Рішення № 103541423, 22.02.2022, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/400/22

РІШЕННЯ

іменем України

22 лютого 2022 року

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Просіної Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Вітер І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сватове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Сєвєродонецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Харків) про встановлення факту смерті, представник заявника адвокат Романенко Вячеслав Васильович,

встановив:

Заявник ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Романенко Вячеслав Васильович, звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганську Луганської області.

В обґрунтування заяви заявник зазначила, що вона є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганську Луганської області, про що вона отримала лікарське свідоцтво про смерть та лікарську довідку про причину смерті № 11 від 11 листопада 2021 року. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово медичною установою, а видане свідоцтво про смерть не має юридичної сили та не створює правових наслідків, через те, що видане установою, що не має повноважень для видачі легітимних документів.

Встановлення факту смерті чоловіка необхідно для отримання свідоцтва про смерть державного зразку. У зв`язку з чим, вона вимушена звернутися до суду з даною заявою.

Просить суд встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Красний Кут Антрацитівського району Луганської області, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганську Луганської області.

Заявник та представник заявника у судове засідання не з`явилися, надали до суду заяви про розгляд справи за відсутності заявника та представника заявника (а.с. 18-19).

Представник заінтересованоїособи усудове засіданняне з`явився,надавши досуду клопотанняпро розглядсправи завідсутності представникаСєвєродонецького відділудержавної реєстраціїактів цивільногостану уСєвєродонецькому районіЛуганської областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Харків). Такожповідомили,що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено (а.с. 26).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилося без технічної фіксації.

Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що заявник та померлий є дружиною та чоловіком, даний факт підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 24 лютого 2001 року (а.с. 13).

Згідно наказу Міністерства юстиції України 1847/5 від 05.11.2014 року «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» де вказано, що було тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Луганської області, зокрема, місто Луганськ Луганської області, Україна.

Згідно роз`яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 квітня 2021 року № 985/0/208-21, положення цивільного процесуального закону не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів.

Відповідно до п. 13Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Так, законодавством України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства.

Відомості про смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п. 1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: - лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 р. № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі лікарське свідоцтво про смерть); - фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 р. № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1150/13024 (далі фельдшерська довідка про смерть); - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; - рішення суду про оголошення особи померлою; - рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Також позиція щодо розгляду даної категорії справ викладена у п. 13, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», а саме: суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Таким чином, лікарське свідоцтво про смерть та свідоцтво про смерть, не створюють правових наслідків, але в той же час вони містять фактичні дані відповідно до ст. 76 ЦПК України, які підтверджують вимоги заявника.

Суд враховує положення ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», відповідно до якого діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи.

Відповідно до ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Встановлення факту смерті необхідно заявнику для державної реєстрації смерті у встановленому законом порядку та отримання свідоцтва про смерть українського зразку.

За такихобставин,аналізуючи наданідокази уїх сукупності,суд дійшоввисновку пронаявність підставдля задоволеннязаяви,оскільки факттого,що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганську Луганської області підтверджено наданими письмовими доказами та у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених заявником.

У відповідності до п. 8 ч. 1ст. 430 ЦПК Українисуд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення.

Керуючись ст.12,13,81, 258,259,263-265,293-294,315-317 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Красний Кут Антрацитівського району Луганської області, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганську Луганської області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягомтридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду.Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Я.В.Просіна