Ухвала суду № 103549122, 23.02.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3745/21

Провадження № 1-кс/202/1011/2022

УХВАЛА

Іменем України

23 лютого 2022 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуський О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Ситника С.О.,

прокурора Красивіна В.Г.,

захисника адвоката Чохи К.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області Паська І.М., погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Красивіним В.Г. про застосування запобіжного заходу у виглядідомашнього арешту відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровськ, громадянина України, з повною вищою освітою, працевлаштованого на посаді охоронника комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона», неодруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2007 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України. При цьому, метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та, враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце мешкання цілодобово.

Захисник адвокат Чоха К.О. в судовому засіданні зазначив, що стороною обвинувачення не надано беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведено. Враховуючи наведене, а також дані про особу підозрюваного, адвокат просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту позбавить його можливості працювати, утримувати себе, свою родину та вчасно сплачувати аліменти на утримання його неповнолітньої дитини.

Ознайомившись з клопотанням та матеріалами які обґрунтовують його доводи, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040660001088 від 17 лютого 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК України.

В рамках даного кримінального провадження, 22 лютого 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а саме у вчиненні хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цьогоКодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі не вправі визначати вірність кваліфікації дій підозрюваного та оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який має повну вищу освіту, офіційно працевлаштованого, неодружений, має на утриманні дитину 2007 року народження, має місце реєстрації та місце мешкання, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, однак на даний час підозрюється у скоєнні нетяжкого злочину, вчиненого проти громадського порядку і моральності, групою осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.п. 1,2 ч. 1 ст. 194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід, однак не наведено достатніх підстав вважати, що більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У даному випадку прокурором хоча і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку підозрюваного неможливо забезпечити шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий запобіжний захід, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1ст.5Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Також слідчий суддя бере до уваги факт того, що з моменту вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що мало місце 17.07.2018 року, сплив значний проміжок часу.

Таким чином,виходячиз мотивів та обґрунтування клопотання, оцінивши потреби досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що необхідність обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним кодексом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, відсутня.

З урахуванняммотивів таобґрунтування клопотання,оцінивши потребидосудового розслідування,слідчий суддявважає необхіднимвідмовити взадоволенні клопотаннящодо застосуваннязапобіжного заходуу виглядідомашнього арештута застосуватидо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, в межах досудового розслідування, з покладенням на останнього зобов`язань, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, наявність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, позитивної характеристики, свідчить на користь останнього, є стримуючим фактором і може вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, на думку слідчого судді, буде слугувати завданням кримінального провадження, меті обрання запобіжного заходу, зможе забезпечити запобіганню ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не буде надмірним тягарем у порушення прав підозрюваного, зокрема надастьостанньому змогупрацювати,утримувати себета родину.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 179, 181, 184, 193-194,196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області Паська І.М., погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Красивіним В.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України залишити без задоволення.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора, та покласти на нього обов`язки, передбачені п.п. 2-4,8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 встановити до 14 квітня 2022 року включно.

Письмово під розпис повідомити ОСОБА_1 покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області Паська І.М.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвалав частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В частині застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.М. Мачуський