Ухвала суду № 103553287, 23.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 лютого 2022 рокуСправа №160/4230/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савченка А.В., розглянувши заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший кооперативний елеватор» (код ЄДРПОУ 39548143, 52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, смт Васильківка, вул. Будівельників, 60А) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2022 року о 16 год. 36 хв. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший кооперативний елеватор», у якій просить

-підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший кооперативний елеватор».

Підставою адміністративного арешту майна платника податків стала неправомірна, за оцінкою контролюючого органу, відмова платника податків у допуску уповноважених осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки.

Згідно з приписами частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

В свою чергу, суд звертає увагу, що право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 Податкового кодексу України, а саме: на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.

Пунктом пункт 94.1 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, відповідно до якої контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає в обмеженні або забороні платнику податків у реалізації прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

В той же час, приписами статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів на підставі заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на приписи частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо:

1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті;

2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України податковий орган може звернутись виключно у разі відсутності спору про право, а в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини четвертої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з наявністю спору про право.

Відмова у відкритті провадження відповідно до частини 5 цієї статті дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, але таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом, а тому, звернення до суду з заявою відповідно до статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України в такому випадку може бути недоцільним. В будь-якому випадку спір про право повинен бути не уявним, а реальним, та суду необхідно надати докази про звернення за вирішенням спору в адміністративному чи судовому порядку.

Таким чином, виходячи з викладених вище приписів чинного законодавства, суд приходить до висновку, що законодавцем чітко встановлено, що суд повинен перевірити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна, водночас, у разі наявності спору про право, такий розгляд здійснюється в загальному позовному провадженні.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі № 280/2993/19.

Виходячи з предмету та особливостей розгляду даної категорії заяв, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року по справі № 808/1601/17, від 08 травня 2018 року у справі № 826/15024/16, від 13 червня 2018 року у справі № 818/610/16, від 27 серпня 2018 року у справі № 821/1613/16, в яких Верховний Суд дійшов висновку, що оскарження в судовому порядку наказу, за яким працівників контролюючого органу не допущено до проведення перевірки, підтверджує наявність спору про право.

У постанові від 19 грудня 2018 року по справі № 816/284/17 Верховним Судом було висловлено правову позицію, за якою заперечення платником податків щодо законності проведення перевірки, що, в свою чергу, стало підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, свідчить про наявність спору про право.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.02.2022 року № 616-П вирішено провести документальну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший кооперативний елеватор» з 21.02.2022 року тривалістю 10 днів.

Проте, як вбачається з акта від 21.02.2022 року № 335/04-36-07-18/39548143, Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший кооперативний елеватор» відмовило у допуску до проведення перевірки з посиланням на те, що відсутні законодавчо передбачені причини для такої перевірки. Детальне викладення обґрунтувань незаконності призначення перевірки міститься у поясненні до акта від 21.02.2022 року № 335/04-36-07-18/39548143.

23 лютого 2022 року через «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший кооперативний елеватор» про відмову у відкритті провадження за заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у зв`язку з існуванням спору про право, а саме оскарженням Товариством у судовому порядку Наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.02.2022 року № 616-П про проведення перевірки. Заявник зазначає, що вважає вказаний наказ протиправним та таким, що належить скасувати, що свідчить про існування спору про право.

В свою чергу, аналізуючи матеріали поданої представником податкового органу заяви, при перевірці відомостей, що містяться у доданих до заяви матеріалах, судом на підставі інформації з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що у Дніпропетровському окружному адміністративному суді перебуває справа № 160/4038/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший кооперативний елеватор» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Перший кооперативний елеватор» від 04.02.2022 року № 616-П.

Виходячи з встановлених вище обставин, суд констатує наявність факту звернення ТОВ «Перший кооперативний елеватор» за вирішенням спору в судовому порядку, що означає наявність спору про право в розумінні частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, що, з урахуванням приписів процесуального кодексу та висновків Верховного Суду, виключає можливість провадження за заявою контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Перший кооперативний елеватор».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший кооперативний елеватор» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Роз`яснити Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що відповідно до ч.5 ст.283 КАС України, відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

З урахуванням викладеного, керуючись статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший кооперативний елеватор» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини шостої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.

Суддя А.В. Савченко