Ухвала суду № 103537103, 10.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

10 лютого 2022 року м. Київ№ 640/28258/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осібдо Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (місто Київ),третя особа:ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк» особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту Шевченківський РВ ДВС у м. Києві або Відділ, позивач), з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківського РВ ДВС у м. Києві щодо невчинення дій, передбачених статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов`язати Шевченківський РВ ДВС у м. Києві невідкладно винести постанову про закінчення виконавчого провадження №66451662, на підставі пункту 4 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вжити всіх заходів, передбачених частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на протиправність бездіяльності відповідача щодо невчинення дій по закінченню виконавчого провадження №66451662, оскільки відповідно до положень пункту 4 частини першої статі 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у зв`язку з прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника (ПАТ «ВіЕйБі Банк»).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

24.11.2021 на виконання вимог ухвали суду представник позивача через канцелярію суду надіслав додаткові документи по справі.

Ухвалою суду від 17.12.2021 відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 ; призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Одночасно вказаною ухвалою відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву та витребувано матеріали виконавчого провадження.

Своїм правом надати відзив на позовну заяву або письмові пояснення відповідач не скористався, однак направив витребувані судом матеріали ВП №66451662.

Розглянувши подані документи та матеріали, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Главою 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ. Так, статтею 287 цього Кодексу встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Водночас, можливість оскарження дій виконавця (державного чи приватного) визначається також і у Цивільному процесуальному кодексі України, і у Господарському процесуальному кодексі України.

Так, частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі Закон №1404-VIII) встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Аналіз положень законодавства, яким регулюються спірні взаємовідносини, свідчить, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення сторонами виконавчого провадження, здійснюється за правилами того судочинства, якими суд керувався при прийнятті цього судового рішення.

Так, звертаючись до суду із цим позовом позивач стверджує про протиправність бездіяльності Шевченківського РВ ДВС у м. Києві щодо не вчинення дій на заяву Фонду про закінчення виконавчого провадження №66451662.

Разом з тим, як свідчать матеріали виконавчого провадження за №66451662, в його межах здійснюється примусове виконання виконавчого листа №456/1154/20, виданого 02.08.2021 Стрийським міськрайонним судом Львівської області в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», державної організації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Стрийським міськрайонним судом Львівської області від 21.021.2021 у вказаній цивільній справі, крім іншого, зобов`язано ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», уповноважену особу Фонду внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів додатково включивши вимоги ОСОБА_1 на суму 114348,43 грн, встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду від 01.12.2016 по справі №456/481/16-ц до четвертої черги та подати належним чином оформлені та підписані зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, постановлених в порядку цивільного судочинства визначається Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною першою статті 448 ЦПК України встановлено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Боржником у виконавчому провадженні №66451662 на підставі виконавчого листа, виданого судом у цивільній справі визначено ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», тобто позивач в цій адміністративній справі є стороною спірного виконавчого провадження.

З огляду на те, що цей позов стосується порушення прав особи під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, та враховуючи положення статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 447, 448 ЦПК України, статті 74 Закону №1404-VIII, цей спір не може розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Позивачу слід звернутися до суду, який видав виконавчий лист Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючись положеннями пункту 1 частини першої статті 238, статей 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у адміністративній справі № 640/28258/21 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

2. Попередити позивача, що повторне звернення з тими самими вимогами до адміністративного суду не допускається.

3. Роз`яснити позивачу його право звернутись з відповідною скаргою до Стрийського міськрайонного суду Львівської області в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення

Суддя:Н.А. Добрівська