Рішення № 103534882, 21.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

21 лютого 2022 р. справа № 520/21764/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання противоправною та скасування постанови, -

встановив:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, платник, ФОП), у порядку адміністративного судочинства заявив про визнання противоправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №290677 від 13.07.2021 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави 34000,00 грн.

Аргументуючи цю вимогу зазначив, що штраф протиправно накладений за відсутності події порушення.

Відповідач, Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (далі за текстом владний суб`єкт, адміністративний орган, Управління) з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що проведена рейдова перевірка показала відсутність у перевізника дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами. Стверджував, що і подія, і склад правопорушення наявні. Наполягав, що міра юридичної відповідальності обрана правильно, застосована з дотриманням процедури.

Період відпустки з 28.12.2021р. по 31.12.2021р., з 01.01.2022р. по 06.01.2022р., з 25.01.2022р. по 26.01.2022р., вихідні та святкові дні з 25.12.2021р. по 27.12.2021р., з 07.01.2022р. по 09.01.2022р., знаходження на лікарняному з 10.01.2022р. по 14.01.2022р., з 01.02.2022р. по 11.02.2022р. зумовили розгляд справи по суті 21.02.2022р.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник у розумінні ст.ст.1 і 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" є перевізником і цієї обставини не заперечує.

Згідно з товарно-транспортною накладною заявник надавав послуги з перевезення вантажу - зерно ячменю, автомобільним транспортом марки MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом KOGEL, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

У тексті позову та у ході розгляду справи заявник проти цієї обставини не заперечував.

31.05.2021 р. співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі направлення на перевірку №011780 проводилась рейдова перевірка на 54км. а/д Н-20 "Слав`янськ - Донецьк - Маріуполь", зокрема, відносно заявника, якою було охоплено питання дотримання вимог діючого законодавства під час надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом марки MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом KOGEL, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Так, 31.05.2021р. згідно талону зважування за результатами габаритно-вагового контролюна вагах №135, які мають свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, зважуванням вищевказаного транспортного засобу встановлено, що загальна маса тягача разом з напівпричепом та вантажем становила 58,85 т. при нормативно допустимій 40 т. для даного типу транспортного засобу, тобто встановлені порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху України щодо перевищення вагових норм понад 20%, без відповідного дозволу.

Цього ж дня, контролюючими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 046067 та Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №270058 від 31.05.2021р. (далі за текстом Акт).

Заявник дій адміністративного органу з приводу проведення рейдової перевірки не оскаржував, а тому ці обставини не входять до предмету доказування у цій справі.

У тексті названого Акту викладені судження Управління про порушення ФОП вимог абз. 16 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Суть та зміст виявленого порушення у даному конкретному випадку були викладені Управлінням з достатньою чіткістю та повнотою. Окремі недоліки в заповненні формуляра бланка перевірки на ці обставини жодного юридичного не мають.

Водій заявника був ознайомлений з текстом Акту, про що свідчить його підпис в Акті, та будь-яких заперечень не виявив.

Також, співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0059014 від 31.05.2021.

Доказів оскарження розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0059014 від 31.05.2021, матеріали справи не містять.

Вказані обставини сторонами по справі не заперечні.

На 13.07.2021р. Управлінням було призначено розгляд питання про застосування штрафу до власника автомобілю - ФОП ОСОБА_1

05.07.2021р. Управлінням було направлено поштовим відправленням письмове повідомлення про виклик заявника для участі у розгляді питання про накладання штрафу за Актом на 13.07.202р. з 9.00 до 12.00.

Витягом інформації із офіційного сайту Укрпошти підтверджено, що означене повідомлення було доставлено за місцезнаходженням заявника (м. Балаклія) та фізично отримано заявником - 13.07.2021р., тобто в день призначеного Управлінням розгляду питання про застосування штрафу.

13.07.2021р. з посиланням на Акт владним суб`єктом, Управлінням було видано постанову №290677 про накладення штрафу у розмірі 34.000,00грн.

Судом виявлено, що юридичною підставою для видання цього рішення владний суб`єкт обрав приписи абз. 16 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а фактичною підставою послугувало судження владного суб`єкта про перевищення автомобільним перевізником встановлених законодавством вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

За постановою №290677 про накладення штрафу відкрито виконавче провадження №66890216 постановою старшого державного виконавця Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Волковою Марією Олександрівною від 21.09.2021р.

Не погодившись із правомірністю виданого Управлінням рішенням про нарахування штрафу, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи справу по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно з ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом з постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурній підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 196-р від 03.03.2020 «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» погоджено пропозицією Міністерства інфраструктури і Державної служби з безпеки на транспорті щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, створено Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Управління Укртрансбезпеки у Сумській області.

З огляду на викладене, Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб`єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.

Повноваження Управління на здійснення контролю у сфері організації автомобільних перевезень шляхом проведення саме рейдових перевірок прямо та безумовно передбачені приписами ч.16 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та деталізовані нормами Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (затверджений постановою КМУ від 08.11.2006р. №1567; далі за текстом Порядок №1567).

При цьому, визначені Порядком №1567 предмет, мета, ціль та призначення рейдової перевірки звільняють адміністративний орган від дотримання у спірних правовідносинах приписів Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», позаяк предметом регулювання означеного закону є саме господарська діяльність суб`єкта права як така.

Натомість, предметом рейдової перевірки є питання технічного стану та оснащеності транспортного засобу, комплектності документів на здійснення перевезення, дотримання маршруту руху або розкладу руху, додержання правил надання послуг з перевезення в частині наявності перевізних документів і безпеки перевезень тощо.

При цьому, суд зауважує, що предметом рейдової перевірки є діяльність перевізника в особі водія у конкретний момент часу, котрий співпадає є моментом перевірки, вихід за межі цього часового проміжку суперечить самій суті рейдової перевірки.

З огляду на викладене, суд не знаходить дефектів у процедурі здобуття адміністративним органом об`єктивних даних про діяльність заявника у спірних правовідносинах.

Продовжуючи розгляд справи, суд зауважує, що відповідно до абз. 16 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до п. 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття "документальний габаритно-ваговий контроль" - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 також наведене визначення поняття "великовагові та великогабаритні транспортні засоби" - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 6 Порядку № 879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994р, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Пунктом 4 Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Стаття 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", зазначає про те, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Під час проведення рейдової перевірки адміністративним органом не було виявлено існування цих документів у водія заявника, хоча перевищення вагових норм понад 20% зафіксовано в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 046067 від 31.05.2021р.

До суду цих документів заявник також не надав.

Стосовно процедури накладення штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2021р. Управлінням було складено письмове повідомлення про виклик заявника для участі у розгляді питання про накладання штрафу за Актом на 13.07.2021р. з 9.00 до 12.00.

Відповідно до витягу з офіційного веб-сайту Укрпошта щодо поштового відправлення № 6102254815658, який міститься в матеріалах справи (а.с.16), письмове повідомлення про виклик заявника для участі у розгляді питання про накладання штрафу було вручене позивачу лише в день розгляду питання про накладання штрафу (13.07.2021р. з 9.00 до 12.00).

Таким чином, заявника не було завчасно повідомлено про дату та час розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Отже, позивач був позбавлений можливості бути присутнім на розгляді справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом та не мав можливості надати свої пояснення, заперечення та документальні докази.

Суд зауважує, що стверджувати про дотримання вимог п.п.26, 27 Порядку № 1567 від 08.11.2006р. під час прийняття постанови про застосування адміністративно-господарських штрафу, можливо лише тоді, коли відповідне письмове повідомлення про виклик заявника, вручене своєчасно і особа має реальну можливість з`явитися на розгляд справи

Загальний зміст терміну повідомлення включає в себе не тільки направлення відомостей у письмовому вигляді, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (далі за текстом ЄСПЛ) у рішенні від 27.06.2017р., по справі Лазаренко та інші проти України постановив, що національними судами було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція в усіх відмінках), де визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ у своєму рішенні, вказуючи на порушення Україною п. 1 ст. 6 Конвенції, виходив з того, що національне законодавство України містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін процесу про ключові процесуальні дії і дотримання таким чином принципу рівності сторін та зберігання відповідної інформації, оскільки загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу.

У п. 37 цього рішення ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції. Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи. Разом з тим, загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Невручення стороні належним чином судових документів може позбавити його або її можливості захищати себе у провадженні.

Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 2а-4552/11 від 07.02.2018 року.

Також, ЄСПЛ в п. 88 рішення по справі Олександр Волков проти України від 09.01.2013р., заява № 21722/11 констатував, що адміністративний або парламентський орган може вважатися судом у матеріально-правовому значені цього терміну, а тому розгляд справ таким органом має відбуватись з дотриманням процесуальних гарантій закріплених Конвенцією.

У справі Рисовський проти України від 20 жовтня 2011 року, заява №29979/04, (пункт 71) Європейським судом з прав людини викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень та розкрито елементи змісту доброго врядування. Зокрема, зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на викладене, суд вважає, що під час розгляду справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом та прийняття оскаржуваної постанови, відповідач був зобов`язаний за допомогою об`єктивних відомостей пересвідчитись в тому, що станом на 13.07.2021р., заявник отримав повідомлення про його виклик для участі у розгляді питання про накладання штрафу.

Проте, 13.07.2021р., відповідач, маючи об`єктивну можливість перевірити факт отримання/неотримання позивачем повідомлення про виклик для участі у розгляді питання про накладання штрафу, цього не зробив.

Вказані дії свідчать про порушення відповідачем положень Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, Закону України "Про автомобільний транспорт".

Отже, виходячи з вище викладеного, справа про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт була розглянута без участі суб`єкта господарювання, що позбавило позивача бути присутнім на розгляді справ для захисту своїх інтересів

Враховуючи викладене, з огляду на порушення самої процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд приходить до висновку про неправомірність винесеної постанови постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №290677 від 13.07.2021 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави 34000,00 грн.

Доводи заявника про місце та режим (графік) роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на ділянці автомобільної дороги загального користування державного значення Н-20 «Слов`янськ - Маріуполь», км 54+000, а також порядок проведення заходів габаритного - вагового контролю, в рамках спеціальних мобільних груп, судом не враховуються при розгляді даної справи, оскільки вимог про протиправність вказаний дій заявником не заявлено та в рамках розгляду даної справи вказані обставини не входять до предмету доказування.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, що зумовлює задоволення позовних вимог.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу буде вирішуватися судом в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.132-139, 241-243, 248, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати противоправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №290677 від 13.07.2021 року про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави 34000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845, адреса: майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 7 поверх, м. Харків, 61022) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

СуддяО.В. Старосєльцева