Рішення № 103553368, 18.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 лютого 2022 року Справа № 280/454/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 43314918)

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі позивач) звернулось із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі відповідач), в якій позивач просить суд скасувати постанову головного державного виконавця Частюка В.О. від 23.12.2021 ВП № 65098771 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова головного державного виконавця від 23.12.2021 ВП № 65098771 про накладення штрафу є незаконною, протиправною та такою, що порушує його права. Вказує, що на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 по справі № 334/9496/14-а боржником з 02.04.2014 по 02.08.2014 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , розмір доплати склав 16258,77 грн., нараховану суму внесено до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Зазначає, що з 02.04.2014 по 02.08.2014 пенсія ОСОБА_1 обчисляється у розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно із статею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 мінімальної пенсії за віком. Щодо виплати донарахованої пенсії, вказує, що то вона буде проведена згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Вважає, що Управлінням здійснено усі належні дії, спрямовані на виконання рішення суду. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 13 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 08 лютого 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 14 лютого 2022 року надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№10850), в якому зазначає, що оскаржувану постанову прийнято з метою недопущення порушень Закону України «Про виконавче провадження», в межах наданих державному виконавцю повноважень. Вважає спірну постанову правомірною та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

За приписами частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

З урахуванням приписів частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення виготовлене в межах десятиденного строку, визначеного частиною четвертою статті 287 КАС України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 у справі №334/9496/14-а апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області) - задоволено частково. Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2014 року - змінено, викладено абзаци третій та четвертий резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату державної пенсії,відповідно достатті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно зістаттею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 02 квітня 2014 року по 02 серпня 2014 року, включно, за відрахуванням фактично отриманих сум». В решті постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2014 року - залишено без змін.

Вказане рішення набрало законної сили 02.02.2015, на його виконання видано виконавчий лист.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23.10.2020 у справі №334/9496/14-а замінено стягувача ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 .

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження №65098771 з примусового виконання виконавчого листа по справі №334/9496/14-а виданого 17.02.2015 Ленінським районним судом м. Запоріжжя про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної пенсії, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно із статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 02 квітня 2014 року по 02 серпня 2014 року, включно, за відрахуванням фактично отриманих сум.

Листом від 05.05.2021 боржник повідомив про те, що на виконання постанови Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 24.11.2014, яка набула чинності 21.01.2015, на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 по справі №334/9496/14-а, боржником 25.02.2015 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , розмір доплати склав 16258,77 грн.

Нараховану суму внесено до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (реєстраційний номер у реєстрі 81101), проте не виплачено.

23.12.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Частюком В.О. прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за невиконання рішення суду.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до суду з даною позовною заявою із вимогою про її скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ).

Згідно статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з частинами першою, другою статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

В свою чергу, Кабінетом Міністрів України від 23.07.2014 прийнято Постанову №280, якою затверджено Положення про Пенсійний фонд України, відповідно до якого Пенсійний фонду України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямована і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державну соціальному страхуванню.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до приписів пункту 3 Положення, одним з основних завдань Пенсійного фонду та його територіальних підрозділів є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Як встановлено судом вище, відповідачем частково виконано рішення суду, а саме проведено перерахунок, та нараховано стягувачу частину належних сум пенсії, за рахунок коштів Пенсійного фонду. Для проведення решти виплат пенсійний орган потребує додаткового фінансування в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Зазначена правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом України зокрема у постановах від 30.06.2015 та від 03.11.2015, 02.02.2016 (справи №№ 21-1044а15, 21-5099а15, 825/3715/14 відповідно), а також Верховним Судом у постанові від 13.06.2018 (справа №757/29541/14-а).

За таких обставин, постанова головного державного виконавця Частюка В.О. від 23.12.2021 ВП №65098771 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим чи вчиненим в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість своїх дій, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 43314918) про скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Частюка В.О. про накладення штрафу від 23.12.2021 ВП № 65098771.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судовий збір в сумі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення складено та підписано 18 лютого 2022 року.

Суддя Ж.М. Чернова