Рішення № 103553417, 21.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 лютого 2022 року (11:00)Справа № 280/12275/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірада Фуд Компані» (69014, м.Запоріжжя, вул.Магістральна, буд.100, офіс 74, код ЄДРПОУ 35924640) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663), Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірада Фуд Компані» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2974086/35924640 від 11.08.2021, №3096336/35924640 від 10.09.2021;

зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування №2 від 01.10.2020, №1 від 02.10.2020, датою їх подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Ірада Фуд Компані» направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні розрахунки коригування, проте позивачем було отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено, що документ прийнято, але їх реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації розрахунків коригування №2 від 01.10.2020, №1 від 02.10.2020 стало те, що розрахунки коригування відповідали вимогам п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, однак у квитанціях не було зазначено, які саме документи потрібні для позитивного рішення та реєстрації податкової накладної всупереч нормам закону та сталої практики Верховного Суду. Вважає прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН необґрунтованими, протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, оскільки вони не містять конкретного визначення тих документів, які на думку відповідачів, не надані, що в свою чергу робить це рішення формальними та такими, що не ґрунтуються на результатах аналізу пакету документів платника податків. На підставі вищезазначеного, просить визнати протиправним та скасувати оскаржені рішення відповідача 1, у зв`язку із чим зобов`язати також відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування №2 від 01.10.2021, №1 від 02.10.2021. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 15.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

06.01.2022 до суду від представника відповідачі надійшов відзив на позовну заяву (вх.№922), в якому зазначає, що реєстрація спірних розрахунків коригування була зупинена у зв`язку з тим, що розрахунки коригування відповідали критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних міститься детальне та чітке посилання на критерій ризиковості. Зазначає, що комісією прийнято рішення №2974086/35924640 від 11.08.2021, №3096336/35924640 від 10.09.2021 про відмову у реєстрації спірних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із ненаданням позивачем первинних документів, а саме: щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Недостатньо документів та інформації щодо реальності походження господарського процесу, а саме: складські документи, інвентарні описи. Відсутні розрахункові документи на реалізацію. Вважає, що відповідачем правомірно прийняті рішення про відмову в реєстрації спірних розрахунків коригування. Просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

21.11.2019 ТОВ «Ірада Фуд Компані» (Постачальник) та ТОВ «Алекс Поттер» (Покупець) укладено договір поставки №2111-1, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю певну продукцію у кількості і по найменуваннях зазначених у рахунках-фактурах та накладних, що виписуються на кожну партію.

23 вересня 2020 року, на виконання умов зазначеного Договору, на адресу ТОВ «Алекс Поттер» відвантажено Четвертину задню заморожену курчати-бройлера напівфабрикат 15 кг у кількості 4880 кг. на загальну суму 229 379,52 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000172 від 23.09.2020, видатковою накладною № РН-000169 від 23.09.2020 та товарно-транспортною накладною № 0169 від 23.09.2020.

За даним фактом складено податкову накладну № 20 від 23.09.2020, яка була відправлена на реєстрацію та зареєстрована (квитанція №1 від 13.10.2020, реєстраційний номер 9265046159).

Поставка була виконана перевізником ФОП ОСОБА_1 на підставі Договору транспортного експедирування № 2301-1 від 23.09.2020, що підтверджується рахунком-фактурою № КА-23091 від 24.09.2020, актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № КА-23091 від 01.10.2020.

Вказану продукцію підприємство придбало у Фермерського господарства «Улар», що підтверджується Договором поставки №1-18/245 від 08.08.2019, видатковою накладною №УЛ-00008585 від 13.05.2020, декларацією виробника № УЛ-00008585 від 13.05.2020, товарно-транспортною накладною №Р8585 від 13.05.2020. Оплата за товар підтверджується платіжним дорученням №440 від 17.02.2021. Була зареєстрована податкова накладна від постачальника №642/2 від 13.05.2020. Постачання товару здійснено транспортом постачальника.

