Рішення № 103543660, 23.02.2022, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/3014/21

2/330/143/2022

"23" лютого 2022 р. смт. Якимівка Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області у складі: головуючогосуддіГусарової В.В.,при секретарі - Тошевої Д.Є.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Якимівка Запорізької області за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересахякої діє ОСОБА_2 ,треті особи: ОСОБА_3 ,Приватний виконавецьвиконавчого округуЗапорізької областіКотула АртемМихайлович,Бондар ІринаМихайлівна приватнийнотаріус Дніпровськогоміського нотаріальногоокругу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

13.12.2021 р. до Якимівського районного суду з позовом про визнання виконавчого надпису таким, що не підлягає виконанню звернувся ОСОБА_2 в інтересах

ОСОБА_1 . Обгрунтування позову

В позові позивач зазначив, що 20.02.2019 року ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу був вчинений виконавчий напис № 416 про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка є майновим поручителем ОСОБА_3 .При цьому стягувачем не була надіслана вимога про усунення порушень, позивач не погоджується з пред`явленою заборгованістю, яка є оспорюваною.

31.03.2014 року Якимівським районним судом Запорізької області було ухвалено рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , опікунська рада при органі опіки та піклування Якимівської селищної ради Запорізької області, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Відповідно Правової позиції висловленій ВСУ від 9 листопада 2016 року у справі№ 6-2251цс16: Пред`явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов`язання та зумовлює перебіг позовної давності.

Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевого строку виконання її умов. Таким чином банк пред`явивши позов в 2014 році зумовив перебіг позовної давності за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Фактично право вимоги у банку сплило після 3-х років з моменту набрання рішенням суду від 31.03.2014 року законної сили. Тобто нотаріус не мав права вчиняти даний виконавчий напис від 20.02.2019 року, оскільки право вимоги у банку вже сплило та банк з невідомих причин не скористався своїм правом виконати рішення суду.

Відповідачем одноособово зроблено розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків, без урахування думки і позиції позивача, виразу її волі та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Нотаріус же, всупереч вимогам статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, вчиняючи виконавчий напис, не врахувала та не перевірила факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості.

Так у виконавчому написі нотаріуса зазначено, що стягнення проводиться в період з 16.10.2007 року по 18.12.2018 року. Тобто за той період, коли дані суми вже були стягнуті за рішенням суду від 31.03.2014 року.

Крім того, банком, за позицією сторони позивача, неправильно розрахована заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору від 16.10.2007 року укладеного між відповідачем та ОСОБА_3 , у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачу Банку пеню у розмірі зазначеному в іпотечному договорі за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 33.2 іпотечного договору пеня сплачується в розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до правового висновку ВСУ у справі № 6-1138цс15: Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Отже, аналіз цих норм ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредиторадо суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Разом з тим спеціальна позовна давність застосовується за умови подання стороною у спорі відповідної заяви, зробленої до винесення судом рішення.

В оскаржуваному виконавчому написі зазначено: «Строк, за який провадиться стягнення, - дванадцять років два місці два дні, а саме з 16.10.2017 року по 18.12.2018 року».

Тобто, пеня за виконавчим написом нарахована та стягнута за 12 років в період з 16.10.2017 року по 18.12.2018 року, що є незаконним.

Це вбачається також із стягнутих сум, а саме це 3 971,51 долар США основного боргу, 2 965,36 доларів США заборгованості за відсотками, 872 долари комісія та 15 341,64 долари США пені. Тобто пеня в даному випадку в 3,8 разів більше основного боргу, що звичайно свідчить про те, що вона нарахована за тривалий період часу, що перевищує 1 рік.

II. Відповідно до ухвали суду про відкриття провадження, справа розглядається у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін. Позов з додатками та ухвалу про відкриття провадження, а також повістку до судового засіданні відповідач отримав належним чином ( а.с.67,73), заперечень суду щодо спрощеного провадження, а також відзиву до суду не надав. В заяві представника позивача від 23.02.2022 р., яка надійшла до суду , представник позивача просив розглянути справу без його участі та позовні вимоги підтримав у повному обсязі. ( а.с.14). Третя особа, належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, до суду не з`явилась, причини неявки суду не повідомила ( а.с.79)

Суд ухвалив слухати справу за відсутності сторін та не проводити фіксацію процесу технічними засобами на підставі ст. 247 ч.2 ЦПК України.

