Рішення № 103533102, 23.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року

справа №380/23041/21

провадження № П/380/23279/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з вимогами до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська,35; код ЄДРПОУ 4314039), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3019288/2300106297 від 26.08.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 30.04.2021;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкову накладу № 2 від 30.04.2021 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ 134187,46 грн датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія Головного управління ДПС у Львівській області) №3019288/2300106297 від 26.08.2021 відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) поданої ФОП ОСОБА_1 податкової накладної №2 від 30.04.2021. Підставою, що слугувала для прийняття такого рішення, зазначено лише загальну фразу, ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Втім, позивач не погоджується з даним рішенням, вважає таке незаконним та необґрунтованим.

Позивач зазначає, що ним в електронному вигляді було надано відповідачу всі первинні документи, які підтверджують усі господарські операції, на підставі яких позивачем сформовано податкову накладну №2 від 30.04.2021. Вказує, що жодних зауважень до цих первинних документів з боку відповідача не було. Крім цього, позивач вказує, що відповідачем в оскаржуваних рішеннях не наведено конкретного переліку документів, які не були подані.

Позивач зазначає, що в квитанції та рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідачем зазначено загальну інформацію про причини відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, відсутні конкретні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної.

Ухвалою суду від 08.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами.

04.01.2022 за вх. №128 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів щодо документального підтвердження витрат на правову допомогу, а саме копію рахунку на оплату №350 від 01.12.2021, копію акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №440 від 08.12.2021, копія звіту до акту здачі приймання робіт (надання послуг) №440 від 08.12.2021, копія платіжного доручення №678 від 07.12.2021

18.01.2022 за вх. №4826 від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву. Позовні вимоги заперечує, просить відмовити у задоволенні позову. Вказав, що комісією Головного управління ДПС у Львівській області прийнято оскаржуване рішення, оскільки, надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію податкової накладної.

Зазначив, що відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.07.2020 зазначено, що відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація спірної податкової накладної №2 від 30.04.2021 зупинена. Платник податку, яким надано для реєстрації НП/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначив, що 20.08.2021 позивачем було подано повідомлення №21 про надання пояснень та копій документів щодо спірної ПН, реєстрацію якої зупинено та до такого повідомлення долучено 18 додатків, серед яких відсутні первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; відсутні розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Також вказав, що позивачем не надано документів про повну оплату за автозапчастини згідно видаткової накладної №ОБ-0000001 від 04.01.2021 на суму 26500 грн в т.ч. ПДВ 5300 грн всього з пдв 31800 грн та товарно-транспортною накладною №1 від 04.01.2021 на загальну суму 31800 грн.

Вважає, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН зазначену податкову накладну є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної №2 від 30.04.2021.

Щодо стягнення судових витрат, зокрема витрат на правову допомогу, представник відповідача вважає, що позивачем не доведено те, що розмір витрат є реальним, що такі були фактичними і неминучими, а їхній розмір обгрунтованим, співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

27.01.2022 за вх. №7713 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що у відзиві на позовну заяву представник відповідачів не деталізує яких саме документів, що характеризують господарську операції йому не надано. Зазначив, що податковим органом не конкретизовано перелік документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Вважає, що позивачем надано усі документи, необхідні для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної №2 від 30.04.2021.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 2300106297. Місцезнаходження: 80200, Львівська область. м. Радехів, вул. Коцюбинського, 13.

Видами діяльності є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику; 77.31 надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 52.24 транспортне оброблення вантажів; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів; 38.21 оброблення та видалення безпечних відходів.

Відповідно до свідоцтва №100331371, позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 01.04.2011.

01.03.2017 між позивачем та ТзОВ «Радехівський цукор» укладено договір про надання послуг технікою №57/ПЛ/17 від 01.03.2017.

Згідно п. 1.1 цього договору, Виконавець зобов`язався надавати послуги автотранспортом, будівельною технікою та вантажопідйомними машинами та механізмами за завданням замовника виконати в обумовлений термін підрядні роботи, а Замовник зобов`язався прийняти га оплатити їх вартість.

Згідно Акту задачі-прийняття робіт (надання послуг) №000011372 від 30.04.2021 на виконання умов договору №57ПЛ/17 від 01.03.2017 протягом квітня 2021 року Виконавець за завданням Замовника виконав різного роду роботи автотранспортом (технікою) на суму 1 4822,88 грн без ПДВ, сума ІІДВ за виконані роботи склала 22364,58 гривень.

Відповідно до рахунку №12 від 12.05.2021, ТзОВ «Радехівський цукор» 13.05.2021 перераховано на рахунок позивача за автопослуги згідно Договору №57ПЛ/17 120000,00 грн в т.ч. ПДВ 20000,00 гривень.