01 жовтня 2020 року ТОВ «Алекс Поттер» (Покупець) повернув частину товара, що підтверджується видатковою накладною на повернення №ВН-0000002 від 01.10.2020, товарно-транспортною накладною №В169 від 01.10.2020. Транспортування здійснювалось ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується Договором транспортного експедирування № 2301-1 від 23.09.2020, рахунком-фактурою № КА-01101 від 02.10.2020, актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № КА-01101 від 02.10.2020.

Також була виконана часткова оплата за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням № 832 від 02.11.2020.

Наявність та рух сировини на складі підтверджується видатковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями по рахункам 281 за травень 2020, 361 за вересень 2020, 631 за травень 2020, карткою рахунку 361 за 01.09.2020-31.10.2020, Актом інвентаризації станом на 21.09.2020.

По факту повернення товару було виписано розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №2 від 01.10.2020 до податкової накладної від 23.09.2020 №20 та направлено на реєстрацію Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманої квитанції від 30.10.2020 №9283116294 розрахунок коригування прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації є: пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Сума компенсації вартості товару/послуги 0207, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

09 серпня 2021 року, позивачем подано Повідомлення № 1 від 09.08.2021 про подання пояснень та копій документів на підтвердження господарської операції, а саме: пояснення; виписки з ЄДР від 03.04.2019; лист №101120 від 10.11.2020; експлуатаційний дозвіл №08-22-165 від 07.12.2020; договір оренди нежитлового приміщення № 73/01/к від 01.01.2020; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АА-0001370 від 31.05.2020; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №AA-0001416 від 31.05.2020; платіжне доручення №190 від 19.06.2020; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АА-0002580 від 30.09.2020; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №AA-0002626 від 30.09.2020; платіжне доручення №239 від 31.08.2020; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АА-0002868 від 31.10.2020; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АА-0002994 від 31.10.2020; платіжне доручення №263 від 22.09.2020; договір поставки №2111/1 від 22.11.2019; видаткова накладнат№РН-000169 від 23.09.2020; товарно-транспортна накладна №169 від 23.09.2020; податкова накладна №20 від 23.09.2020; квитанція №1 від 14.10.2020; договір транспортного експедирування №2301-1 від 23.09.2020; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №КА-23091 від 01.10.2020; договір поставки №1-18/245 від 08.08.2019; видаткова накладна №УЛ-00008585 від 13.05.2020; товарно-транспортна накладна№УЛ-0008585 від 13.05.2020; сертифікат якості №8585 від 13.05.21; податкова накладна №642/2 від 13.05.2021; платіжне доручення №440 від 17.02.2021; видаткова накладна на повернення №ВН-000002 від 01.10.2020; товарно-транспортна накладна №В169 від 01.10.2020; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №КА-01101 від 02.10.2020; платіжне доручення №832 від 02.11.2020; акт інвентаризації від 21.09.2020; оборотно-сальдові відомості по рахункам 281 та 361.

Однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2974086/35924640 від 11.08.2021 відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №2 від 01.10.2020, з підстав: неподання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством із зазначенням додаткової інформації «Недостатньо документів та інформації щодо реальності походження господарського процесу, а саме: складські документи, інвентарні описи».

Також, 31.01.2020 між ТОВ «Ірада Фуд Компані» (Постачальник) та ТОВ «Ісполін Пшос» (Покупець) укладено договір поставки №31/01/20-1, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю певну продукцію у кількості і по найменуваннях зазначених у рахунках-фактурах та накладних, що виписуються на кожну партію.

30 червня 2020 року, на виконання умов вищезазначеного Договору, на адресу ТОВ«Ісполін Плюс» відвантажено четвертину задню заморожену курчати-бройлера напівфабрикат 15 кг у кількості 10000 кг на загальну суму 240000,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000122 від 26.06.2020, видатковою накладною №РН-0000122 від 30.06.2020 та товарно-транспортною накладною №122 від 30.06.2020. За даним фактом складено податкову накладну № 11 від 30.06.2020, яка була відправлена на реєстрацію та зареєстрована.

