Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/16476/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач, пенсійний орган) про визнання протиправним рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 02 грудня 2021 року вих. №14693-14635/Л-02/8-0300/21 щодо відмови в перерахунку належної пенсії у розмірі 73 процентів від сум грошового забезпечення та застосування обмежень граничного розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, при нарахуванні та виплаті мені щомісячного пенсійного забезпечення; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок нарахування та виплату пенсії у розмірі 73 процентів від сум грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року, здійснити перерахунок нарахування та виплату належної позивачу пенсії без обмежень десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність з 01 квітня 2019 року та виплатити виниклу заборгованість з 01 квітня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 20 грудня 2002 року був звільнений у відставку з посади заступника начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області, у званні полковник внутрішньої служби, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу 26 років .
Позивач вказує, що йому призначено пенсію, розмір якої складав 73 процентів від сум грошового забезпечення та в такому розмірі він отримував пенсію по грудень 2017 року (до відповідного перерахунку).
Відповідачем з 01 січня 2018 року було здійснено перерахунок пенсії, однак її розмір був обмежений з 73 до 70 процентів від сум грошового забезпечення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі №140/6312/21, яке набрало законної сили 02 жовтня 2021 року, зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату з 01 квітня 2019 року, пенсії із урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення зазначених в довідці про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 05 квітня 2021 року №5к/вих./7.2/2137.
На виконання вказаного рішення суду пенсійним органом було здійснено перерахунок пенсії з 01 листопада 2021 року (її розмір склав 30960,31 грн) при цьому перерахунок здійснено виходячи із 70 процентів від сум грошового забезпечення та обмежено величиною в десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, до виплати було призначено 18540,00 грн.
ОСОБА_1 звернувся до відповідача з клопотанням від 17 листопада 2020 року, в якому просив здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 73 процентів від сум грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами для осіб які втратили працездатність, однак ГУ ПФУ у Волинській області листом від 02 грудня 2021 року вих.№14693-14635/Л-02/8- 0300/21 в перерахунку відмовив та зокрема зазначив, що розмір належної мені пенсії не може перевищувати 70 процентів, а величина перевищувати десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб..
Щодо обмеження належної пенсії з 73 до 70 процентів від сум грошового забезпечення позивач зазначає, що згідно довідки міжрегіонального управління усього до розрахунку належної йому пенсії визначено 44229,02 грн. Відповідачем перерахунок проведено виходячи із 70 процентів сум грошового забезпечення, що становить 30960,31 грн, тоді як 73 процентів становить 32287,18 грн, тобто розрахунок зменшено на 1326,87грн.
Враховуючи обмеження виплати у 70 процентів та десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних ОСОБА_1 отримав пенсію за грудень 2021 року у розмірі 19340,00 грн, тобто відповідачем недоплачується (32287,18 грн - 19340,00 грн) 12947,18 грн.
На думку позивача, при здійсненні перерахунку пенсії у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру пенсії 70 відсотками грошового забезпечення, згідно з частиною другою статті 13 Закону № 2262-ХІІ, оскільки дане обмеження не стосується його випадку, оскільки пенсія не призначалась вперше, а вже була призначена.
Отже, при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Встановлення в подальшому граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів грошового забезпечення стосується порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
З наведених підстав позивач просить адміністративний позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву від 03 лютого 2022 року №0300-0902-8/5754 відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за вислугу років згідно із Законом №2262-ХІІ.
Рішенням Волинського окружного адміністративного руду від 01 вересня 2021 року по справі №140/6312/21 зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії за вислугу років на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про розмір грошового забезпечення, яка надіслана листом від 05 квітня 2021 року №5к/вих./7.2/2137.
На виконання рішення суду, після проведеного перерахунку з урахуванням обмеження максимальним розміром пенсії кінцевий розмір пенсії позивача з листопада становить 18540,00 грн, що відповідає розміру десяти прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік».
При розрахунку розміру пенсії, відповідач керувався чинною нормою пункту 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка не визнана судом неконституційною та відповідно до якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів , установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року положення частини сьомої статті 43, згідно з яким максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів , установлених для осіб, які стратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн - в цілому визнано неконституційним.
Однак, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII, який прийнятий 06 грудня 2016 року та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 01 січня 2017 року стаття 43 Закону №2262-ХІІ знову доповнюється пунктом 7 яка на сьогоднішній день є чинною та в редакції Закону від 31 серпня 2018 року містить положення, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів , установлених для осіб, які втратили працездатність.
