Ухвала суду № 103539682, 23.02.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/3175/20

провадження 2-сз/201/3/22

УХВАЛА

23 лютого 2022 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Плевако О.О.

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпро заяву представника позивача ОСОБА_1 про повернення надлишково сплаченого судового збору по цивільній за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області і Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа Дніпровська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02 квітня 2020 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області і Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності на земельну ділянку, позовні вимоги змінювалися, доповнювалися і уточнювалися.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 01 лютого 2022 року в задоволені позовних вимог позивачу відмовлено.

Представник позивача ОСОБА_1 01 лютого 2022 року звернулася до суду з заявою про поверненнянадлишково сплаченого судового збору по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно статті7Закону України«Про судовийзбір» сплаченасума судовогозбору повертаєтьсяза клопотаннямособи,яка йогосплатила заухвалою судув разі: 1)зменшення розмірупозовних вимогабо внесеннясудового зборув більшомурозмірі,ніж встановленозаконом; 2)повернення заявиабо скарги; 3)відмови увідкритті провадженняу справів судіпершої інстанції,апеляційного такасаційного провадженняу справі; 4)залишення заявиабо скаргибез розгляду(крімвипадків,якщо такізаяви абоскарги залишенібез розглядуу зв`язкуз повторнимнеприбуттям абозалишенням позивачемсудового засіданнябез поважнихпричин танеподання заявипро розглядсправи зайого відсутності,або неподанняпозивачем витребуванихсудом матеріалів,або зайого заявою(клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Статтею 258 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Перевіривши матеріали справи та заяви, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає заяву необґрунтованою і не підлягаючою задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2022 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Отже з урахуванням вище зазначеного судом справу розглянуто. У зазначеному рішенні суду містяться посилання на відповідні норми процесуального права та матеріального права та судом у встановленому законом порядку у рішенні суду відповідно до статті 264 ЦПК України вирішено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, у тому числі було вирішено питання як розподілити між сторонами судові витрати, також слід зазначити, що зміст рішення суду відповідає вимогам визначеними ст. 265 ЦПК України.

Судом встановлено, що судовий збір позивачем згідно квитанції № 0.0.1639519894.1 від 05.03.2020 року на суму 840,80 грн., був сплачений при подачу позову до суду, 21 квітня 2020 року була подана уточнена позовна заява, в які вказана ціна позову та квитанцією від 13.04.2020 року за № 0.0.1674796223 на суму 9669,20грн. судовий збір був доплачений відповідно до ціни позову, яка вказана в уточненій позовній заяві (остання редакція).

Вважаю за доцільно зазначити, що заявником не визначено в заяві, яку саме суму судового збору було сплачено надмірно. В заяві зазначено квитанції та відповідно до них заявник просить повернути весь сплачений ним судовий збір по справі, а тому передбачених законом підстав для повернення надмірно сплаченої суми судового збору не має та не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаної заяви, що подано до цього суду, оскільки вона не підтверджена, безпідставна і не ґрунтується на вимогах закону, передбачених законом підстав для її задоволення цим судом та за вказаних вище підстав немає, а тому вважає за необхідне відмовити у її задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 133 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

Представнику позивача ОСОБА_1 в задоволенні заяви про повернення надмірносплаченого судовогозбору поцивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області і Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа Дніпровська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності на земельну ділянку відмовити.

Ухвала згідно ст. 353 ЦПК України оскарженню не підлягає.

Суддя