Ухвала суду № 103543575, 18.02.2022, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7283/19 1-кп/335/124/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді : Апаллонової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Якимової О.С.,

за участю: прокурора Кочеткова О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Черкашина І.І.,Надворної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про викликсудових експертівГнєтнєва С.С.,Петришиної Ю.Ю.,Андрійчук О.І. таїх одночаснийдопит пообвинувальномуакті укримінальному провадженніза обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.ч.2,3 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.ч.2,3 ст.191 КК України.

Усудовому засіданні після дослідження доказів у справі згідно встановленого судом порядку, на стадії додаткових клопотань прокурор Бєлоусова О.Є. заявила клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої просила доручити експертам Дніпровського науково- дослідного інституту судових експертиз, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що у зв`язку із суперечностями, виниклими у спразі на підставі діаметрально протилежних висновків експертів, прокурор вважає, що судом не може бути зроблений об`єктивний висновок у кримінальному провадженні щодо встановлення наявності або відсутності вини обвинуваченого ОСОБА_1 без призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити експертам Дніпровського науково- дослідного інституту судових експертиз, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17.

Ухвалою суду від 09.02.2021 року клопотання прокурора задоволено.Призначено у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17.

27.10.2021 року на адресу суду надійшов висновок експерта за результатами проведення зазначеної експертизи.

У судовому засіданні 18.02.2022 року прокурором Кочетковим О.О. на стадії додаткових клопотань заявлено клопотання про одночасний допит експерта Дніпропетровського інституту науково-дослідних експертиз ОСОБА_2 та експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (свідоцтво експерта на цей час не дійсне та анульоване), обґрунтоване ч. 4 ст. 356 КПК України, зокрема тим, що експертизи проводились за одними предметами та питаннями дослідження, експерти Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса та Дніпропетровського інституту науково-дослідних експертиз прийшли до протилежних висновків.

Сторона захисту категорично заперечує проти вказаного клопотання, зазначивши, що дійсно у провадженні проведено декілька експертиз, проте експерти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були допитані у судовому засіданні і після їх допиту саме прокурор у зв`язку із суперечностями, виниклими у справі на підставі діаметрально протилежних висновків експертів, просив суд призначити повторну судову будівельно-технічну експертизу. Повторний допит експертів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в контексті висновків прокурора про суперечності у їх висновках, на думку захисту, свідчить лише про безпідставне затягування розгляду справи з боку сторони обвинувачення, яке не згодне з висновками експертизи, яка проведена за клопотанням самої сторони обвинувачення. Тим більше, висновкам усіх експертів суд має надати оцінку в нарадчій кімнаті. Сторона захисту наголосила, що підставою для призначення повторної експертизи було виявлення розбіжностей у первісній експертизі, саме з огляду недоліки первісної експертизи, і була призначена повторна експертиза і саме за клопотанням прокурора. При цьому сторона захисту заперечувала проти призначення повторної експертизи. Експерти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вже були допитані судом і сторона обвинувачення мала можливість поставити експертам питання або усунути суперечності. Не зрозуміло, які саме питання має поставити сторона обвинувачення при повторному допиті тих самих експертів, які вже були допитані і усі питання яким вже поставлені сторонами. Прокурор обмежується просто загальними фразами, однак ці фрази суттєво будуть впливати як на процесуальний час розгляду справи, так і на розумні строки її розгляду. Крім первинної експертиза, наявна і інша експертиза, а також є і повторна. Більш того, перша експертиза взагалі проведена установою поза межами територіальної юрисдикції, а тому є неналежним доказом. Фактично заявлене клопотання прокурора пов`язано із незгодою з висновком експерта. В обґрунтування клопотання про призначення експертизи прокурор Білоусова О. зазначала, що наявні суперечності, які неможливо усунути в результаті допитів експертів в судовому засіданні і саме у зв`язку і чим вона і заявила клопотання про призначення повторної експертизи. А саме зараз прокурор намагається просто затягнути час, незважаючи на право обвинуваченого на розгляд справи упродовж розумного строку.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши надані матеріали кримінального провадження, суд доходить висновку, що клопотання прокурора про допит експертів в порядкуст.356 КПК Українине підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ст.84 КПК Українивстановлює, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.Процесуальними джерелами доказів є, зокрема, висновки експертів.

Зі змістуст.101 КПКвисновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

Одним із способів перевірки достовірності висновку експерта у кримінальному провадженні є допит експерта. Допит експерта можливий лише після надання ним письмового висновку та не повинен виходити за межі проведеного дослідження. Вимоги щодо допиту експерта на стадії досудового розслідування уКПК Українине наведені. Отже, він проводиться згідно з загальними правилами проведення допиту (ст.223,224 КПК України).

Допит експерта є процесуальною дією, яка може здійснюватися як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

Процесуальний порядок та предмет допиту експерта у суді визначенийст.356 КПК України. Метою допиту експерта є отримання судом роз`яснення або доповнення до наданого ним висновку (експерт роз`яснює і доповнює висновок від свого імені на підставі раніше проведених ним досліджень).

Відповідно до ч. 1ст. 356 КПК України, за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку.

Допит експерта спрямований на роз`яснення термінології, окремих формулювань, з`ясування методу дослідження, уточнення компетенції експерта, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених питань і висновками експерта, на з`ясування суперечностей між висновком експерта й іншими наявними в кримінальному провадженні доказами.

За змістом ч. 3 ст.356 КПК Україниексперту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.

Одночасно суд наголошує, що допит експерта має на меті роз`яснення термінології, окремих формулювань, з`ясування методу дослідження, уточнення компетенції експерта, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених запитань і висновками експерта, встановлення суперечностей між висновком експерта й іншими наявними у кримінальному провадженні доказами або між декількома висновками щодо одного й того ж предмета чи питання дослідження.

Згідно з ч.4 ст.356 КПК України, суд має право призначити одночасний допит двох чи більше експертів для з`ясування причин розбіжності в їхніх висновках, що стосуються одного і того самого предмета чи питання дослідження.

Оскільки заявлене клопотання прокурора не містить конкретної мети проведення одночасного допиту експертів, переконливих доводів неповноти, неясності чи необґрунтованості висновків як первинної, так і повторної експертизи, яка проведена за клопотанням саме прокурора і підставою призначення повторної експертизи прокурор визначив суперечності під час проведення попередніх двох експертиз та неможливість їх усунути після допитів експертів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судовому засіданні, вказані експерти були допитані в судовому засіданні безпосередньо прокурором і сторона обвинувачення скористалася можливістю поставити вказаним експертам усі питання з приводу проведення експертизи, клопотання не містить конкретних питань, стосовно яких виникли суперечності щодо їх розуміння, не зрозуміло, які саме питання має поставити сторона обвинувачення при повторному допиті тих самих експертів, які вже були допитані і усі питання яким вже поставлені сторонами, а метою допиту прокурором і не зазначається з`ясування причин розбіжності в висновках, тому суд вважає, що вказане клопотання заявлене з метою затягування розгляду справи за необхідне відмовити в задоволенні клопотання, оскільки воно є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Разом з тим суд вказує, що жоден з доказів не має наперед встановленого значення і за змістом положень ч. 10 ст.101 КПК Українивисновок експерта не є обов`язковим для суду, не має переваги над іншими джерелами доказів і наперед встановленої сили, а підлягає перевірці й оцінці відповідно до вимог закону, за внутрішнім переконанням суду, у сукупності і взаємозв`язку з іншими зібраними у справі доказами. Водночас незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідному процесуальному рішенні.

Тим більше призначення одночасного допиту експертів в порядку ч.4 ст.356 КПК України є правом, а не обов`язком суду

Більш того, у судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в режимі відеоконференції, ОСОБА_4 вже на час її допиту в судовому засіданні не була експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса, свідоцтво експерта на цей час не дійсне та анульоване, однак прокурором при заявленні клопотання про одночасний допит цих експертів не надано суду даних щодо місцезнаходження експерта ОСОБА_4 в теперішній час, не надано суду даних щодо найменування місцевого суду для призначення та проведення допиту експертів в режимі відеоконференції за місцем їх знаходження.

Суд зазначає, що оцінка всім обставинам, буде надана судом при вирішенні кримінального провадження по суті, тому суд вважає, що клопотання про виклик в судове засідання експертів є необґрунтованим, заявлене з метою затягування розгляду справи та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.356, 369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

У клопотанніпрокурора про викликсудових експертів ОСОБА_3 , Петришиної Ю.Ю., Андрійчук О.І. та їх одночасний допит у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.ч.2,3 ст. 191 КК України,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне судове рішення.

Суддя: Ю.В. Апаллонова