Ухвала суду № 103533468, 23.02.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 120/10562/21-а

УХВАЛА

23 лютого 2022 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ03528552, місце проживання: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) про забезпечення позову по справі №120/10562/21, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 02 вересня 2021 року Вінницьким окружним адміністративним судом передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 120/10562/21-а за позовною заявою Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ03528552, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) за участю третьої особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу.

До суду 02 лютого 2022 року надійшли матеріали цієї справи.

Ухвалою від 21 лютого 2022 року відкрито провадження за окремою категорією термінових справ та зупинено провадження у справі до одержання витребуваних судом документів, а саме: належним чином засвідченої копії матеріалів виконавчого провадження №66147980.

21 лютого 2022 року через канцелярію суду (вхід. № 10796/22) надійшла заява Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову, в якій позивач просив:

-зупинити виконання постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди С.Г. від 16.08.2021 року у ВП № 66147980 в частині зобов`язання Одеської обласної прокуратури виконати протягом трьох робочих днів рішення суду у справі № 120/4728/20-а та стягнення з боржника штрафу в розмірі 5100 грн. до винесення рішення по справі.

На обґрунтування заяви позивач зазначив, що предметом спору є постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди С.Г. від 16.08.2021 року у ВП № 66147980 в частині зобов`язання Одеської обласної прокуратури виконати протягом трьох робочих днів рішення суду у справі № 120/4728/20-а та стягнення з боржника штрафу в розмірі 5100 грн.

На думку позивача, доводи викладені у постанові державного виконавця щодо необхідності поновлення третьої особи, саме в Одеській обласній прокуратурі протирічить як рішенню суду, яке підлягало виконанню так і вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим у поданій до суду позовній заяві викладено правову позицію та аргументи Одеської обласної прокуратури з позовними вимогами про визнання цієї постанови протиправною та її скасування.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Розглянувши матеріали заяви, суд вважає, що розгляд цієї заяви не потребує заслуховування пояснень позивача та/або всіх учасників справи, а тому ця заява може бути розглянута без повідомлення позивача та/або учасників справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву, матеріали позовної заяви, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або буде знаходитись справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності забезпечення позову, суд виходить з такого.

Позивач просить вжити заходи забезпечення шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови державного виконавця.

З наданого позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається, а позивачем, не наведено суду істотних обставин та не надано достатніх доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивачів, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави стверджувати про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки вирішення вказаного питання на стадії відкриття провадження у справі фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та фактично є рівнозначним задоволенню позовних вимог, а тому заява позивача про забезпечення позову не належить задоволенню.

Тому, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову на цій стадії є необґрунтованою та непідтвердженою належними доказами.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.150,151,154 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ03528552, місце проживання: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) про забезпечення позову по справі №120/10562/21, - відмовити.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцеві положення КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко