Рішення № 103533242, 23.02.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2022 р. № 400/8384/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачів:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, пр. Соборний, 158-б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69005,

про:визнання протиправним та скасування рішення від 17.08.2021 № 143050002565, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач-2), в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог на виконання ухвали від 27.09.2021 про залишення позовної заяви без руху, просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 17.08.2021 № 143050002565 про відмову позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру»; зобов`язати відповідача-2 зарахувати позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди роботи на посадах: старшого державного податкового інспектора юриста Державної податкової інспекції по Братському району в період з 26.04.1993 по 09.09.1996; старшого помічника прокурора Арбузинського району прокуратури Миколаївської області в період з 27.03.2006 по 20.11.2011 (час перебування у відпустці по догляду за дитиною) до стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років згідно із статтею 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», призначити та виплачувати позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за вислугу років згідно із статтею 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати без обмеження її максимального розміру, починаючи з 11.08.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачі не врахували дані трудової книжки позивача, протиправно не врахувавши до стажу позивача за вислугу років періоди роботи на посаді старшого державного податкового інспектора юриста Державної податкової інспекції по Братському району (з 26.04.1993 по 09.09.1996) та старшого помічника прокурора Арбузинського району прокуратури Миколаївської області (з 27.03.2006 по 20.11.2011).

Ухвалою від 11.10.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі; постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження; призначив судове засідання; установив строки подання доказів та заяв по суті справи; роз`яснив, що неподання суб`єктом владних повноважень без поважних причин відзиву на позов може бути кваліфіковане як визнання позову.

Ухвалою від 11.10.2021 суд установив строк відповідачам для подання до суду таких документів:

- Відповідачу-2:

- відзиву на позовну заяву за кожним з доводів позовної заяви та доказів на його підтвердження з доказами його направлення позивачу (статті 79, 162 Кодексу адміністративного судочинства України) - п`ятнадцять днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі;

- письмових пояснень щодо того, з яких підстав рішення за заявою позивача приймав інший орган Пенсійного фонду України п`ятнадцять днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі;

- письмових пояснень щодо розбіжностей у змісті листа від від 14.09.2021 № 1400-0304-8/6125 та рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області п`ятнадцять днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі;

- письмових пояснень щодо періодів, які не підлягають зарахуванню до вислуги років позивача, - п`ятнадцять днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі;

- Відповідачу 1 - відзиву на позовну заяву за кожним з доводів позовної заяви та доказів на його підтвердження з доказами його направлення позивачу (статті 79, 162 Кодексу адміністративного судочинства України) - п`ятнадцять днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на правомірність дій з незарахування до стажу позивача за вислугу років таких періодів:

- з 26.04.1993 по 09.09.1996 на посаді старшого державного податкового інспектора юриста Державної податкової інспекції по Братському району оскільки посада не є керівною та позивач не довела факт отримання нею вищої освіти. При цьому відповідач-1 посилається на копію диплому позивача НОМЕР_1 Чернігівського юридичного технікуму, але не додав до відзиву його копії;

- з 27.03.2006 по 20.12.2008 оскільки за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування в індивідуальних відомостях про застраховану особу міститься позначка коду типу ставки « 17 Особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку», але позивач не додала до заяви про призначення пенсії ані свідоцтво про народження дитини, ані наказ про перебування у відпустці по догляду за дитиною, у зв`язку з чим не підтвердила стаж у передбачений законом спосіб. При цьому копії відповідних індивідуальних відомостей про застраховану особу відповідач-1 до відзиву не додав;

- з 21.12.2008 по 20.11.2009 оскільки у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про наявність трудових відносин з органами прокуратури та сплату страхових внесків та до позову додані копії наказів про продовження відпустки по догляду за дитиною. При цьому копії індивідуальних відомостей про застраховану особу за цей період до відзиву не додано.