Поставка була виконана перевізником ФОП ОСОБА_2 на підставі усного договору, та підтверджується Актом надання послуг №1555 від 30.06.2020, платіжним дорученням № 494 від 07.09.2021.

Вказану продукцію підприємство придбало у Фермерського господарства «Улар», що підтверджується Договором поставки № 1-18/245 від 08.08.2019, видатковою накладною №УЛ-00005437 від 19.03.2020, декларацією виробника №УЛ-00005437 від 19.03.2020, товарно-транспортною накладною №Р5437 від 19.03.2020, зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною № 1128/2 від 19.03.2020. Оплата за товар підтверджується платіжним дорученням №185 від 10.06.2020. Постачання товару було виконано транспортом постачальника.

02 жовтня 2020 року ТОВ «Ісполін Плюс» (Покупець) повернув товар у повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною на повернення №ВП-00009 від 02.10.2020, товарно-транспортною накладною №В122 від 02.10.2020.

Поставка виконана перевізником ФОП ОСОБА_2 на підставі усного договору та підтверджується Актом надання послуг №2620 від 02.10.2020, платіжним дорученням № 495 від 07.09.2021.

Наявність та рух сировини на складі підтверджується Оборотно сальдовими відомостями по рахункам 281 за 01.06.2020-31.10.2020 та 361 за 01.06.202-31.10.2020, видатковими накладними, актами інвентаризації станом на 30.06.2020 та на 31.10.2020.

По факту повернення товару було виписано розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №1 від 02.10.2020 до податкової накладної від 30.06.2020 №11 та направлено на реєстрацію Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманої квитанції від 15.10.2020 №9266323503 розрахунок коригування прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації є: пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Сума компенсації вартості товару/послуги 0207, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

08 вересня 2021 року, позивачем подано Повідомлення № 1 від 08.09.2021 про подання пояснень та копій документів на підтвердження господарської операції, а саме: пояснення; договір оренди з ТОВ «Айс Запоріжжя» №51/19 від 27.05.2019; договір поставки №31/01/20-1 від 31.01.2020; видаткова накладна №РН-000122 від 30.06.2020; товарно-транспортна накладна №122 від 30.06.2020; податкова накладна №11 від 30.06.2020; акт надання послуг №1555 від 30.06.2020; платіжне доручення №494 від 07.09.21; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №588 від 31.03.2020; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №564 від 31.03.2020; платіжне доручення №105 від 25.02.2020; накладна на повернення №ВП-00009 від 02.10.2020; товарно-транспортна накладна №В122 від 02.10.2020; акт надання послуг №2620 від 02.10.2020; платіжне доручення №495 від 07.09.21; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1984 від 31.10.2020; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2032 від 31.10.2020; платіжне доручення №272 від 29.09.2020; платіжне доручення №274 від 30.09.2020; договір поставки №1-18/245 від 08.08.2019; видаткова накладна №У/1-00005437 від 19.03.20; товарно-транспортна накладна №Р5437 від 19.03.2020; декларація виробника №УЛ-00005437 від 19.03.2020; платіжне доручення №185 від 10.06.2020, податкова накладна №1128 від 19.03.2020; акт інвентаризації від 30.06.2020; акт інвентаризації від 31.10.2020; виписка з ЄДР від 03.04.2019; експлуатаційний дозвіл №08-22-165 від 07.12.2020; лист №101120 від 10.11.2020; оборотно-сальдові відомості по рахункам 281 та 361.

Однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3096336/35924640 від 10.09.2021 відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №1 від 02.10.2020, з підстав: неподання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків із зазначенням додаткової інформації «відсутні розрахункові документи на реалізацію».