IIIПри вивченніматеріалів справи,судом буловстановлено наступне :

20.02.2019 р.Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис № 416 , про звернення стягнення на нерухоме майно на нерухоме майно- квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк» у сумі 649077 гр.02 коп. ( а.с.106)

Приймаючи рішення по суті позовних вимог, суд звернув увагу на наступне:

Так, за визначенням статті 18 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлює Закон України «Про нотаріат»

Пунктом 19 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріуси вчиняють, зокрема, виконавчі написи.

Вчинення нотаріусом виконавчих написів регламентовано главою 14 Закону України «Про нотаріат».

Так, за приписами статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року.

Аналогічні приписи закріплені й в Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - Порядок №296/5).

На виконання вищенаведених положень законодавства Кабінетом Міністрів України 29 червня 1999 року прийнято постанову № 1172, якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (надалі - Перелік №1172).

31.03.2014 року Якимівським районним судом Запорізької області було ухвалено рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , опікунська рада при органі опіки та піклування Якимівської селищної ради Запорізької області, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Відповідно Правової позиції висловленій ВСУ від 9 листопада 2016 року у справі№ 6-2251цс16: Пред`явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов`язання та зумовлює перебіг позовної давності.

Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050ЦК України змінивстрок виконанняосновного зобов`язання,а томуперебіг позовноїдавності завимогами банкупро поверненнякредиту таплатежів заним почавсяз наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевого строку виконання її умов. Таким чином банк, пред`явивши позов в 2014 році зумовив перебіг позовної давності за кредитним договором.

31.03.2014 р. Якимівським районним судом Запорізької області було винесено рішення по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа : ОСОБА_3 , опікунська рада при органі опіки та піклування Якимівської селищної ради Запорізької області про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, яким позов було задоволено, в рахунок погашення за вищевказаним кредитним договором у розмірі 9465,23 доллари США ( що за курсом НБУ склало 75627 гр.22 коп. було звернено стягнення на предмет іпотеки - квартири АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Вказане рішення , рішенням апеляційного суду Запорізької області від 11.06.2014 р. скасовано в частині виселення ОСОБА_5 з даної квартири, в іншій частині рішення першої інстанції залишено в силі. ( а.с.117-133), відповідно до матеріалів нотаріальної справи про вказану обставину стягувач нотаріуса не повідомив та зазначені документи не надав.

Фактично право вимоги у банку сплило після 3-х років з моменту набрання рішенням суду від 31.03.2014 року законної сили ( тобто з 11.06.2014 р.).

Тобто, нотаріус не мав права вчиняти даний виконавчий напис від 20.02.2019 року, оскільки право вимоги у банку вже сплило та банк з невідомих причин не скористався своїм правом виконати рішення суду.

Крім того, суд погоджується з позицією сторони позивача про неправомірне нарахування відповідачем пені, до вона може нараховуватись відповідно до ст. 258 ЦК України тільки за 12 місяців до звернення кредитора до суду і вже була стягнута вищезазначеним рішенням суду, тобто відповідач не міг нараховувати пеню ( яка в більше ніж 3 рази ніж основна сума боргу) вже з моменту звернення до суду першої інстанції. А тому, позиція сторони позивача про відсутність безспірної заборгованості за вказаним кредитним договором є така, що підтверджується матеріалами справи .

На цих підставах суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.87,88,Закону України «Про нотаріат», ст. 258, 1050 ЦК ст.ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265,274 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов - ОСОБА_1 в інтересахякої діє ОСОБА_2 ,треті особи: ОСОБА_3 ,Приватний виконавецьвиконавчого округуЗапорізької областіКотула АртемМихайлович,,Бондар ІринаМихайлівна приватнийнотаріус Дніпровськогоміського нотаріальногоокругу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 20.02.2019 року № 416, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка є майновим поручителем ОСОБА_3 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути зАТ КБ « Приватбанк» ( юридична адреса 01001 м. Київ вул.Грушевського,1Д, код ЄРДПОУ 14360570 на користь ОСОБА_6 (зареєстрована АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), судовий збір у розмірі 908 гр. (дев`ятсот вісім гривень )0 коп.)

На рішення може бути подана апеляційна скаргадо Запорізького апеляційного суду протягом 30 днівз дня складання повного рішення.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:Гусарова В.В.