльності: 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок (основний); 96.04 Діяльність із забезпечення фізичного комфорту; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.29. Постачання інших готових страв; 56.30. Обслуговування напоями; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 79.90 Надання інших послуг бронювання та пов`язана з цим діяльність; 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання.

Відповідно до національного стандарту України ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація»:

п. 3.11, Ресторан - Заклад РГ з різноманітним асортиментом продукції власного виробництва і закупних товарів, високим рівнем обслуговування і комфорту у поєднанні з організуванням відпочинку і дозвілля споживачів; також відповідно;

3.2 заклад РГ - Організаційно-структурна одиниця у сфері РГ, яка здійснює виробничо- торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організувати дозвілля споживачів. 3.1 ресторанне господарство РГ - Вид економічної діяльності суб`єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього. (Примітка. Суб`єкти господарської діяльності здійснюють діяльність у ресторанному господарстві через заклади РГ (ДСТУ 3862). Відповідно до національного стандарту України ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» - Роздрібна торгівля - вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг. Також в сфері ресторанного господарства передбачено і визначено «Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №833 від 15.06.2006р.) згідно п.3 якого - «торговельна діяльність провадиться суб`єктами, господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а також ресторанного господарства». З огляду на викладене, не потребує доведення факт зберігання для виробництва на потужностях суб`єкта господарювання харчових продуктів та / або їх реалізації.

Окрім того, за досліджений судом відеозаписом, захід контролю здійснювався в харчоблоці закладу громадського харчування (ресторані - https://marcoclub.com/restoran/) заміського клубу «МАРКО ПОЛО», при цьому спілкування з представниками органу контролю окрім суб`єкта господарювання здійснював найманий персонал - кухарі, які пояснювали призначення обладнання, етапи процесу виготовлення страв починаючи з їх замовлення відвідувачами, мету зберігання харчових продуктів - які свідчили про використання харчових продуктів та обладнання харчоблоку для організації харчування відвідувачів заміського клубу.

Щодо доводів позивача про відсутність форми акту на початок проведення планового заходу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини дев`ятої статті 18 Закону №2042 здійснення інспектування та аудиту без застосування акту державного контролю, а відбору зразків - без застосування акту відбору зразків забороняється.

Під час проведення з 21.05.2019 по 27.05.2019 планового інспектування потужностей ФОП ОСОБА_1 застосовувалась форма акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 06.02.2017 №42 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.03.2017 за №358/30226), яка була чинна на момент проведення вказаного заходу, а втратила чинність лише 13.09.2019 на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства №447 від 08.08.2019.

Тому, у Головного управління були законні підстави застосовувати зазначену форму акту під час здійснення такого заходу.

Позивач посилається на пункт 8 розділу X Прикінцевих і перехідних положень Закону №2042, положення якого жодного дня не застосовувались у зв`язку із набранням чинності самого Закону №2042 лише 04.04.2018.

Також позивач стверджує, що Головним управлінням порушені вимоги статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 №2042-VIII (далі за текстом - Закону №2042-VIII) в частині його неповідомлення про дату та місце розгляду справи.

Проте, таке твердження позивача є хибним, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 66 Закону №2042-УІП визначено, що провадження у справах про порушення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється відповідно до положень цієї статті.

Згідно з частиною сьомою цієї статті протокол складається у двох примірниках та підписується особою, яка його склала. Один примірник протоколу вручається під розписку особі, щодо якої складено протокол, або її представникові, а другий - зберігається у компетентному органі або його територіальному органі. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від отримання примірника протоколу в ньому робиться відповідний запис, і не пізніше наступного робочого дня після складення протокол надсилається такій особі рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. У разі ненадання особою, щодо якої складено протокол, інформації про її місцезнаходження (місце проживання) протокол надсилається за відповідною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.

Положеннями частин десятої, одинадцятої статті 66 Закону №2042-VIII визначено, що час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.

Справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За приписами частин чотирнадцятої, шістнадцятої та сімнадцятої Закону №2042-VIII, за результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення штрафу; 2) про закриття справи.

Постанова у справі вручається особі, щодо якої її винесено, або її представникові під розписку або надсилається рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Потерпілий та особа, щодо якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення. Скарга на постанову у справі, подана в адміністративному (досудовому) порядку, залишається без розгляду у разі оскарження цієї постанови до суду.

Таким чином, порядок накладення штрафу на позивача не порушувався.

Крім того, законом України №2042-VIII не передбачено надання відповіді на клопотання про закриття справи. За результатами розгляду справи передбачено лише винесення однієї з таких постанов: 1) про накладення штрафу; 2) про закриття справи.

Щодо твердження позивача про те, що мотивувальна частина постанови від 10.07.2019 №25 базується на припущеннях щодо оцінки ризику загрози для життя та/або здоров`я людини або тварини, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, Закон №771/97-ВР регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.

Тобто преамбулою чітко визначено, що цей Закон визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї, а тому недотримання цього порядку може створювати загрозу для життя та/або здоров`я людини або тварини.

Статтею 4 цього Закону визначено, що державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров`я та інтересів споживачів. Держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів шляхом, зокрема, встановлення санітарних заходів; встановлення вимог до окремих показників якості харчових продуктів; інформування та підвищення обізнаності операторів ринку і споживачів щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів; встановлення вимог щодо стану здоров`я персоналу потужностей; здійснення державного контролю; притягнення операторів ринку, їх посадових осіб до відповідальності у разі порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Таким чином, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей законодавець пов`язує з обставинами, які можуть призвести, в тому числі, до різних захворювань пов`язаних із отруєнням людей.

Так, згідно з пунктом 55 частини першої статті 1 Закону №771/97-ВР оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об`єктів санітарних заходів.

Статтею 20 Закону №771/97-ВР встановлено, що оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють. Оператори ринку зобов`язані забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 65 Закону №2042-VIII, оператори ринку несуть відповідальність за порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров`я людини або тварини, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону №771/97-ВР гігієнічні вимоги - заходи та умови, що необхідні для управління небезпечними факторами і забезпечення придатності харчових продуктів для споживання людиною з урахуванням їх використання згідно з призначенням.

В свою чергу, загальні гігієнічні вимоги щодо поводження з харчовими продуктами встановлено Розділом VII вказаного Закону.

Отже, недотримання принципів та вимог до безпечності та якості харчових продуктів, зокрема гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів, порушує права людини (споживача) на безпеку їх здоров`я і життя, і може завдати шкоди.

Позивачем згідно з актом перевірки від 27.07.2019 №1007/02, протоколом від 30.05.2019 і постановою від 10.07.2019 №25 порушені встановлені законодавством гігієнічні вимоги до обігу харчових продуктів, що створюють загрозу для життя та здоров`я людини, а саме:

- потужність не підтримується в чистоті, а саме: на стінах під системою вентиляції в цеху для варіння сліди у вигляді потьоків, бруд та застарілий жир; інвентар (розливні ополоники, лопатки, ложки) висить на гачках, які забруднені пилом та жиром, на плафонах висить павутиння; мухоловки (інсектицидні лампи) заповнені мухами та шкідниками., що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України від 23.12.1997р. №771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів» (далі - Закону України №771/97-ВР);

- потужність спланована, сконструйована та розміщена так, що не забезпечуються її належне утримання, чищення та дезінфекція, запобігання або мінімізація будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України №771/97-ВР;

- не проводилось чищення системи вентиляції, тому вона працює неналежним чином, що є порушенням п. З ч. 1 ст. 41 Закону України №771/97-ВР;

- підлога не має достатньої дренажної системи, конструкція якої б запобігала ризику забруднення, що є порушенням п. 5 ч. 1 ст. 41 Закону України №771/97-ВР;

- стеля в цеху для варіння потребує ремонту, вона має наскрізні щілини, що є порушенням п. 2 ч. 1 та 2 ст. 42 Закону України №771/97-ВР;

- вікна в мийній кімнаті не обладнані сіткою від комах, що є порушенням п. З ч. 1 ст. 42 Закону України №771/97-ВР;

- поверхня обладнання, що контактує з харчовими продуктами (чаша пластмасова для блендера, лопатка з дерев`яною ручкою замотана скотчем) пошкоджені, утримуються в не належному стані, що є порушенням п. 5 ч. 1 ст. 42 Закону України №771/97-ВР;

- в мийній кімнаті кухонні мийки використовуються без сифонів та не мають повітряних розривів, що є порушенням п. 6 ч. 1 ст. 42 Закону України №771/97-ВР;

- обладнання та інвентар миється без застосування дезінфікуючих засобів, інструкція з миття посуду не дотримується. Обладнання та інвентар утримуються у не належному стані та умовах, що зменшують ризик забруднення та дають змогу проводити їх чищення та дезінфекцію (кришки на морозильних камерах для риби мороженої та м`яса зроблені з ДСП, чаша пластмасова для блендера, лопатка з дерев`яною ручкою замотані скотчем), що є порушенням п. 1,2 ч. 1 ст. 45 Закону України №771/97-ВР;

- відра з харчовими відходами заповнені на весь об`єм, не мають маркування, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону України №771/97-ВР;

