Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/22137/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.,
за участі:
секретаря судового засідання Белінського Г.В.,
представник позивача Ситника О.П.
представника відповідача Чакір В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду у режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія», до відповідача, Одеської митниці, в якому позивач просив:
1.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200082/2 від 02.09.2021
2.Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00617 від 02.09.2021.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач під час митного оформлення товару (свіжих бананів в коробках) отримав від позивача всі необхідні документи, а тому у нього були відсутні підстави витребовувати додаткові документи. Зокрема, відповідач проігнорував документи, які містили дані про те, що вартість упаковки та робіт з пакування Постачальник включив до ціни товару, яка не належала до додаткового відшкодування з боку позивача.
Також позивач зазначав, що не відповідає дійсності зазначена відповідачем підстава прийняття спірного рішення про відсутність документів, які підтверджують виконання умов контракту щодо здійснення 100% передплати за товар. Так, позивач надавав відповідачу платіжне доручення, яке підтверджує сплату суми коштів у розмірі 100% передплати.
(б) Позиція відповідача
10.12.2022 відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.
Представник відповідача в обґрунтування відзиву зазначав, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, декларант разом з митною декларацією (МД) № UA500500/2021/210912 від 02.09.2021 подав документи, в яких містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або належить сплаті за ці товари.
Таким чином, на думку представника відповідача, відповідач під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної , картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушував права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
19.11.2021 суд ухвалою відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
21.12.2021 суд ухвалою задовольнив клопотання представника відповідача та призначив розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.
IV. Обставини, встановлені судом
15.01.2021 позивач («Покупець» за контрактом) уклав зовнішньо-економічний контракт з Фірмою "FRESKBANAS S.A." (Еквадор) («Продавець за контрактом») (а.с.28).
Відповідно до п. 1.1. умов контракту №13/20 Продавець зобов`язаний поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар, зазначений в Замовленнях Покупця та у виставлених на його підставі Інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту, в порядку та на умовах обумовлених в Контракті.
Згідно з п.3.1. оплата за товар Покупцем здійснюється на умовах 100% передплати (а.с.29).
В п.7.1. товар постачається Покупцеві в тарі Постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів і овочів, яка включається у вартість товару та поверненню не підлягає (а.с.34).
11.06.2020 позивач уклав договір з ТОВ «ОТОМАН» про надання послуг по транспортному експедируванню та декларуванню товарів №11/06 (а.с.40).
На виконання умов зазначеного Договору декларант з метою митного оформлення товару для підтвердження його митної вартості подав відповідачу електронну митну декларацію № UA500500/2021/210912 від 02.09.2021, в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньо-економічного контракту №13/20.
Для підтвердження митної вартості товару позивач надав документи, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 15.01.2021 №13/20, специфікації, інвойс, сертифікат походження товару, міжнародні товарно-транспортні накладні.
Відповідач виставив позивачу вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи : виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні і кількісні характеристики товару, копію митної декларації країни-відправника, специфікації, каталоги виробника.
02.09.2021 декларант надав наступні документи: пакувальний лист, платіжне доручення від 26.08.2021, рахунок-фактуру від 03.08.2021 №5073042, прайс -лист, калькуляцію витрат, специфікацію №39 від 03.08.2021. Також позивач додатково надав висновок експерта щодо ціни товару №20-09/09-2021.
Відповідно до змісту висновку експерта від 02.09.2021 №20-09/09-2021 вартість продукції визначалась на підставі середніх ринкових цін виробничих та торгівельних підприємств поза межами України із урахуванням місцезнаходження виробника та порівнянням продукції з іншими торгівельними марками компаній з урахуванням витрат, пов`язаних на транспортування. Експерт використав інформацію із незалежних джерел на подібну та аналогічну продукцію із застосуванням країни походження виробника та на дату визначену у висновку. Вказана послуга носить інформативний характер (а.с.25).
02.09.2021 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500500/2021/200082/2. У спірному рішенні відповідач зазначив, що, аналізуючи первісно та додатково подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, він робить висновок про неможливість її визначення. Зокрема, надане платіжне доручення від 26.08.2021 та рахунок-фактура від 03.08.2021 не є підтвердженням здійсненої оплати. Адже пункт 3.1. зовнішньоекономічного контракту від 15.01.2021 №13/20 встановлює 100% передплату за товар. Прайс лист не є адресованим необхідному колу заінтересованих покупців, а у висновку експерта ціни на товар зазначено, що інформація щодо ціни на товар, взята з незалежних джерел, тобто експерт не проводив дослідження спеціальної перевірки достовірності ціни.
