Рішення № 103535629, 16.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року справа № 580/11462/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. за участі секретаря судового засідання Овсієнко Г.О., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/11462/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) [позивач не прибув]

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача не прибув]

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, постановив рішення.

29.12.2021 за вх. № 53247/21 позивач, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не зарахування ОСОБА_1 педагогічного стажу з 01.10.1978 до 01.02.1988, з 27.08.1993 до дати призначення пенсії на посадах викладача музичної школи до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати педагогічний стаж ОСОБА_1 з 01.10.1978 до 01.02.1988, з 27.08.1993 до дати призначення пенсії на посадах викладача музичної школи до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій;

-- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не оподатковується та виплачується під час призначення пенсії за віком, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою від 04.01.2022 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що позивач станом на 08.10.2021 досягала пенсійного віку та звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії, з 08.10.2021 їй виплачується пенсія за віком. Як на момент звернення за призначенням пенсії, так і на даний час, позивач працює на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до підп. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

15.12.2021 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виплати їй грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Відповідач протиправно (на думку позивача) листом від 20.12.2021 № 9003-9739/Г-02/8-2300/21 відмовив у виплаті грошової допомоги, позаяк перелік закладів і установ освіти, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 та яким не передбачено така посада, як викладач. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду.

Відповідач позов не визнав, 27.01.2022 подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком. До страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років не зараховується період роботи позивача на посаді викладача та концертмейстера позашкільного навчального закладу, право на отримання грошової допомоги, що не належить оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відсутнє. Пенсія призначена і виплачується згідно вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач з 01.10.1978 до 01.02.1988 працювала на посаді концертмейстера та викладача з класу фортепіано в Уманській дитячій музичній школі № 2.

Розпорядженням виконавчого комітету Уманської міської ради від 10.06.1992 № 28 Дитячу музичну школу № 2 перейменовано в Дитячу музичну школу № 1.

З 27.08.1993 позивач безперервно працює на посаді викладача класу фортепіано в Уманській дитячій музичній школі № 1.

01.09.2021 Уманську дитячу музичну школу № 1 реорганізовано в Уманську дитячу школу мистецтв «Антарес».

Вказані обставини підтверджуються відомостями трудової книжки позивача та довідками від 08.12.2021 № 132 та від 15.12.2021 № 135.

14.12.2021 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про нарахування та виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 20.12.2021 № 9003-9739/Г-02/8-2300/21 повідомило про відсутність підстав для нарахування та виплати грошової допомоги, позаяк посада викладача позашкільного закладу освіти відсутня в переліку закладів і установ освіти, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (затверджений Постановою КМУ від 04.11.1993 № 909, зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 26.09.2002 № 1436).

Згідно із ст. 4 Закону України "Про позашкільну освіту" позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

На підставі п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №433 від 06.05.2001, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші) відносяться до позашкільних навчальних закладів.

Відповідно ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Посада викладача цим переліком не передбачена, проте за дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 № 397/21 дія зазначеної постанови поширена, у тому числі і на викладачів шкіл мистецтв без внесення змін до постанови, що підтверджується листом Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 №01-3/133-02-2.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, де передбачено, що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.

Пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, під час призначення пенсії за віком виплачується грошова допомога, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до п. е) ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявного спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015 не менше 25 років та після цієї дати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати. Відповідно п. 2 Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років". Згідно з п. 5 Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Відповідно до п. 6 вказаного Порядку, для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" станом на день її призначення. Згідно з пунктом 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, що призначена до виплати.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Суд встановив, що станом на день звернення до відповідача за призначенням пенсії позивач досягнула пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працювала та продовжує працювати на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і має страховий стаж більше 35 років, а тому має право на отримання рішення відповідача щодо перевірки і обчислення стажу з виплатою грошової допомоги, що не оподатковується в розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Аналогічна правова позиція щодо зарахування стажу роботи на посаді викладача музичної школи до робіт, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 876/5312/17.

Беручи до уваги, що грошова допомога виплачується за рахунок Державного бюджету та належить до виплати під час призначення пенсії за віком, суд вважає за необхідне вказати таке.

Згідно із ч. 5 ст. 45 Закону України рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії приймається територіальним органом Пенсійного фонду.

Чинним законодавством передбачено порядок звернення за призначенням пенсії та алгоритм дій органів, які призначають пенсію територіальних органів Пенсійного Фонду України.

Орган, уповноважений призначати пенсію на підставах і в порядку, передбачених законом, а також приймати у тому ж порядку рішення про нарахування і виплату одноразової допомоги, не розглядав та відповідно не надав правової оцінки доводам заяви позивача з урахуванням усіх обставин справи та вимоги статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у контексті обовязковості рішень Верховного Суду для суб`єктів публічної адміністрації, відтак не виконав покладені на нього чинним законодавством обов`язки. Суд під час вирішення спору не підміняє зміст (сутність) і завдання діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, інших суб`єктів.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, варто зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно п. 19) ч. 1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Лист відповідача від 20.12.2021 № 9003-9739/Г-02/8-2300/21 не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні п. 19) ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Верховного Суду України, рішення та висновки Конституційного Суду України, рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних друкованих виданнях. У друкованих засобах масової інформації можуть публікуватися офіційні документи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інша публічна інформація відповідно до законодавства і на засадах, передбачених укладеним між такими органами та редакціями друкованих засобів масової інформації договором.

Конвенцією про доступ до офіційних документів (стаття 1) під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів людини.

Зважаючи на обставини справи і досліджені докази, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося унаслідок протиправної бездіяльності органу Пенсійного Фонду України, який неналежно розглянув заяву позивача, який розраховував бути почутим, про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги та не прийняв рішення по суті порушеного перед ним питання.

Відповідно до п. 71 рішення ЄСПЛ Рисовський проти України (заява № 29979/04) державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Lelas v. Croatia, п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі №п/800/259/15 - бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Оцінюючи бездіяльність відповідача за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона є протиправною у контексті не сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством прав та інтересів позивача, позаяк відповідач, не прийнявши рішення за зверненням позивачки у порядку, передбаченому чинним законодавством, діяв не: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законами; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без врахування необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), невмотивовано відмовив у нарахуванні допомоги, не пояснив порядку нарахування і виплати (належна/нарахована/ненарахована сума) у взаємозв`язку із зарахованим /не зарахованим стажем, а тому позовні вимоги, належить задовольнити частково, визнавши протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та зобовязати прийняти умотивоване рішення із урахуванням висновків суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позивач сплатив судовий збір у сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 28.12.2021 № 8, а позовні вимоги належить задовольнити частково, суд вирішує стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у сумі 454,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 262-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення та прийняти рішення із урахуванням висновків суду.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири грн 00 коп).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538].

Судове рішення складене 16.02.2022.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА