Постанова № 10354771, 06.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.07.10Справа №2а-5834/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді

Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Споживчого кооперативу рекреаційного призначення «Катран»

до Республіканського комітету по земельних ресурсах АРК третя особа Привітненька сільська рада

про визнання протиправним та скасування пункту висновку, спонукання до

виконання певних дій

за участю представників:

від позивача Ломейко Є.В. пред-к, дов. № 3 від 01.04.2010 р.

від відповідача Гущіна А.О. - пред-к, дов. № 90/10-29 від 04.02.2009 р.

від третьої особи - не зявився

Суть спору: Споживчий кооператив рекреаційного призначення «Катран» (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати п.1 р. V Висновку Республіканського комітету по земельних ресурсах АРК (далі відповідач) від 10.12.2009 р. № 5349-з/15, визнати «Проект землеустрою з відводу земельної ділянки в оренду Споживчому кооперативу рекреаційного призначення «Катран» для розміщення паркової зони, спортивних майданчиків, автостоянки, а також інженерних мереж забезпечення за адресою: с.Привітне, на території Привітненької селищної ради» таким, що отримав позитивний висновок відповідача. Вимоги мотивовані тим, що відповідач необґрунтовано надав негативний висновок проекту землеустрою, який був підготовлений позивачем.

Суд залучив для участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Привітненську сільську раду (далі Рада).

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 07.06.2010р., надав заперечення на позов (вих. № 4448/10-17 від 07.06.2010 р.), в яких зазначив, що позивачу не був наданий позитивний висновок Державної землевпорядної документації по проекту землеустрою з причин того, що він набув право користування земельною ділянкою без дотримання порядку, встановленого чинним законодавством.

Під час розгляду справи представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та відзиві на позовну заяву.

Рада явку свого представника у судові засідання не забезпечила, 21.06.2010р. надала пояснення, в яких визначила, що згідно з вимогами чинного законодавства було вирішено питання про надання позивачу в користування на умовах оренди земельної ділянки, у відповідача відсутні правові підстави для надання негативного висновку на підготовані першим документи.

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні 06.07.2010 р. наполягали на розгляді справи за наявними в неї матеріалами.

Суд, приймаючи до уваги надання Радою необхідних пояснень, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі її представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Радою 28.02.2006 р. було прийнято рішення № 840, відповідно до якого позивачу був наданий дозвіл на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 1,6 га яка примикає до орендованої ним земельної ділянки, для розміщення паркової зони, спортивних майданчиків та автостоянки, інженерних мереж забезпечення, відповідно до Генерального плану. Позивач мав протягом одного року розробити та узгодити проект землеустрою та надати сільської ради на затвердження для укладення договору оренди землі.

На 41 сесії 5 скликання Привітненької сільської ради 28.05.2009 р. було прийнято рішення № 41/42, відповідно до якого до 28.05.2010 р. був продовжний термін дії рішення № 840 від 28.02.2006 р.

Позивачем був складений Проект землеустрою по відведенню земельної ділянки, який був надісланий відповідачу для узгодження.

Відповідачем 10.12.2009 р. був підготовлений висновок № 5349-з/15 по узгодженню Проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду позивачу для розміщення паркової зони, спортивних майданчиків, автостоянки, а також інженерних мереж забезпечення за адресою: с.Привітне, на території Привітненької сільської ради, в р.V «Висновки» .п1 якого зазначено про відмову в його узгоджені з причин порушення ст.124, 134 Земельного кодексу України вирішення питання про оренду земельної ділянки без проведення аукціону.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень державного органу, суд має керуватися критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

На час розгляду спору порядок регулювання земельних відносин встановлений у Земельному кодексі України ( далі ЗК України).

Серед передбачених ст. 12 ЗК України повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам , надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.

Ст. 83 ЗК України визначає, що у комунальній власності знаходяться всі землі в межах населених пунктах, окрім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розміщені об'єкти комунальної власності.