Суд вказує, що до відзиву не долучено жодного доказу, крім доказів повноважень його підписанта.

Від відповідача-2 відзиву на позовну заяву, доказів та витребуваних судом письмових пояснень до суду не надходило. Ухвала від 11.10.2021 про відкриття провадження в адміністративній справі вручена відповідачу-2 шляхом її доставлення на офіційну електронну адресу цього учасника справи (у електронний кабінет) 12.10.2021 о 08 год 44 хв.

Позивач подала відповідь на відзив, в якій підтримала аргументи, викладені в позовній заяві.

На підставі частини дев`ятої статті 205, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною восьмою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Відповідно до частини дев`ятої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись зазначеними нормами та ураховуючи неподання відповідачами доказів, а відповідачем-2 також письмових пояснень, суд розглянув справу за наявними матеріалами.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

11.08.2021 позивач звернулася до відповідача-2 із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно із статтею 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697-VII). До заяви позивач додала, серед іншого, трудову книжку № НОМЕР_2 .

Даними трудової книжки позивача підтверджується її робота на посадах в органах прокуратури:

- з 16.09.1996 по 24.01.1999 помічником прокурора Єланецького району;

- з 25.01.1999 по 09.05.1999 помічником прокурора Братського району;

- з 10.05.1999 по 08.09.2004 помічником прокурора Арбузинського району;

- з 09.09.2004 по 04.06.2012 старшим помічником прокурора Арбузинського району;

- з 05.06.2012 по 18.05.2014 старшим прокурором прокуратури Арбузинського району;

- з 19.05.2014 по 14.12.2015 - прокурором прокуратури Арбузинського району;

- з 15.12.2015 по день, що передує дню звернення до відповідача за призначенням пенсії (10.08.2021), прокурором Арбузинського відділу Первомайської місцевої прокуратури.

Суд обчислив стаж позивача за вказані періоди, отримавши результат у 24 роки 10 місяців 25 днів. Зазначене обчислення передбачає здійснення математичної дії додавання тривалості роботи за кожний період, спеціальних знань та залучення спеціалістів не потребує.

У справі наявна довідка Миколаївської обласної прокуратури від 09.08.2021 № 07-683вих-21, відповідно до якої загальний стаж роботи позивача в органах прокуратури станом на 09.08.2021 обчислений у 24 роки 10 місяців 24 дні.

Ураховуючи принцип екстериторіальності, після прийняття, реєстрації та сканування поданих позивачем документів вони були направлені відповідачем-2 відповідачу-1 для прийняття рішення по суті заяви позивача, що відповідає вимогам пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України

25.11.2005 № 22-1.

17.08.2021 відповідач-1 прийняв рішення № 143050002565, яким відмовив позивачу в призначенні пенсії за вислугу років згідно із статтею 86 Закону № 1697-VII.

Рішення від 17.08.2021 № 143050002565 мотивоване тим, що стаж позивача за вислугу років та стаж роботи на посадах прокурорів становить 18 років 10 місяців 1 день, що недостатньо для призначення пенсії, оскільки Законом № 1697-VII вимагається стаж за вислугу років тривалістю не менше 25 років.

У рішенні від 17.08.2021 № 143050002565 зазначено, що до стажу за вислугу років та до стажу роботи на посадах прокурорів не враховано період роботи з 27.03.2006 по 20.12.2008 у зв`язку з наявністю в даних персоніфікованого обліку відомостей про здійснення догляду за дитиною до трьох років у цей період, які не підтверджені відповідними документами.

Листом від 14.09.2021 № 1400-0304-8/61250 відповідач-2 повідомив позивачу на її заяву від 11.08.2021, що у призначенні пенсії за вислугу років їй відмовлено рішенням від 17.08.2021 № 143050002565. У цьому листі зазначено, що до стажу за вислугу років не враховано періоди:

- з 05.11.2005 по 20.12.2008 у зв`язку з ненаданням наказу про період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- з 21.12.2008 по 30.11.2011 оскільки у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про наявність трудових відносин з органами прокуратури та сплату страхових внесків.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 додатково зазначив, що до стажу позивача за вислугу років не зарахований період роботи на посаді старшого державного податкового інспектора юриста Державної податкової інспекції по Братському району (26.04.1993 по 09.09.1996).

Суд дослідив трудову книжку позивача і установив наявність у ній запису про відповідний період роботи.

Отже, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відмовою в призначенні позивачу пенсії за вислугу років згідно із статтею 86 Закону № 1697-VII.

Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з такого.

Пенсійне забезпечення прокурорів регулюється статтею 86 Закону № 1697-VII.

За змістом статті 86 Закону № 1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років з 1 жовтня 2020 року і пізніше - не менше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;

слідчими, суддями;

на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;

у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;

на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України;

на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;

військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Підставою для відмови в призначенні позивачу пенсії за вислугу років є недостатність стажу за вислугу років.

Суд установив, що у рішенні відповідача-1 від 17.08.2021 № 143050002565, листі відповідача-2 та відзиві відповідача-1 на позовну заяву зазначені різні періоди, які не зараховані до стажу позивача за вислугу років.

Інформації про те, які саме періоди зараховані до такого стажу, відповідачі суду не повідомили.

У зв`язку з цим суд самостійно обчислив стаж позивача за вислугу років.

Зокрема, до стажу позивача за вислугу років належить зарахувати підтверджені записами в трудовій книжці позивача періоди її роботи в органах прокуратури:

- з 16.09.1996 по 24.01.1999 помічником прокурора Єланецького району;

- з 25.01.1999 по 09.05.1999 помічником прокурора Братського району;

- з 10.05.1999 по 08.09.2004 помічником прокурора Арбузинського району;

- з 09.09.2004 по 04.06.2012 старшим помічником прокурора Арбузинського району;

- з 05.06.2012 по 18.05.2014 старшим прокурором прокуратури Арбузинського району;

- з 19.04.2014 по 14.12.2015 - прокурором прокуратури Арбузинського району;

- з 15.12.2015 по день, що передує дню звернення до відповідача за призначенням пенсії (10.08.2021) прокурором Арбузинського відділу Первомайської місцевої прокуратури.

Як суд зазначив вище, зазначені періоди сукупно становлять 24 роки 10 місяців 25 днів.

Відповідач-1 у відзиві вказує про незарахування до стажу позивача за вислугу років таких періодів роботи позивача, як з 27.03.2006 по 20.12.2008 та з 21.12.2008 по 20.11.2009, посилаючись, серед іншого, на дані Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, але не подав при цьому копії індивідуальних відомостей про застраховану особу, які бралися ним до уваги під час прийняття рішення від 17.08.2021 № 143050002565, що є невиконанням покладеного на нього обов`язку доказування обставин, на які він посилається в обґрунтування заперечень проти позовних вимог.

Суд також вбачає підстави для зарахування до стажу позивача за вислугу років періоду роботи на посаді старшого державного податкового інспектора юриста Державної податкової інспекції по Братському району з 26.04.1993 по 09.09.1996.

Відповідач-1 у відзиві вказує, що не зарахував цей період до стажу позивача за вислугу років, оскільки посада не є керівною та позивач не довела факт отримання нею вищої освіти. При цьому відповідач-1 послався на копію диплому позивача НОМЕР_1 Чернігівського юридичного технікуму, але не додав до відзиву його копії, що є невиконанням обов`язку доказування, покладеного на нього як суб`єкта владних повноважень.

Суд звернув увагу, що в оскаржуваному рішенні відповідача-1 про відмову в призначенні позивачу пенсії відсутні посилання на незарахування цього періоду до стажу позивача, який надає право на призначення пенсії за вислугу років. У відзиві відповідач-1 стверджує, що не зарахував цей стаж.

