Ухвала суду № 103552177, 24.02.2022, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5886/21 1-кп/335/278/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2022 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,

прокурора Драч Т.В.,

захисника адвоката Войцеховської О.Г.,

провівши в залі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021080000000006 від 20.01.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 26.02.2022 року, однак судове провадження по даній справі не закінчено.

24.02.2022 року в Державі Україна оголошено воєнний стан. Забезпечення участі обвинуваченого у судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя не можливо, оскільки конвоювання обвинувачених здійснюється військовими Військової частини НОМЕР_1 .

Для забезпечення участі обвинуваченого у судовому засіданні судом вжито заходів для проведення судового засідання в режимі відеоконференції із ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Проте обвинувачений ОСОБА_1 відмовився приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. За повідомленням працівника СІЗО ОСОБА_2 обвинувачений відмовився виходити для участі у режимі відеоконференції з камери утримання останнього без повідомлення поважності на то причин.

Враховуючи вище викладене, суд визнає неповажною відмову та неявку в судове засіданні обвинуваченого, та вважає за можливе вирішити питання про доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу за його відсутністю.

У судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, встановлені ризики судом, на даний час, не відпали, як наслідок, обставини визначені п.п. 1-3 ч. 1 ст.194, ст.199 КПК України, на його переконання є дійсними.

У судовому засіданні захисник заперечувала проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Згідно з вимогами ч. 3ст. 331 КПК України,незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 26.02.2022 року, однак судове провадження по даній справі не закінчено.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_1 під варту та до моменту вирішення вказаного питання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Суд вважає, що наведені прокурором підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.

Оцінюючи тяжкість вчиненого злочину, який інкримінуються обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років.

Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК Україниконкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 судом, на даному етапі, не встановлено та стороною захисту не доведено, тому клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

Суд наголошує увагу на тому, щона даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати.

З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_1 та тяжкості інкримінованого йому діяння, вік та стан його здоров`я, відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставини, у тому числі визначеними ст.ст.177,178,183,199,331 КПК України, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, але не більше як до можливості проведення наступного судового засідання за участю обвинуваченого ОСОБА_1 в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, з урахуванням того, що наразі конвоювання обвинуваченого ОСОБА_1 до суду не можливо через введений у Державі ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст.1-29,131-132,176-178,183,193-194,199,331,369-372,376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 307 КК України, продовжити на 60 днів, з 24 лютого 2022 року по 24 квітня 2022 року включно, але не більше як до можливості проведення наступного судового засідання за участю обвинуваченого ОСОБА_1 в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: Ю.В.Геєць