Також у спірному рішенні відповідач посилається, що позивач не надав митному органу витребувані виписку з бухгалтерської документації та копію митної декларації країни-відправника (а.с.8). Таким чином, відповідач після проведення консультацій з позивачем застосував резервний метод визначення митної вартості товарів.
Далі, відповідач посилається у спірному рішенні на те, що він з метою забезпечення повноти оподаткування провів аналіз бази даних ПІК «Інспектор 2006» та встановив, що рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим 0,841 дол. США за кг ваги нетто (МД від 18.06.2021 №UA 209170//2021/48001) (а.с.7-8).
У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів митний орган також видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00617 (а.с.9).
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовують норми Митного кодексу України (надалі -МК України).
Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина 2 цієї статті Кодексу передбачає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, до яких зокрема відносяться, виписка з бухгалтерської документації; каталог, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоду, контракту).
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Звертаючись до спірних правовідносин цієї справи, відповідач обґрунтовуючи витребування ним додаткових документів, посилається на відсутність документів, які б містили інформацію про вартість упаковки товару та робіт, пов`язаних з пакуванням.
Про безпідставність вказаного аргументу відповідача свідчить п.7.1. укладеного контракту, відповідно до якого товар постачається Покупцеві в тарі Постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів і овочів, яка включається у вартість товару та поверненню не підлягає (а.с.34).
В свою чергу відповідно до методу визначення митної вартості товару за ціною договору, який встановлює ч.10 ст.58 МК, витрати за упаковку, які включені до ціни товару, не додаються до його митної вартості.
Так само спростовуються доводи відповідача про неналежність платіжного документа, що підтверджує 100% передоплату.
Так, в матеріалах справи міститься платіжне доручення скріплене печаткою банку і підписом , в якому сума сплачених коштів відповідає сумі зазначеній в інвойсі №5073042 від 03.08.2021. На запитання суду представник відповідача у судовому засіданні не вказав, в чому саме полягає непідтвердження вказаним платіжним дорученням здійснення 100% передплати за товар. Відсутня конкретизація даної обставини і у спірному рішенні.
Стосовно вимоги відповідача надати виписки з бухгалтерської документації суд зазначає, що відповідно до правил бухгалтерського обліку відображення товарів у регістрах обліку визначається лише за фактом переходу права власності на нього. Такими первинними документами є належним чином оформлені митна декларація та інвойс, у яких відображається господарська операція, кількість і ціна товару. Ці документи були у наявності відповідача з самого початку митного оформлення.
Щодо посилань відповідача на відсутність каталогів, специфікацій фірми-виробника товару, митної декларації країни - відправлення суд зазначає, що оскільки Постачальник вказані документи не надавав, у позивача не було об`єктивної можливості виконати вимогу митного органу. Але, насамперед, суд звертає увагу, що вказані документи не відносяться до переліку документів, які підтверджують митну вартість товару, встановленого МК.
Суд також відхиляє посилання відповідача на те, що експертний висновок не є визначальним при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару. Так, суд погоджується, що сам по собі експертний висновок не визначає митну вартість. Проте при сукупності наданих позивачем до митного оформлення документів, даний висновок є додатковим підтвердженням правильності визначення митної вартості товару за ціною договору.
Таким чином, суд приймає аргументи позивача про те, що у відповідача були відсутні законні підстави для витребування додаткових документів. При цьому суд зазначає, що відповідач жодним чином не довів, що позивач подав документи, в яких містяться розбіжності, а також, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або належить сплаті за ці товари.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.1,2,3 ст.57 МК митна вартість товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Тобто ненадання декларантом документів, що запитувалися, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом не є достатньою підставою для застосування відповідачем наступного методу визначення митної вартості товару.
Однак, насамперед, суд зазначає, що на підставі встановлених обставин, він робить висновок, що позивач надав достатні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
VI. Розподіл судових витрат
Оскільки суд робить висновок про задоволення позову, при розподілі судових витрат він застосовує ч.1 ст.139 КАС України, відповідно до якої: «При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі».
В матеріалах справи на підтвердження сплати судового збору міститься платіжне доручення №3526 від 09.11.2021(а.с.6).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 244-246 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200082/2 від 02.09.2021.
3.Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00617 від 02.09.2021.
4.Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631; 65078, Одеська обл., м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ 40017905, 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, Болградське шосе, буд.31/1) судовий збір у сумі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок), 00 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, суду зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений та підписаний 23.02.2022.
Суддя Оксана БОЙКО
Судове рішення № 103533719, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 23.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/22137/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: