Ухвала суду № 103546584, 18.02.2022, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/383/22

Провадження №2/283/238/2022

У Х В А Л А

18 лютого 2022 року м. Малин

Суддя Малинського районного суду Житомирської області Хомич В.М., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Тимошенко Надія Сергіївна, про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав,

в с т а н о в и в:

До Малинського районного суду надійшла позовна заява керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Тимошенко Надія Сергіївна, про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав.

Перевіривши позовну заяву з доданими до неї матеріалами на відповідність ч. 4 ст. 56 ЦПК України, встановлено наступне.

Позовна заяваподана керівникомКоростенської окружноїпрокуратурив інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Статтею 131-1 Конституції Українивстановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. 3ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як визначено у ч. 4ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 року у справі №911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьоїстатті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Так, Акціонерне товариство «Українська залізниця», за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за організаційно-правовою формою є приватним акціонерним товариством, засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, частка акцій державної власності дорівнює 100 %, органом управління є Кабінет Міністрів України.

Враховуючи імперативну заборону на здійснення представництва прокурором в судах державних компаній, суд вважає, що подання позову в інтересах держави в особі Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця», є безпідставним.

Обґрунтовуючи подачу позову в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, прокурор посилається на Постанову КМУ№460від 30.05.2015згідно зякою Міністерствоє центральниморганом виконавчоївлади,головним органому системіцентральних органіввиконавчої влади,що забезпечуєформування тареалізує державнуполітику усферах автомобільного,залізничного,морського тарічкового транспорту.Крім того,відповідно доПостанови КМУ № 09.10.2019 № 874 «Про внесення змін до постанов КМУ № 950 від 18.07.2007 та № 512 від 31.05.2017», якою головним розробником проектів актів Кабінету Міністрів з питань, пов`язаних із здійсненням Кабінетом Міністрів повноважень суб`єкта управління або загальних зборів АТ «Українська залізниця», визначено Міністерство інфраструктури, чим, на думку прокурора АТ «Укрзалізниця» повернуто до сфери управління Міністерства інфраструктури.

Вирішуючи питання про наявність повноважень для подання позову прокурором в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, суд враховує наступне.

Акціонерне товариство «Укрзалізниця» було створено на виконання Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», ст. 6 якого визначено, що органами Товариства є: вищим органомє загальнізбори,функції якихвиконує КабінетМіністрів України; виконавчиморганом Товариства,який здійснюєуправління йогопоточною діяльністю,є правління; очолюєправління голова,який призначаєтьсяна посадута звільняєтьсяз посадиКабінетом МіністрівУкраїни; чисельність і персональний склад правління затверджуються Кабінетом Міністрів України; контроль задіяльністю правліннята захистправ акціонерівТовариства здійснюєнаглядова рада; чисельність і персональний склад наглядової ради затверджуються Кабінетом Міністрів України; контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства здійснює ревізійна комісія; чисельність і персональний склад ревізійної комісії затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статуту АТ «Укрзалізниця», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 р. № 1094), товариство має цивільні права та обов`язки, у своїй діяльності керуєтьсяКонституцієюі законамиУкраїни,актами ПрезидентаУкраїни,Кабінету МіністрівУкраїни,іншими нормативно-правовимиактами,цим Статутомта внутрішнімидокументами товариства,прийнятими відповіднодо цьогоСтатуту. Товариство має право від свого імені вчиняти будь-які правочини та укладати будь-які договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов`язки, виступати позивачем та відповідачем у суді, крім випадків, передбачених законодавством та цим Статутом. Товариство має самостійний баланс, печатку із своїм найменуванням, ідентифікаційним кодом та зображенням малого Державного Герба України. Товариство має право мати інші печатки, а також штампи і бланки із своїм найменуванням, власний знак для товарів і послуг та інші реквізити, необхідні для його діяльності. Товариство діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов`язань. Фінансово-господарська діяльність товариства провадиться відповідно до фінансового плану, який складається товариством згідно із законодавством, погоджується наглядовою радою та затверджується загальними зборами товариства. Засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Управління корпоративними правами держави стосовно товариства здійснює Кабінет Міністрів України.

Крім того, пунктом 57 Статуту визначено перелік питань, які належать до виключної компетенції загальних зборів Кабінету Міністрів України, рішення по яким оформляються відповідним актом Кабінету Міністрів України, проект якого розробляється та подається в установленому порядку Мінінфраструктури.

З викладено слід зробити висновок, що твердження прокурора про те, що Міністерство інфраструктури України є уповноваженим орган управління АТ «Укрзалізниця», який зобов"язаний вжити заходів до недопущення штучного унеможливлення відшкодування шкоди, заподіяної АТ "Укрзалізниця", на думку суду, є безпідставним.

Суд вважає, що відповідно до проаналізованих норм чинного законодавства та статуту АТ «Укрзалізниця» вищим органом його управління є безпосередньо Кабінет Міністрів України, а до компетенції Міністерства інфраструктури належить лише підготовка проектів рішень, ухвалення яких належить до виключної компетенції КМУ.

Абзацом 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Таким чином, при зверненні з даним позовом до суду керівником Коростенської обласної прокуратури не дотримано вимог абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 4 ст. 56 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 4ст. 185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За таких обставин, позовну заяву слід повернути керівнику Коростенської окружної прокуратури.

При цьому, суд роз`яснює, що згідно ч. 7ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви..

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.175,177,185,260 Цивільного процесуального кодексу України, -

постановив:

Позовну заяву керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Тимошенко Надія Сергіївна, про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав - повернути керівнику Коростенської окружної прокуратури.

Роз`яснити право повторно звернутись із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня з днявручення їїкопії.

Суддя В. М. Хомич