Право оренди земельної ділянки це застосоване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності(ст.93 ЗК України).

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду). Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ст.125 ЗК України). Ст. 126 ЗК України передбачає, що право оренди земельної ділянки оформляється договором , який реєструється відповідно до закону.

Порядок розгляду і затвердження землевпорядної документації визначений у ст.186 ЗК України, та передбачає погодження проектів землекористувань та їх затвердження органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Проекти землеустрою підлягають державній експертизі, яка здійснюється органом по земельних ресурсах відповідно до закону.

Законом України № 309- IU від 03.06.2008 р., який набрав чинність 04.06.2008 р. внесені зміни до ст. 124 ЗК України, відповідно до яких набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, набуття права на оренду земельних ділянок під об'єкти соціального призначення, будівництво соціального і доступного житла, використання земельних ділянок для розробки корисних копалин та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій), використання релігійними організаціями (під культовими будівлями), які легалізовані в Україні).

Ст. 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст. 10 ).

До виключної компетенції селищних рад, передбачених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що сільські, селищні, міські, районні в місті, районні, обласні ради проводять свою роботу сесійно. Ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що акти місцевих рад, прийняті в межах наданих їм повноважень, обов'язкові для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

Під час розгляду справи Рада , яка є органом місцевого самоврядування, який відповідно до зазначених вище положень чинного законодавства має право вирішувати питання землекористування позивачем земельної ділянки , визначила що до набрання Законом України № 309- IU від 03.06.2008 р. чинності в порядку, який діяв на той час, вирішила питання щодо встановлення режиму землекористування земельною ділянкою , проект по відведенню якої був розроблений позивачем, підтвердивши це рішення 28.05.2009р. шляхом продовження терміну , визначеного позивачу для розробки необхідної документації.

За таких умов суд приходить до висновку, що Привітненька сільська рада , діючи в межах повноважень, встановлених у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», ЗК України, визначилась з питанням щодо порядку землекористування земельною ділянкою, фактично вирішивши передати її в оренду саме позивачу з додержанням процедури, встановленої у ст.118, 123,124 ЗК України в редакції, яка діяла станом на прийняття відповідного рішення, тобто на 28.02.2006р. Незмінність визначеного нею порядку користування земельною ділянкою підтверджено останньою прийняттям 28.05.2009 р. рішення № 41/42. Зміни у зазначений вище порядок надання земельних ділянок в оренду з земель державної та комунальної власності шляхом проведення аукціону, були внесені вже після того, як вказаний орган місцевого самоврядування визначив землекористувача земельної ділянки позивача.

В силу викладеного суд вважає, що питання землекористування земельною ділянкою вирішено відповідно до положень чинного законодавства України, а твердження відповідача, щодо порушень порядку надання земельної ділянки в оренду не ґрунтуються на обставинах справи та спростовуються наданими третьою особою та позивачем документами.

Вивчивши зазначені факти, суд вважає необхідним визначити, що висновки відповідача щодо невідповідності проекту землеустрою, який був розроблений позивачем, вимогам чинного законодавства України, зроблені без урахування всіх обставин, в наслідок чого в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В силу викладеного на адміністративний суд не покладений обовязок визнавати будь-які документи, підготовані не органами владних повноважень такими, що пройшли експертизу та отримали будь-який висновок. За таких обставин не підлягають задоволенню вимоги по визнанню Проекту землеустрою, розробленого позивачем, таким, що отримав позитивний висновок відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 06.07.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 09.07.2010 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Республіканського комітету по земельних ресурсах АРК щодо надання негативного висновку по узгодженню Проекту землеустрою по відводу Споживчому кооперативу рекреаційного призначення «Катран» (м.Алушта, с. Привітне, вул. Парнікова 2, код ЄДРПОУ 22275217) земельної ділянки, викладеного у п.1 р. V Висновку № 5349-з/15 від 10.12.2009 р.

3. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.