У позивача наявна відповідна техніка, а саме: вантажні автомобілі КАМАЗ, автокран TATRA, екскаватор ATLAS, бульдозер, навантажувач, що підтверджується копіями свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 24-30).

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ПП «АЙСЛАГ» (постачальник) укладено Договір поставки №5 від 11.01.2021.

Відповідно до п. 1 цього договору, постачальник зобов`язується поставити та передати або передати зі свого складу покупцю у власність нафтопродукти, в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в накладних, які підписуються представниками сторін договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно з накладною на відвантаження палива №000315 від 15.02.2021 та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ААА 12996 від 15.02.2021 позивачу поставлено паливо дизельне у кількості 10000.000 л.

Окрім цього, між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір №21-1/3 від 03.01.2021 року з ФОП ОСОБА_2 , предметом постачання якого є запчастини. Виконання вказаного договору підтверджується видатковою накладною №ОБ-0000001 від 04.01.2021. товарно-транспортною накладною № 1 від 04.01.2021.

02.03.2020 року між ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та ПП «Західний Буг» (Замовник) укладено договір надання послуг №2/03/20 від 02.03.2020 року.

У відповідності до п.п. «б» п. 187.1 ст.187 та п.201.1 ст.201 ПКУ та на виконання податкових зобов`язань, 30.04.2021 ФОП ОСОБА_1 складено податкову накладну № 2 від 30.04.2021 на загальну суму 134178,46 грн., в тому числі ПДВ 22364,58 грн. та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних

Згідно з отриманою позивачем квитанцією від 14.06.2021 № 2300106297 податкову накладну №2 від 30.04.2021 прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Також зазначено, про те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, версія 2.3.7.21.

Суд встановив, що позивач надіслав повідомлення №21 від 20.08.2021 про надання пояснень та копій документів у кількості 18 шт., пов`язаних із здійсненням господарської діяльності щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.

В поясненні вказано, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є діяльність вантажного автомобільного транспорту КВЕД 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт». Наданий час є 6 найманих працівників, з них: бухгалтер, механік, водій автотранспортних засобі, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, тракторист і машиніст автокрана. В зимовий період більшість техніки стає на ремонт, у зв`язку з малою кількістю замовлень, тому податковий кредит перевищував податкове зобов`язання. В квітні 2021 року ФОП ОСОБА_1 надавав послуги технікою згідно договору надання послуг №57 ПЛ/17 від 01.03.2017, КВЕД 52.24 «транспортне оброблення вантажів» та 41.49 «Вантажний автомобільний транспорт» які є в переліку кведів ФОП ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що ним було направлено на адресу ДПС копії документів, що підтверджують реальність здійснення операцій по зупиненій податковій накладній, а саме: договір №57ПЛ/17 від 01.03.2017; акт здачі приймання робіт (надання послуг) №00011372 від 30.04.2021; рахунок №12 від 12.05.2021; виписка по рахунку ФОП ОСОБА_1 за 13.05.2021; свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів у кількості 7 шт.; договір поставки №5 від 11.01.2021; накладна на відвантаження палива №000315 від 15.02.2021; товарно-транспорту накладу №ААА 12996 від 15.02.2021; договір купівлі-продажу №21-1/3 від 03.01.2021; видаткова накладна №ОБ-0000001 від 04.01.2021, ТТН №1 від 04.01.2021, податкову декларацію платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця.

Комісією Головного управління ДПС в Львівській області прийнято рішення №3019288/2300106297 від 26.08.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 30.04.2021.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної в зазначеному вище рішенні від 26.08.2021 вказано: «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків».

30.08.2021 позивачем подано скаргу на рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з вимогою скасувати рішення комісії регіонального рівня та зареєструвати податкову накладну/розрахунок, додано документи у кількості 19 шт., письмові пояснення.

02.09.2021 Комісією ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду скарги позивача було прийнято рішення №39824/2300106297/2, яким залишено скаргу позивача без задоволення, рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3019288/2300106297 від 26.08.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 30.04.2021 без змін.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача, вищезгадане рішення №3019288/2300106297 від 26.08.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 30.04.2021 прийнято за формальних підстав, без належної оцінки наданих позивачем пояснень та документів, які у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. А тому, позивач вважає, що є всі підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати у день надходження до ЄРПН податкову накладну №2 від 30.04.2021. Вважаючи у зв`язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок № 1165).

В силу вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165, якою затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (разом з Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, Переліком показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість та Критеріями ризиковості здійснення операцій); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом положень п.п. 3 - 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення №1165) податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: = S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній / розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Зі змісту наведених положень Порядку зупинення №1165 слідує, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

З поданих сторонами до матеріалів справи документів судом встановлено, що реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено через те, що податкова накладна відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку зупинення №1165).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 - 4 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами розгляду скарги платника на рішення комісії регіонального рівня комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі без змін.