Щодо вимоги здійснити перерахунок у розмірі 73 процентів грошового забезпечення зазначає, що на час здійснення перерахунку пенсії позивачу (січень 2022 року) був чинний Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII від 27 березня 2014 року.
Законом України №1166-VII внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яким встановлено максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, який не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Положення даної статті застосовуються як при призначенні пенсії, так і при перерахунку. Зміни, передбачені Законом, набрали чинності з 01 травня 2014 року. На час здійснення перерахунку пенсії позивачу з 01 жовтня 2020 року на даний час вищевказані положення не скасовані та не визнані неконституційними, а тому є обов`язковими для застосування органами Пенсійного фонду України.
Стосовно вимоги зобов`язати здійснити виплату заборгованості з 01 квітня 2019 року, повідомляє, що 01 листопада 2021 року пенсійним органом на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі №140/6312/21, проведено перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про розмір грошового забезпечення, яка надіслана листом від 05 квітня 2021 року №5к/вих./7.2/2137.
Нараховані кошти на виконання рішення суду за період з 01 квітня 2019 року по 31 жовтня 2021 року в сумі 176254,26 грн підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
З урахуванням викладеного ГУ ПФУ у Волинській області просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 28-32).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України) до суду не надходило.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України (арк. спр. 25).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 23 грудня 2002 року отримує пенсію за вислугу років, яка була призначена відповідно до Закону №2262-XII у розмірі 73 відсотків від суми грошового забезпечення, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 та висновком про призначення пенсії за вислугу років від 30 січня 2003 року (арк. спр. 9-10, 33).
Згідно із розрахунком на пенсію за вислугу років N/A3331 станом на 01 грудня 2017 року пенсія позивача була обчислена в розмірі 73 процентів таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 35%, особи, які працюють в умовах режимних обмежень 10%, надбавка за інформаційно-аналітичне забезпечення 10%, надбавка за оперативно-розшукову діяльність 30%, надбавка за особливо важливі завдання 100%, премія 60% (арк. спр. 11).
З 01 січня 2018 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) пенсія позивача була перерахована пенсійним органом виходячи із 70 процентів наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад 8791,00 грн, оклад за військове звання 1480,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 45% - 4621,95 грн, усього 14892,95 грн (арк. спр. 12, 34).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року у справі №140/13540/20, яке набрало законної сили 28 січня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправними дії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФУ у Волинській області та копію на адресу ОСОБА_1 оновленої довідки про розмір грошового забезпечення; зобов`язано Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції надати до ГУ ПФУ у Волинській області та копію на адресу позивача оновлену довідку встановленої форми, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» про розмір грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії; зобов`язано Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції виготовити довідку у спосіб та у формі встановленої законодавством (пункт 3 додаток 2 Постанови №45 від 13 лютого 2008 року), яка є підставою для перерахунку пенсії відповідним Пенсійним фондом України, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (арк. спр. 40-43).
На виконання вказаного рішення суду Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виготовило та листом від 05 квітня 2021 року №5к/вих./7.2/2137 до ГУ ПФУ у Волинській області та позивачу надіслало довідку про розмір його грошового забезпечення із зазначенням відомостей про розміри щомісячних надбавок, доплат, підвищень та премії (арк. спр. 17).
Згідно із вказаною довідкою про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови №704 станом на 05 березня 2019 року за відповідною (аналогічною) посадою, його останній штатній посаді перший заступник начальника управління становить: посадовий оклад 8791,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням (полковник) 1480,00 грн, надбавка за вислугу років (45%) - 4621,95 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) - 7446,48 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1318,65 грн; премія (234%) - 20570,94 грн, а всього - 44229,02 грн (арк. спр. 18).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі № 140/6312/21, яке набрало законної сили 02 жовтня 2021 року, позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо непроведення ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року (вих. №5к/вих./7.2/2137 від 05 квітня 2021 року); зобов`язано відповідача здійснити позивачу з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року (вих. №5к/вих./7.2/2137 від 05 квітня 2021 року) (арк. спр. 13-16).
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ у Волинській області,на виконання вказаного рішення суду, здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, надісланої листом від 05 квітня 2021 року вих. №5к/вих./7.2/2137, її розмір, із урахуванням 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, після перерахунку склав 30960,30 грн, проте, така пенсія на даний час виплачується у розмірі 18540,00 грн, що підтверджується перерахунком пенсії від 07 грудня 2021 року у пенсійній справі №N/А3331 (арк. спр. 19).
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 17 листопада 2021 року, в якій просив здійснити перерахунок належної пенсії без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність та виходячи із 73 процентів від сум грошового забезпечення (арк. спр. 20).
За результатами розгляду вказаної заяви ГУ ПФУ у Волинській області листом від 02 грудня 2021 року вих.№14693-14635/Л-02/8-0300/21 повідомило, що на момент виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі №140/6312/21 чинними є норми статей 13, 43 Закону №2262-ХІІ, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення та десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, з урахування розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб 1854,00 грн, перерахований розмір пенсії позивача з листопада 2021 року складає 18540,00 грн та для проведення перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року в розмірі 73 процентів відповідного грошового забезпечення немає підстав (арк. спр. 21, 35).
Не погоджуючись із таким перерахунком пенсії та застосуванням її обмеження максимальним розміром 70 процентів грошового забезпечення та десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон №2262-ХІІ.
Згідно із пунктом «а» частини першої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, неповинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів..
З 29 квітня 2006 року, в редакції Закону від 04 квітня 2006 року №3591-IV гранична межа відсоткового значення основного розміру пенсії становила 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Підпунктом 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри «90» замінено цифрами «80».
Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01 квітня 2014 року, крім деяких положень, до Закону №2262-ХІІ внесено зміни, а саме: у частині другій статті 13 цифри «80» замінено цифрами «70». Ці зміни набрали чинності з 01 травня 2014 року.
Отже, з часу призначення позивачу пенсії стаття 13 Закону №2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного (максимального) розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Як вбачається із матеріалів справи, з 23 грудня 2002 року позивачу призначена пенсія за вислугу 26 (двадцять шість) років та на підставі Закону №2262-XII така пенсія виплачувалася у розмірі 73 процентів від суми грошового забезпечення.
З 01 січня 2018 року пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення за відповідною посадою. При здійсненні перерахунку та визначенні нового розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону №2262-XII.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі № 140/6312/21, ГУ ПФУ у Волинській області, на виконання вказаного рішення суду, здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, надісланої листом від 05 квітня 2021 року вих. №5к/вих./7.2/2137, її розмір, із урахуванням 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, після перерахунку склав 30960,30 грн, проте, така пенсія на даний час виплачується у розмірі 18540,00 грн, що підтверджується перерахунком пенсії від 07 грудня 2021 року у пенсійній справі №N/А3331 (арк. спр. 19).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Разом з тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у наступному.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Одночасно застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій є протиправним оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Таким чином, суд дійшов до переконання, що відповідачем при здійсненні 01 квітня 2019 року перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі №140/6312/21 та на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, надісланої листом від 05 квітня 2021 року вих. №5к/вих./7.2/2137 протиправно застосовано розмір відсоткової складової грошового забезпечення 70 процентів, а не 73 процентів, що був обчислений відповідно до наявної у позивача вислуги років під час призначення пенсії.
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок нарахування та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року без обмежень десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII частину сьому статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
При цьому, Конституційний Суд України вказане рішення обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Приписами частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ(у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІє відсутньою частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, починаючи із 2017 року, стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містила норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 120/3552/21-а, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/22798/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17.
Таким чином, суд дійшов висновку, що правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача упродовж спірного періоду були відсутніми.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, з метою ефективного захисту порушених прав суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії за вислугу років на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, надісланої листом від 05 квітня 2021 року вих. №5к/вих./7.2/2137 виходячи із 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення та із застосуванням обмеження максимальним розміром; зобов`язати відповідача здійснити позивачу з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, надісланої листом від 05 квітня 2021 року вих. №5к/вих./7.2/2137 у розмірі 73 процентів грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 29 грудня 2021 року №24 (арк. спр. 8) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 24).
Керуючись статтями 139, 243, 244, 245, 246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо проведення ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії за вислугу років на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, надісланої листом від 05 квітня 2021 року вих. №5к/вих./7.2/2137 виходячи із 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення та із застосуванням обмеження максимальним розміром.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, надісланої листом від 05 квітня 2021 року вих. №5к/вих./7.2/2137 у розмірі 73 процентів грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 21 лютого 2022 року
Судове рішення № 103553011, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 21.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 140/16476/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: