Ухвала суду № 103536951, 10.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

10 лютого 2022 року м. Київ № 640/1975/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Пенсійного фонду України

про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою, в якій просить: визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність відповідача, які полягають у продовженні обмеження пенсії максимальним розміром за період з 01 жовтня 2019 року; визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність відповідача, які полягають у поверненні до обмеження пенсії максимальним розміром після здійснення її перерахунку за чинним судовим рішенням від 22 жовтня 2020 року, у наявності у розрахунку пенсії (проведеному відповідачем на виконання рішення суду) графи "з урахуванням максимального розміру пенсії" з позначенням обмеження сум до виплати 17 391,07 грн та 17 690,0 грн.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Пенсійного фонду України задоволено частково та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01 жовтня 2019 року, без обмеження її максимальним розміром.

Проте, на виконання згадуваного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві проведено перерахунок пенсії з 01 жовтня 2019 року та обмежено виплату пенсії максимальним розміром.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду у письмовому провадженні.

Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві у відзиві на заяву ОСОБА_1 вказує, що перерахунок пенсії останнього проведено з 01 жовтня 2019 року виходячи з 70% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, а саме: 24744,39х70%=17391,07 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви та її вирішення по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Пенсійного фонду України задоволено частково та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01 жовтня 2019 року, без обмеження її максимальним розміром.

Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У силу вимог статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Згідно частини 2 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до положень частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (частини 1-8 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (частина 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України); визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу виконавчої служби, приватного виконавця (стаття 287 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд звертає увагу, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Тобто, якщо позивач вважав, що рішенням відповідача на виконання судових рішень порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не звертатись з новим адміністративним позовом.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Так, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року набрало законної сили 22 грудня 2020 року.

Відповідно до наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві розрахунку пенсії ОСОБА_1 , останньому на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року проведено перерахунок пенсії з 01 жовтня 2019 року виходячи із загальної суми грошового забезпечення для перерахунку пенсії 24844,39 грн, 70% від розміру якого становить 17391,07 грн та виплачується 17 391,07 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві не обмежено максимальний розмір пенсії останнього.

Щодо посилання ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2021 року у справі №640/15969/20, яким задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві обчислити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з дати її призначення у розмірі 74% відповідних сум його грошового забезпечення, і виплатити недоплачені раніше суми пенсії, суд зазначає, що дії/бездіяльність/рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, вчинені на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2021 року у справі №640/15969/20, не можуть бути предметом розгляду в рамках даної справи.

З урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 243, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко

nk1/an_56/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#56" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 243, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко