
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/3427/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2582 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини А2582 (далі – відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність (дії) військової частини А2582 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині А2582 період з 17 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов`язати військову частину А2582 здійснити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині А2582 період з 17 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року шляхом зарахування на особистий картковий рахунок.
1.2. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 року відкрито провадження по справі №600/3427/21-а (головуючий суддя Дембіцький П.Д.).
1.3. У зв`язку з відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату Чернівецького окружного адміністративного суду адміністративну справу №600/3427/21-а ухвалою від 06.09.2021 року прийнято до свого провадження суддею Анісімовим О.В.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. ОСОБА_1 , у період із 2017 року по 2020 рік проходив військову службу в Збройних Силах України у Військовій частині А2582. Наказом командира Військової частини А2582 від 14.08.2020 року №169 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів грошового забезпечення.
2.2 Однак, позивач вказує, що відповідачем не нараховано та не виплачено йому індексацію грошового забезпечення під час проходження військової служби.
2.3. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся із заявою до командира військової частини А2582 якій просив надати інформацію щодо виплати (або не виплати) індексації грошового забезпечення в період з 17 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року, у разі не виплати індексації грошового забезпечення надати довідку-розрахунок про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення у зазначений період та здійснити виплату належної йому індексації грошового забезпечення. Однак, листом від 29.04.2021 року №487 його повідомлено про відмову у видачі довідки про розмір невиплаченої індексації у зв`язку із неможливістю встановлення базового місяця та відсутністю можливості у Міністерства оборони України у межах наявного фінансового фонду виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Силах України у січні 2016 року – вересні 2018 року.
2.4. Таким чином, командир Військової частини А2582 в порушення вимог Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про індексацію грошових доходів населення” та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року 1078 під час проходження ним військової служби у військовій частині А2582 за період з 17.08.2017 року по 28.02.2018 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Позиція відповідача
2.5. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.
2.6. Так, представник відповідача зазначив, що індексація грошового забезпечення не може вважатися складовою грошового забезпечення, в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, і проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини.
2.7. Вважає, що в даному випадку відсутні підстави для визнання дій військової частини А2582 по невиплаті індексації грошового забезпечення протиправними, оскільки військова частина А2582, відповідно до Інструкції №260 виконувало роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2, в якому було зазначено про не нарахування індексації грошового забезпечення.
2.8. Крім цього, відповідач звертав увагу на те, що в межах наявного фінансового ресурсу не було можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України.
2.9. Також вказує, що відповідно до п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
2.10. Вищезазначений Порядок № 1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. Враховуючи зазначене, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17.08.2017 року по 16.08.2020 року проходив військову службу у Військовій частині А2582. Зазначене підтверджується відомостями з військового квитка позивача серії НОМЕР_1 (а.с. 7-8).
3.2. Судом також встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою щодо нарахування та виплату йому, серед іншого, індексації грошового забезпечення за період з 17.08.2017 року по день виключення зі списків особового складу військової частини. Однак, позивач вказує, що у відповідь на його звернення листом від 29.04.2021 року №487 повідомлено про відмову у видачі довідки про розмір невиплаченої індексації у зв`язку із неможливістю встановлення базового місяця та відсутністю можливості у Міністерства оборони України у межах наявного фінансового фонду виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Силах України у січні 2016 року – вересні 2018 року. Надання такої відповіді на заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Позивач у цій справі оскаржує невиплату йому індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у Військовій частині А2582 у період з 17.08.2017 року по 28.02.2018 року. А тому, суд також надасть оцінку на предмет відповідності вимогам законодавства виплаті позивачу індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у спірний період.
4.2. Статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 р. № 2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
4.3. Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 р. № 2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
4.4. Так, Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 р. №1282-ХІІ (далі – Закон №1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
4.5. Згідно із частиною 1 статті 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).
4.6. Статтями 2 та 4 Закону № 1282-ХІІ, зокрема, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
4.7. Приписами частини 2 статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
4.8. Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
4.9. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 6 Закону № 1282-ХІІ).
4.10. Згідно пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 (далі – Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
4.11. В силу пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
4.12. Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
4.13. Отже, індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
4.14. Відтак, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
4.15. Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
4.16. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.
4.17. Відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.
4.18. Суд звертає увагу на те, що пунктом 6 Порядку № 1078 також визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
4.19. Відтак, положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
4.20. У свою чергу, згідно доводів представника відповідача, наведених у відзиві, невиплата відповідачем у січні 2016 року – лютому 2018 року індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України, пов`язана з відсутністю кошторисних призначень на такі витрати, тобто неналежне фінансування.
4.21. Однак, суд вважає, що відсутність на рахунках відповідача коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат (доказом наявності поважних причин непроведення розрахунку). Обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.
4.22. Наведене вище в сукупності свідчить про те, що доводи представника відповідача щодо відсутності коштів для виплати індексації є хибними, оскільки реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
4.23. У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.
4.24. Окрім цього, Конституційний Суд України у вказаному рішенні констатував, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
4.25. Окрім цього, судом відповідно до частини 5 статті 242 КАС України також враховані правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №825/874/17, від 23.10.2019 року у справі №825/1832/17, від 20.11.2019 року у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020 року у справі № 825/565/17.
Щодо періоду, за який підлягає виплата індексація, суд зазначає наступне.
4.26. Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 року (до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” № 1013 від 09.12.2015 р. – далі Постанова № 1013) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
4.27. Постановою № 1013 були внесені значні зміни у Порядок № 1078, у зв`язку з чим з 01 грудня 2015 року вступили в дію нові правила індексації заробітної плати.
4.28. Так, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови № 1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
4.29. Як зазначено позивачем, та не заперечується відповідачем з огляду на неподання відзиву, пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року.
4.30. Наступне підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі – Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 року, та якою затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
4.31. Оскільки із прийняттям Постанови №1013 з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком №1078, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та отримання виплати з індексації грошового забезпечення за період з 17.08.2017 року по 28.02.2018 року.
4.32. Про те, як встановлено судом, позивачу за період з 17.08.2017 року по 28.02.2018 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.
5.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
5.3. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в період з 17.08.2017 року по 28.02.2018 року.
5.5. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.
5.6. Водночас, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача здійснити виплату індексації грошового забезпечення шляхом перерахунку коштів на картковий рахунок позивача. Судом у цій справі надана оцінка бездіяльності відповідача щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення, однак спосіб здійснення такої виплати не входить до предмету оскарження у цій справі та безпосередньо не випливає на належність у позивача права на отримання такої допомоги.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
6.2. У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від нього відповідно до Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року №3674-VI. Доказів понесення інших витрат суду не надано.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов ОСОБА_1 до Військової частини А2582 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2582 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.08.2017 року по 28.02.2018 року.
3. Зобов`язати Військову частину А2582 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17.08.2017 року по 28.02.2018 року.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач – Військова частина А2582 (м. Чернівці, вул. Січових Стрільців, буд. 6, код ЄДРПОУ 26606970).
Суддя О.В. Анісімов
Судове рішення № 103535860, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 22.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 600/3427/21-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: