Постанова № 10355222, 07.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2010 р. справа № 2а-12309/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Маріуполь

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія»

про стягнення коштів, одержаних без встановлених законом підстав у розмірі 7880 грн.

за участю:

представника позивача Лозовицька Л.М. за довіреністю

представника відповідача не зявився

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Маріуполі звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення коштів, одержаних без встановлених законом підстав у розмірі 7880 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що обвинувачувальним вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.02.2008 року по справі № 1-88/08 по звинуваченню ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у скоєнні злочинів, передбачених статтями 205 ч. 2, 366, ч. 1 Кримінального кодексу України встановлено, що ОСОБА_8 перебував на посаді директора ТОВ «Українська ділінгова компанія», яке створено без мети отримання прибутку, але з метою приховування незаконної діяльності по переведенню безготівкових коштів в готівкові та легалізації прибутку, який одержано злочинним шляхом. Вироком суду ОСОБА_8 визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст.205 КК України та ч.І ст. 366 КК України. Зазначений вирок є доказом спрямованості умислу та доведення мети, суперечної інтересам держави та суспільства, при здійсненні оспорюваних правочинів.

Усі угоди з перерахування коштів є нікчемними, оскільки вчинені з метою яка не відповідає інтересам держави. У звязку з цим підлягають стягненню в доход держави.

Позивач також зазначає, що Орджонікідзевським районим судом м. Маріуполя встановлений факт створення ТОВ «Українська ділінгова компанія» з метою прикриття незаконної діяльності по легалізації прибутку, одержуваного злочинним шляхом.

На підставі зазначеного просив стягнути в доход держави грошові кошти, одержані за нікчемними правочинами, згідно грошового чеку № ЛА 0134226 від 15.03.2006р. на суму 7880 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач до судового засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

24.12.2004р. ОСОБА_3 було зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» у ЄДРПОУ за № 33244310.

Судом встановлено, що обвинувачувальним вироком Орджонікідзевського суду м. Маріуполя Донецької області від 15.02.2008 року по справі № 1-88/08 відносно ОСОБА_3, ОСОБА_2 про скоєння ними злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 205 ч. 2, 366 ч. 1 Кримінального Кодексу України встановлено, що з метою розширення своєї злочинної діяльності та збільшення грошового потоку, що направлялись підприємствами - контрагентами для їх переведення з безготівкової форми у готівкову, в період з грудня 2004р. по 21 травня 2007 р., ОСОБА_3, діявши узгоджено з іншими членами злочинної групи - ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_7, та невстановленими у ході досудового слідства особами, в порушення статей 62, 63 Господарського кодексу України, повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою прикриття своєї незаконної діяльності, що направлена на здійснення фінансово господарської діяльності по переведенню безготівкових грошових коштів у готівкові, виведення їх у тіньовий неконтрольований державою обіг та незаконне отримання прибутку, створив у м. Маріуполі товариство з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія», без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, що передбачена статутом цього підприємства. 17 грудня 2004 року, ОСОБА_3, спільно з іншими членами злочинної групи - ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_7, та невстановленими у ході досудового слідства особами документально оформив своє рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія», підставним засновником якого за вказівкою ОСОБА_13 з відома членів організованої групи, виступив ОСОБА_14 Останній не був інформований про злочинні наміри організованого угрупування.

З метою переказу грошових коштів з безготівкової форми в готівкову 04.02.2005р. був відкритий поточний рахунок ТОВ «Українська ділінгова компанія» в національній валюті № 26009314969980 у філіалі ДРУ ТОВ «Банк Фінанси та кредит», внаслідок чого та інші члени злочинної групи дістали можливість розпоряджатися грошовими коштами ТОВ «Українська ділінгова компанія» через підставного директора ОСОБА_14, який мав право підпису банківських документів.

В подальшому протоколом загальних зборів засновників від 01.06.2005р., директором ТОВ «Українська ділінгова компанія», з відома членів організованого злочинного угрупування, ОСОБА_3 призначив себе.

Крім того, вироком встановлено, що ОСОБА_13 заповнював грошові чеки ТОВ «Українська ділінгова компанія» на отримання готівкових грошових коштів з рахунку ТОВ «Українська ділінгова компанія», вносячи в них завідомо помилкові відомості про мету витрат, на які знімалася готівка на закупівлю товарів, за надані послуги за виконані роботи, для повернення фінансової допомоги. Виконав свій підпис в грошовому чеку № ЛА 0134226 від 15.03.2006р. на суму 7880,00 грн., як директор ТОВ «Українська ділінгова компанія», що має право підпису банківських документів, засвідчував його відтисненням кліше круглої печатки підприємства для додання йому виду законного документу. Надав такі свідомо неправдиві документи в касу відділення № 1 в місті Маріуполі філіалу ДРУ ТОВ «Банк «Фінанси і кредит», де по цим підробленим чекам з рахунку підприємства № 26009314969980 в готівковій формі одержав грошові кошти, раніше перераховані із цього приводу підприємствами-контрагентами в безготівковій формі.

Вирок Орджонікідзевського суду м. Маріуполя Донецької області від 15.02.2008 року набрав чинності 02.03.2008 року.

На думку позивача, вирок Орджонікідзевського суду м. Маріуполя Донецької області від 15.02.2008 року, яким ОСОБА_2 та ОСОБА_13 визнані винними у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст.205 КК України та ч.1 ст. 366 КК України є доказом наявності протиправного умислу.

Суд погоджується з твердженням позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд вважає, що факт визнання ОСОБА_3, як засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія», винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст.205 КК України та ч.1 ст. 366 КК України є доказом наявності мети такого субєкта господарювання на укладання всіх угод та виконання всіх зобовязань з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки вказана мета встановлена вироком суду.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського Кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно із ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Положення статей 207 та 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215, частиною 2 статті 228 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, дії директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» ОСОБА_3 по віднесенню на витрати грошових коштів, які були отримані у касі філіалу ДРУ ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» по чеку за № ЛА 0134226 від 15.03.2006 р. сумі 7880,00 грн. спрямовані на приховування та маскування незаконного походження коштів, що є діяльністю, яка порушує публічний порядок та моральні засади суспільства.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України «Про державну податкову службу» в Україні від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ, можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

З огляду на наведене, кошти, одержані за нікчемним правочином, згідно грошового чеку № ЛА 0134226 від 15.03.2006р. на суму 7880 грн. підлягають стягненню на користь Державного бюджету.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 158,160,161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення коштів, одержаних без встановлених законом підстав у розмірі 7880,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» (87502, м. Маріуполь, вул. Менделєєва, 13/5, кв. 4, ЄДРПОУ 33244310) в доход держави грошові кошти, одержані за нікчемним правочином, згідно грошового чеку № ЛА 0134226 від 15.03.2006р. на суму 7880,00 грн. ( сім тисяч вісімсот вісімдесят гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 07 липня 2010 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 09 липня 2010р.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.