Як передбачає частина шоста статті 86 Закону № 1697-VII, до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, яку саме освіту мала позивач у період роботи на посаді старшого державного податкового інспектора юриста Державної податкової інспекції по Братському району з 26.04.1993 по 09.09.1996.

Формулювання частини шостої статті 86 Закону № 1697-VII дає підстави для висновку, що для зарахування періоду роботи до вислуги років достатнім є та обставина, що для роботи на відповідній посаді державної служби від особи вимагається наявність вищої юридичної освіти.

Станом на дату роботи позивача на цій посаді та на дату звернення позивача до відповідача за призначенням пенсії за вислугу років для роботи на відповідній посаді державної служби вимагається наявність вищої юридичної освіти.

У цій справі не належить досліджувати наявність або відсутність підстав для працевлаштування позивача на посаду старшого державного податкового інспектора юриста Державної податкової інспекції по Братському району станом на 1993 рік. Предметом оскарження у цій справі не є розпорядчий акт про призначення позивача на цю посаду. Для визначення права позивача на зарахування відповідного періоду до спеціального стажу важливим є саме те, що така посада вимагала наявність вищої юридичної освіти та фактично обіймалася позивачем.

Отже, період роботи позивача на посаді старшого державного податкового інспектора юриста Державної податкової інспекції по Братському району з 26.04.1993 по 09.09.1996 належить зарахувати до стажу позивача за вислугу років.

Зазначений період включає 3 роки 4 місяці 14 днів, що сукупно із стажем позивача у 24 роки 10 місяців 25 днів становить більш як 25 років, що є достатнім для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII.

Коментуючи аргументи відповідача-1 про належність питання призначення пенсії до дискреційних повноважень органу Пенсійного фонду та неможливість перебирання судом на себе функцій такого органу, суд вказує на таке.

Суд не ухвалює рішень про безпосереднє призначення позивачу пенсії, а використовує передбачений Кодексом адміністративного судочинства України механізм захисту прав громадянина, а саме: визнання індивідуального акту протиправним та зобов`язання вчинити певні (призначити пенсію). Таке є рішення є результатом судового розгляду і здійснення судом правосуддя, що належить до повноважень суду відповідно до статті 124 Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, рішення відповідача-1 про відмову позивачу в призначенні пенсії за вислугу років є протиправним та підлягає до скасування, а відповідача-2 належить зобов`язати призначити позивачу пенсію.

Щодо позовних вимог у частині нарахування та виплати пенсії без застосуваннян обмеження пенсії максимальним розміром суд зазначає таке.

За нормами абзацу 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.

Наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 24.07.2018 у справі № 554/10456/16-а та від 28.10.2020 у справі № 686/2428/16-а.

За приписам частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, у задоволенні позовної вимоги про нарахування і виплату пенсії без застосування обмеження її максимальним розміром належить відмовити.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 908 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви до адміністративного суду, який, відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1. Зокрема, саме внаслідок неправильних дій відповідача-1: прийняття ним рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії (яке суд визнав протиправним) виник спір між сторонами.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код: 13844159) , Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, ідентифікаційний код: : 20490012) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.08.2021 № 143050002565 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) зарахувати до стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), який надає право на призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», періоди роботи в органах прокуратури: з 16.09.1996 по 24.01.1999, з 25.01.1999 по 09.05.1999, з 10.05.1999 по 08.09.2004, з 09.09.2004 по 04.06.2012, з 05.06.2012 по 18.05.2014, з 19.05.2014 по 14.12.2015, з 15.12.2015 по 10.08.2021 та на посаді старшого державного податкового інспектора юриста Державної податкової інспекції по Братському району з 26.04.1993 по 09.09.1996.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) з 11.08.2021 призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 60 відсотків від суми її місячної (чинної) заробітної плати.

5. У задоволенні позовної вимоги про нарахування та виплату пенсії без обмеження її максимального розміру відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, ідентифікаційний код: 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна