Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.02.2022 Справа №607/9097/20
Колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунцьо С.В.
суддів Ломакіна В.Є., Воробель Н.П.
за участю секретаря с/з Дуркало Т.В.
прокурорів Хоми І.А. та Козловського А.І.
обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2
захисників адвокатів Лисенко О.В.
та Сампари Н.М.
та потерпілої ОСОБА_3
під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001360 від 08 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, та ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
В провадженні Тернопільського міськрайоного суду Тернопільської області перебуває обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001360 від 08 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, та ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні прокурор Хома І.А. заявила клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 цілодобового домашнього арешту, зазначивши, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому існує ризик того, що з огляду на санкцію статті обвинувачення, зможе переховуватися від суду, крім того зможе незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з цілодобовим домашнім арештом, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим ОСОБА_2 процесуальних обов`язків.
Крім того в судовому засіданні прокурор Хома І.А. заявила клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому існує ризик того, що з огляду на санкцію статті обвинувачення, останній зможе переховуватися від суду, крім того зможе незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з цілодобовим домашнім арештом, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов`язків. Крім того звертає увагу на те, що обвинувачений допускає неявки в судові засідання, а також порушив умови застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що свідчить про те, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не забезпечує належної процесуальної поведінки обвинуваченого в межах даного кримінального провадження.
Прокурор Козловський А.І. в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора Хоми І.А. та просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Сампара Н.М. заперечили щодо обранняобвинуваченому запобіжногозаходу увигляді цілодобовогодомашнього арешту,натомість зазначилипро доцільністьзастосування вказаногозапобіжного заходуіззабороною покидати житло в нічний час.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Лисенко О.В. заперечили щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, натомість захисник обвинуваченого адвокат Лисенко О.В. просила застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Потерпіла ОСОБА_3 підтримала клопотання прокурора щодо обрання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу.
Колегія суддів,заслухавши клопотанняпрокурора прообрання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу,думку іншихучасників судовогорозгляду,приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, при вирішенні клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 3 ст.181КПК України ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Так, при вирішенні клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, колегія суддів враховує те, прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
Також колегія суддів погоджується з доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_2 ,з оглядуна санкціюстатті обвинувачення,усвідомлюючи тяжкістьскоєного злочинута уразі доведеностійого вини,можливість призначенняйому судомпокарання,пов`язаногоз позбавленнямволі,зможе переховуватисьвід судуз метоюуникнення відкримінальної відповідальності,а також зможе вчинити іншекримінальне правопорушення,оскільки наданий часобвинувачується увчиненні багатьохепізодів кримінальнихправопорушень,що свідчитьпро стійкістьйого протиправноїповедінки танебажання ставатина шляхвиправлення,та приходитьдо переконанняпро доцільністьобрання щодообвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходуу виглядідомашнього арештута вважає,що саметакий запобіжнийзахід наданий часзабезпечить належнупроцесуальну поведінкуобвинуваченого табуде достатнімдля запобіганнявищевказаним ризикам.Разом зтим колегіясуддів враховує,що підчас судовогорозгляду кримінальногопровадження відноснообвинуваченого ОСОБА_2 вже застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, при цьому обвинувачений не порушував умови зазначеного запобіжного заходу та заборону покидати житло у визначений час, виконував покладені на нього судом обов`язки, а тому вважає за можливе на даний час заборонити останньому залишати житло лише в нічний період доби.
На підставівикладеного,колегія суддів приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу слід задовольнити частково та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому покидати житло в період з 22.00 год. до 07.00 год. та покласти на нього обов`язки відповідно до вимогст. 194 КПК України, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, а також зможе забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, при цьому жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, на даний час, на думку колегії суддів, не зможе запобігти наявним ризикам.
Крім того при вирішенні клопотання прокурора щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу, та не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Відповідно до положеньст.5 Конвенції прозахист прав людини і основоположних свободзаконне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
У судовому засіданні встановлено, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, з яких кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 ККУкраїни,є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Також при обраннівідносно обвинуваченогозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою прокуроромдоведено відповіднодо ст.194КПК Українинаявність достатніхпідстав вважати,що існуютьпередбачені ст.177КПК Україниризики,та недостатністьзастосування більшм`якого запобіжногозаходу длязапобігання зазначенимризикам,оскільки обвинувачений з огляду на санкцію статтей обвинувачення, зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та вчинити інше кримінальне правопорушення, адже він раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, а також на даний час обвинувачується у вчиненні багатьох епізодів злочинів, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки обвинуваченого, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам. Таким чином враховуючи вимоги ст.178КПК України та з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката Лисенко О.В. про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід відмовити, а клопотання прокурора - задовольнити та обрати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до двох місяців. При цьому колегія суддів також бере до уваги те, що під час судового розгляду даного кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, під час якого він допускав неявки в судові засідання, а також порушував умови зазначеного запобіжного заходу, що свідчить про те, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не забезпечує належної процесуальної поведінки обвинуваченого в межах даного кримінального провадження.
Разом з тим, згідно ч. 3ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу,має правоне визначитирозмір заставиу кримінальномупровадженні: 1)щодо злочину,вчиненого іззастосуванням насильстваабо погрозоюйого застосування; 2)щодо злочину,який спричинивзагибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобі, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, що не входять в перелік, передбачений ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 248100 грн. (двісті сорок вісім тисяч сто гривень), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
Крім того, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь - який момент, суд вважає за необхіднепокласти на ОСОБА_1 ряд обов`язків, відповідно доч.5 ст. 194 КПК України.
На підставівикладеного такеруючись главою18КПК України,ст.ст.318,331,376КПК України,колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити частково.
Застосувати відноснообвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період з 22.00 год. до 07.00 год. ранку наступної доби, за виключенням відвідування медичних закладів, строком надва місяці,тобтодо 09 квітня 2022 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 такі обов`язки: прибувати за першою вимогою до суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити засіб контролю; утриматись від спілкування із свідками обвинувачення та потерпілими у даному кримінальному провадженні.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Лисенко О.В. про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.
Застосувати щодообвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою строком на60днів,тобтодо 09 квітня 2022 року, взявши останнього під варту в залі суду.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 248100 грн. (двісті сорок вісім тисяч сто гривень) для внесення на депозитний рахунок Управління ТУ ДСА України у Тернопільській області р/р 37319038003454, МФО 820172, код одержувача 26198838, Банк Одержувача: Державна казначейська служба України.
У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: не відлучатися із АДРЕСА_2 , де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; з`являтися за першою вимогою до суду.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали суду вручити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх захисникам та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення ОСОБА_1 .
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 передати на виконання та контроль за поведінкою обвинуваченого в Червоноградський ВП ГУНП у Львівській області.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо
Судді В.Є. Ломакін
Н.П. Воробель
Судове рішення № 103544702, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 09.02.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/9097/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: