Ухвала суду № 103533326, 23.02.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23.02.2022 р. справа № 814/2015/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув у порядку письмового провадження заяву Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі

за позовомзаступника прокурора Одеської області, вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, Одеська область, 65026

в інтересах держави в особіДержавної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс", вул. Шнеєрсона, 2 а, кв. 25, м. Миколаїв, 54001

простягнення коштів в розмірі 155 451,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 року відмовлено в задоволенні позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" про стягнення коштів в розмірі 155 451,93 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов заступника прокурора Одеської області в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті до товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" про стягнення коштів в сумі 155 451,93 грн. задоволено.

На виконання постанови апеляційного суду, Миколаївським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист 17.08.2018 року.

Ухвалою від 17.06.2020 року внесено виправлення у виконавчий лист від 17.08.2018 року та зазначено вірний ЄДРПОУ товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" - 39583984.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 року задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 року. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 року скасовано, а провадження у справі за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті до товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" про стягнення коштів в сумі 155 451,93 грн. - закрито.

У наступному, постановою Верховного суду від 12.08.2021 року частково задоволено касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури та скасовано постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 року. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 року - відмовлено, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 року - залишено в силі.

18.01.2022 року від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшла заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу для примусового стягнення.

Ухвалою від 24.01.2022 року суд прийняв заяву до розгляду.

Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2021 року закінчено виконавче провадження ВП № 57296876 з примусового виконання виконавчого листа № 814/2015/17 від 17.08.2018 року, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

На заяву Державної служби України з безпеки на транспорті 31.12.2021 року суд направив оригінал виконавчого листа від 17.08.2018 року на адресу заявника.

Вирішуючи питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, суд виходить з того, що Державною службою України з безпеки на транспорті у своїй заяві не надано жодних пояснень щодо існування об`єктивних причин пропуску строку, натомість у хронологічному порядку перелічені рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Відтак, оскільки об`єктивні та поважні причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання відсутні, суд відмовляє в задоволенні заяви про поновлення такого строку.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 241, 248, 376 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

3. Ухвала про відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Мороз А. О.