- оператором ринку не проводяться навчання з питань гігієни персоналу, а також навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів (відповідні записи відсутні), що є порушенням п. 1,2 ч. 1 ст. 48 Закону України №771/97-ВР;

- здійснюється прийняття об`єктів санітарних заходів, що планується використовувати для виробництва харчових продуктів, після переробки яких отриманий харчовий продукт є непридатним для споживання людиною. Здійснюється обіг харчових продуктів термін використання яких минув, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України Ж771/97-ВР;

- первинна продукція та всі інгредієнти, які зберігаються на потужностях, не утримуються в умовах, що запобігають їх псуванню та забезпечують захист від забруднення (м`ясо куряче охолоджене зберігається при температурі - 18-20 С з простроченим терміном зберігання, при умовах згідно декларації виробника від 0 С° до +4 С°; риба заморожена зберігається без товарного ярлика, що унеможливлює здійснити контроль про умови та термін зберігання; яйця перепелині з простроченим терміном зберігання), що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України №771/97-ВР;

- харчові продукти не захищені від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу, в т.ч. не дотримується термін зберігання та температурний режим; при маркуванні готових страв вказується лише дата; м`ясний фарш, виготовлений із курячого м`яса та нагетси зберігаються в замороженому вигляді без дати приготування; немає термометру в холодильній камері для м`ясної продукції;

- не дотримуються правила товарного сусідства (паштет в омлеті зберігається в одній ємкості з язиком відвареним яловичини). Борщ зберігається в ємкості без кришки в холодильному обладнанні. Відсутні підтоварники в кімнаті для зберігання сухих та сипучих продуктів (цукор знаходиться на підлозі). Відсутні товарні ярлики на горіхах, крупах, цукор, сіль. В м`ясному та рибному цеху зберігається на полицях 104 бутилі консервації із помідорів, які не мають етикетки виробника та відповідного маркування. Прибиральний інвентар (ганчірка), особова медична книжка, вудочка та спецодяг зберігаються на полицях разом з харчовими продуктами., що є порушенням п. З ч. 1 ст. 49 Закону України №771/97-ВР;

- температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, не дотримується (розбитий термометр в холодильному обладнанні для овочів варених; відсутні термометри в холодильних камерах для риби та м`яса сирого, молочної продукції; не від стежу ється температурний режим (не ведеться температурний лист), що є порушенням п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону України №771/97-ВР.

Вищезазначене свідчить про порушення позивачем загальних гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, визначені Законом №771/97-ВР як обов`язкове для виконання операторами ринку, а отже недотримання яких створює загрозу для життя та/або здоров`я людини або тварини.

Так, порушення температурних режимів зберігання харчових продуктів може призводити до розвитку та збільшення мікроорганізмів - патогенних, умовнопатогенних чи хвороботворних, а також утворенню небезпечних хімічних речовин, в тому числі внаслідок діяльності мікроорганізмів, а недотримання гігієнічних вимог на потужності також може спричинити шкідливі наслідки для здоров`я і навіть життя громадян, оскільки брудні потужність, поверхня, обладнання, яке контактує з харчовими продуктами, не дотримання правил товарного сусідства є одним з основних факторів мікробного забруднення харчових продуктів. А споживання продуктів харчування, які зберігаються без додержання гігієнічних і температурних вимог є небезпечними, що встановлено із врахуванням наявності порушень умов зберігання встановлених виробником, які обумовлюють виникнення, збільшення кількості у харчових продуктах небезпечних факторів/речовин як біологічного так і хімічного походження, що може призвести до шкідливих наслідків, в тому числі отруєння людини в залежності від природи і кількості небезпечних об`єктів.

Отже, встановлення Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами спрямоване на державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів з метою захисту життя, здоров`я та інтересів споживачів, а тому будь-які порушення цих вимог створюють загрозу для життя та здоров`я людей, оскільки створюють небезпечні фактори для придатності харчових продуктів при споживання людиною, а тому посилання позивача на невмотивованість спірної постанови щодо оцінки ризику загрози для життя та/або здоров`я людини або тварини як на її протиправність, є необґрунтованими.

До того ж, як вже зазначалось, 27.05.2019 головним державним інспектором, начальником Головного управління прийнято рішення у формі розпорядження про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів за порушення законодавства про харчові продукти №22, яким із існуванням загрози для життя та/або здоров`я людини, припинено обіг харчових продуктів в закладі роздрібної торгівлі харчовими продуктами - ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , перелік яких зазначено у цьому розпорядженні, для яких термін придатності на час перевірки вже вийшов або дату виробництва, видову належність та місце виробничих потужностей не зазначено на цих харчових продуктах (риба), тобто походження продуктів харчування невідоме.

Судом встановлено, що згідно відповіді позивача щодо виконання цього розпорядження, зазначене розпорядження позивачем виконано.

Як вже зазначено, за змістом п. 56 ст. 1 Закону №771/97-ВР та п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону №2042-VIII, оцінка ризику - науково обґрунтований процес, що включає ідентифікацію небезпечного фактора, характеристику небезпечного фактора, оцінку його впливу, характеристику ризику.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 20 Закону №771/97-ВР оператори ринку зобов`язані розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів.

Отже, оператори ринку, зобов`язані розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури.

Статтею 33 Закону №771/97-ВР передбачений порядок розроблення, затвердження та застосування об`єднаннями операторів ринку методичних настанов, виконання яких свідчитиме про виконання вимог, що визначені харчовим законодавством.

Тобто, поняття оцінка ризику відноситься безпосередньо до діяльності та обов`язків операторів ринку.

Таким чином, посилання позивача на те, що виявлені порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю громадян є необґрунтованими та безпідставними.

Позивач вважає, що контролюючим органом перевірено питання дотримання вимог до маркування харчових продуктів, які не містять посилань на вимогу законодавства України.

Пункти 2 та 3 ст.49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» містять наступні вимоги: Оператори ринку дотримуються таких вимог:

- первинна продукція та всі інгредієнти, які зберігаються на потужностях, утримуються в умовах, що запобігають їх псуванню та забезпечують захист від забруднення;

- харчові продукти повинні бути захищеними від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу;

Із зазначеного слідує, що забруднення харчових продуктів, якими також можуть бути первинна продукція та інгредієнти може відбутися на всіх стадіях їх виробництва, переробки та/або обігу, в т.ч. зберіганні.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» - «24) забруднення - наявність або поява небезпечного фактора в харчовому продукті»; 25) забруднююча речовина - будь-яка біологічна речовина, в тому числі організми, мікроорганізми та їх частини, або хімічна речовина, стороння домішка чи інша речовина, що ненавмисно потрапила до харчового продукту і становить загрозу безпечності харчового продукту; а «43) небезпечний фактор у харчовому продукті - будь-який хімічний, фізичний, біологічний чинник харчового продукту або його стан, що може спричинити шкідливий вплив на здоров`я людини;».

Також мікроорганізми та паразити віднесено до біологічних небезпечних факторів забруднення харчових продуктів в п. 3.20.6. Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР) які затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 01.10.2012 №590.

Для уникнення негативного впливу на харчовий продукт біологічних небезпечних факторів, його виробник встановлює умови його обігу, до яких серед інших відносяться температурні режими зберігання, і строки зберігання впродовж яких виробник гарантує безпечність харчового продукти для споживання людиною за умови дотримання умов обігу. Крім того, за виконання умов зберігання, після закінчення його строків встановлених виробником, харчовий продукт вважається небезпечним (п.44 ч.І ст.1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»), а його обіг заборонено (п.1 ч.2 ст. 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).

Тобто в п.п. 14 та 15 розділу «Опис виявлених порушень» Акту №1007/21 не йдеться мова про порушення вимог ст.39 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», а констатується факт незахищеності від забруднення харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва, переробки та/або обігу, в т.ч. зберіганні. Зазначене є наслідком: а) порушення суб`єктом господарювання гігієнічних вимог до зберігання харчових продуктів, в т.ч. зберігання на підлозі і поруч із предметами, що можуть спричинити ризик забруднення, порушення товарного сусідства; б) неможливості контролювати строки та умови зберігання харчових продуктів, обіг яких виявлено під час заходу контролю в наслідок відсутності інформації виробника щодо дати їх виготовлення, умов зберігання, а також каліброваних засобів вимірювальної техніки для вимірювання останніх.

Вищенаведене у сукупності свідчить про дотримання відповідачем порядку проведення перевірки, складання за його наслідками акту та прийняття постанови про накладення штрафу. При цьому, будь-яких суттєвих порушень при виході на перевірку, складанні акту та порядку розгляду справи про накладення штрафу на позивача судом не встановлено.

У зв`язку з наведеним, суд вважає оскаржувану постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми №25 від 10.07.2019, якою на позивача накладено штраф у розмірі 25038,00 грн. такою, що винесена правомірно.

З наведених підстав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Інші твердження позивача суд вважає незмістовними по вище викладеним підставам.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій. Таким чином, у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 слід відмовити.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, відповідно до статті 139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м.Запоріжжя, вул. Гоголя, 105-А; код ЄДРПОУ 40311343) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.02.2022.

СуддяМ.С. Лазаренко