Вважаючи прийняті відповідачем 1 рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування та зобов`язання відповідача 2 зареєструвати розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797- VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наданим у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних розрахунків коригування зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Разом з тим, вищезазначені Квитанції не містять інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Водночас, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації спірних розрахунків коригування, а підставою зазначених рішень зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Суд не приймає до уваги таке посилання, оскільки як підтверджено матеріалами справи, позивач визначив та надав документи, яких на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

На думку суду, всі первинні документи, які підтверджують господарські операції, за якими складено спірні розрахунки коригування позивач надавав контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

Щодо не надання позивачем складських документів судом встановлено, що разом із Повідомленням позивачем надавались складські документи, а саме: договір оренди холодильної камери з ПрАТ «Холодокомбінат № 3» № 73/01/К від 01.01.2020, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АА-0001370 від 31.05.2020; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АА-0001416 від 31.05.2020; Платіжне доручення №190 від 19.06.2020; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АА-0002580 від 30.09.2020; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АА-0002626 від 30.09.2020; платіжне доручення №239 від 31.08.2020; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АА-0002868 від 31.10.2020; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АА-0002994 від 31.10.2020; платіжне доручення №263 від 22.09.2020.

Щодо ненадання позивачем інвентаризаційного опису судом встановлено, що позивачем також надавався Акт інвентаризації цінностей на складі станом на 21.09.2020.

Щодо ненадання позивачем документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством судом встановлено, що разом із Повідомленням позивачем надавалась Декларація виробника №УЛ-00008585 від 13.05.2020, яка підтверджує якість продукції.

Щодо твердження контролюючого органу про відсутність розрахункових документів на реалізацію судом встановлено, що на момент повернення товару строк оплати за товар не настав, оскільки Додатковою угодою до Договору поставки № 31/01/20-1 від 31.01.2020 передбачено строк оплати за товар - 100 календарних дні з дня поставки товару, а оскільки товар було повернуто у повному обсязі до спливу 100 календарних днів, тому і оплата за товар не здійснена.

Отже, суд відхиляє доводи відповідача 1 про те, що прийняти рішення про реєстрацію розрахунків коригування було неможливо із огляду на ненадання позивачем копій документів. Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідачем не наведено також жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням його та його контрагентів статутної діяльності, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям.

Разом з тим, суд, в межах даної спірної ситуації, звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію розрахунків коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Всі первинні документи які підтверджують господарські операції, за якими складено спірні розрахунки коригування підприємство надавало контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

Під час розгляду справи відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень.

У той самий час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №2974086/35924640 від 11.08.2021, №3096336/35924640 від 10.09.2021 підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Приписами КАС України передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування №2 від 01.10.2020, №1 від 02.10.2020, датою їх подання на реєстрацію.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач 1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 4540,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №513 від 24.09.2021.

Оскільки у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям протиправних рішень Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір належить стягнути у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Що стосується стягнення з відповідача 1 судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що позивачем було укладено Договір про надання правової допомоги № 38 від 24.09.2021 з адвокатським об`єднанням «Хілько», в особі керуючого партнера Хілько Антона Сергійовича.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В межах розгляду даної справи представником позивача було надано інші види правової допомоги (складання процесуальних документів).

Згідно детального опису робіт (наданих послуг) та здійснення витрат виконаних адвокатським об`єднанням, необхідних для надання правничої допомоги по справі та акту приймання-передачі наданих послуг, позивач отримав правову допомогу, яка полягала у підготовці даної позовної заяви та відповіді на відзив у даній справі вартістю 4000,00 грн.

Оплата послуг здійснена згідно рахунку-фактури №3801 від 24.09.2021 та платіжного доручення № 512 від 24.09.2021.

Перевіривши зміст наведених документів, суд зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 4000,00 грн. є завищеними у порівняні з обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у суді першої інстанції у співмірності до наданих послуг становить 3000,00грн.

Враховуючи викладене, на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірада Фуд Компані» (69014, м.Запоріжжя, вул.Магістральна, буд.100, офіс 74, код ЄДРПОУ 35924640) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663), Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2974086/35924640 від 11.08.2021, №3096336/35924640 від 10.09.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №2 від 01.10.2020 до податкової накладної від 23.09.2020 №20 та №1 від 02.10.2020 до податкової накладної від 30.06.2020 №11, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Ірада Фуд Компані» датою їх подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірада Фуд Компані» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540,00грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00грн. (три тисячі гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.02.2022.

Суддя Ю.В. Калашник