Постанова № 1035429, 18.09.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Головуючий у 1-й інст.суддя Чорногуз М.Г.                                                                    ряд. ст. зв. № 34

господарський суд Чернівецької області справа № 9/47

Доповідач у 2-й інст.суддя Любашевський В.П.

                                            П О С Т А Н О В А

                                                    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 вересня 2007 року                                     м.Львів                            Справа № 22а-1460/07

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

доповідача у справі судді     Любашевського В.П.

суддів                                      Нос С.П.

                                                Яворського І.О.

секретаря судового засідання Соколовської А.С.

осіб, які взяли участь у справі:

від позивача– Королюк В.І., доручення № 39 від 01.03.2007р.

від відповідача– Коубіш А.П., доручення № 8/9/10-010 выд 09.01.2007р., МолованюкЛ.В., доручення № 615/9/10-010 від 16.03.2007р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за апеляційною скаргоюДержавної податкової інспекції у Кіцманському районі

напостанову господарського суду Чернівецької області від 26.04.2007р. у справі № 9/47

за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колосок-1»

доДержавної податкової інспекції у Кіцманському районі Чернівецької області

провизнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000041500/0 від 19.01.2007р. та № 0000041500/1 від 19.02.2007р., -

ВСТАНОВИЛА:o:p>/o:p>

b style='mso-bidi-font-weight:normal'>o:p>/o:p>             Позивач – Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колосок-1» звернувся в господарський суд Чернівецької області з позовом до відповідача- Державної податкової інспекції у Кіцманському районі Чернівецької області, в якому просить суд визнати частково нечинними (в сумі 41482 грн. 88 коп.) податкові повідомлення-рішення № 0000041500/0 від 19.01.2007р. та № 0000041500/1 від 19.02.2007р. від 19.02.2007р.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 26.04.2007р. у справі №9/47 (суддя Чорногуз М.Г.) позов задоволено повністю. Постанова суду першої інстанції, з посиланням на п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», мотивована тим, що чинне законодавство не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежності від звітного періоду, та не обмежує суми бюджетного відшкодування звітним періодом. Судом першої інстанції зазначено, що від’ємне значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за Декларацією за листопад 2006 року (ряд.24) – 264400 грн., фактично сплачено ПДВ у жовтні 2006 року 75 044 грн. 88 коп., відшкодовано – 33562грн., належить довідшкдування 41482 грн. 88 коп. При цьому, відповідачем не наведено доводів з посиланням на норми Закону України «Про податок на додану вартість», які спростовували б доводи позивача про визнаня нечинним спірного податкового повідмлення-рішення.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та залишити податкові повідомлення-рішення №0000041500/0 від 19.01.2007р. та № 0000041500/1 від 19.02.2007р. без змін. В обґрунтування вимог апелянт вказує на те, що для визначення суми ПДВ і відображення її в декларації для відшкодування даного податку з Державного бюджету, згідно п.п.7.7.2 Закону Ураїни «Про податок на додану вартість», фактична оплата отримувачем товару повинна бути проведена постачальникам таких товарів у попередньому податковому періоді, а не в минулих податкових періодах, як це трактує позивач, оскільки суми сплачені за отриманий товар в попередніх податкових періодах вже були віднесені і задекларовані у відповідні ці податкові періоди. Неправомірність включення позивачем, для відшкодування, сум ПДВ підтверджується актом первірки № 5/1500 від 17.01.20007р., з якого убачається, що позивачем в декларацію за жовтень 2006 року включено суми ПДВ, податковий кредит по яких було задекларовано в попередніх періодах: в квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні 2006 року, тобто сума 57074 грн. не була включена в рядок 17 Декларації за жовтень 2006р. в податковий кредит попереднього податкового періоду, що суперечить п.п 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону Ураїни «Про податок на додану вартість».

Позивач, у заперчені на апеліційну скаргу, погоджуючись з постановою суду першої інстанції і посилаючись на невірне трактування відповідачем норм Закону України «Про податок на додану вартість», просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

За даних обставин справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нової постанови, з наступних підстав:

Відповідачем 19.01.2007р. за № 0000041500/0 та 19.02.2007р. за № 0000041500/1 прийняті податкові повідомлення-рішення, за якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 57074 грн. 00 коп. Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень є складений відповідачем акт перевірки № 00005/1500/32013010 від 17.01.2007р. (а.с. 7, 8, 19-22).

В даному акті перевірки зазначено, що при заповнені рядку 3 додатку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування до податкової декларації з податку на додану вартість платником (позивачем) заявлено суму бюджетного відшкодування 90636 грн. Згідно п.7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість» при заповнені рядка 3 платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, тобто жовтня 2006 року (рядок 17 декларації з ПДВ), ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді (тобто жовтні 2006р.) постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами. Фактично платником включені в суму бюджетного відшкодування податкові накладні, податковий кредит відносно яких виник в попередні періоди, тобто до жовтня 2006 року, така сума становить 57074 грн. В попередньому податковому періоді – у жовтні 2006 року, платником (позивачем) сплачено постачальникам товарів ПДВ у сумі 33562 грн. 29 коп., що підтверджується відповідними даними, наведеними у таблиці акту перевірки (а.с. 20-21).

Сплата, у жовтні 2006р., ПДВ у сумі 33562 грн. 29 коп. не заперечується позивачем та не спростовується матеріалами справи. Натомість чого суд першої інстанції, неврахувавши даної обставини і прийнявши до уваги лише дані декларації, яка складена позивачем як платником податку, безпідставно дійшов до висновку, що позивачем у жовтні 2006р. фактично сплачено ПДВ у сумі 75044 грн. 88 коп.

Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована в цьому порядку, має від’ємне значення, тобюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).Залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, законодавець не ставить лише настання права на бюджетне відшкодування в залежніть від того, коли у отримувача товару виникло зобов’язання перед постачальниками, одночасно законодавцем передбачено, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому періоді, а в не попередні періоди, постачальникам товарів.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що чинне законодавство не обмежує суми бюджетного відшкодування звітним періодом та не ставить права на бюджетне відшкодування в залежність від звітного періоду є помилковим.

Враховуючи наведене,постанова суду першої інстанції від 26.04.2007р. у справі №9/47 прийнята при неповному з’ясуванні обставин справи,з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, таз порушенням застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і згідност. 202 КАС України є підставою для скасування даної постанови та ухвалення нового рішення, за яким у задоволені позову слід відмовити.

В силу ст. 94 КАС України судові витрати підлягають залишенню за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіцманському районі на постанову господарського суду Чернівецької області від 26.04.2007р. у справі №9/47 – задовольнити, а постанову суду – скасувати.

2. У задоволені позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колосок-1» до Державної податкової інспекції у Кіцманському районі Чернівецької області про визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000041500/0 від 19.01.2007р. та № 0000041500/1 від 19.02.2007р. – відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

        Судді                                                               В.П.Любашевський

                                                                                                      С.П.Нос

                                                                                                       І.О.Яворський