Дослідивши наявні матеріали суд зазначає, що позивачем подано до контролюючого органу повідомлення з поясненнями та копіями документів на підтвердження здійснення господарської операції, документи щодо спроможності здійснювати господарську діяльність за податковою накладною, реєстрацію якої було зупинено.

Як вказано у спірному рішенні, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури, інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Згідно з витягом з бази даних відповідачів у формі скрін-шоту «Журнал розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПК/РК» підтверджується, що позивачем надано документи, зі змісту яких можливо встановити зміст господарських операцій, за якими складено податкову накладну, а також подання позивачем документів, за нібито-неподання яких позивачу відмовлено у реєстрації відповідних податкових накладних.

Так, судом встановлено, що до повідомлень про надання пояснень щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку ФОП ОСОБА_1 було долучено документи, які повністю відображають зміст господарської операції позивача із ТзОВ «Радехівський цукор» та були достатніми для прийняття податковим органом рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку.

Вказане свідчить про те, що у даному випадку, жодним чином не здійснювався аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності, а також не враховано надані платником податків пояснення.

Таким чином, правових підстав для винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не існувало.

Суд також звертає увагу на той факт, що форма рішення про реєстрацію відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі «відмова у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням документів» підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.

Оскаржуване рішення взагалі не містить жодних підкреслень у даній графі.

Тобто, відповідач 1 формально зазначив причини для відмови у реєстрації податкової накладної з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.

Оскаржуване рішення відповідача 1 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02 липня 2019 року у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Своєю чергою, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх, з позиції суду, документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації таких.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Як встановлено судом, відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано не було, що свідчить про його необґрунтованість та безпідставність.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкової накладної №2 від 30.04.2021.

Що ж до позовної вимоги в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.04.2021 суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п.п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з нормами п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (надалі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №2 від 30.04.2021, що складена фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , датою їх подання на реєстрацію.

Висновки суду у даній справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в його постановах від 02.04.2019 (справа №822/1878/18) та від 18.07.2019 (справа №1740/2004/18).

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з кожного відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі по 2270 грн., (який сплачено згідно з платіжним дорученнями №654 від 19.11.2021 в сумі 4540 грн.).

Щодо вимоги стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на отримання правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу врегульовано ст.134 КАС України.

При цьому, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 5. ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18), від 16.05.2019 № 823/2638/18 від 04.02.2020 №280/1764/19.

Згідно з ч.7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесених витрат представником позивача до заяви надано: копію договору про надання правової допомоги від 15.10.2020; копію додаткової угоди №1 від 15.10.2020; копію додаткової угоди №3 від 31.12.2021; копію протоколу доручення №15 від 25.10.2021; копію рахунку на оплату №350 від 01.12.2021, копію акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №440 від 08.12.2021; копію звіту до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №440 від 08.12.2021; копію платіжного доручення №378 від 07.12.2021.

Суд встановив, представник позивача Боровець М.С. представляв інтереси позивача ФОП ОСОБА_1 на підставі ордеру серії ВС №1107236 від 24.11.2021 та договору про надання правової допомоги від 15.10.2020 укладеного між фізичною особою-підприємця ОСОБА_1 та адвокатським об`єданням «Галицька правнича група».

На підтвердження оплати зазначеної правової допомоги на загальну суму 5 000 грн. представник позивача долучив копію платіжного доручення №678 від 07.12.2021 про здійснення оплати ФОП ОСОБА_1 .

Згідно п.1.1. копією з договору про надання правової допомоги від 15.10.2020 клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову (юридичну) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2 додаткової угоди №1 від 15.10.2020 передбачено, що сторонами узгоджено, що облік розміру годин роботи адвоката чи помічника адвоката здійснює в односторонньому порядку виконавець, який дозволить до відома замовника. Винагорода за надану правову допомогу клієнту сплачується виключно за фактичну виконану роботу, з розрахунку 500 гривень за 1 годину робити, без ПДВ.

Згідно п.4. додаткової угоди №1 від 15.10.2020, оплата винагороди що надано клієнту за правову допомогу здійснюється на підставі отриманого рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок протягом 2 банківських днів з моменту погодження сторонами акта виконаних робіт.

Відповідно до звіту до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №440 від 28.12.2021 згідно протоколу доручення №15 від 25.10.2021 до договору про надання правової допомоги №1/1510 від 15.10.2020 представником позивача надано такі послуги: вивчення, аналіз законодавства та судової практики (0,30 год); вивчення, аналіз доказів у справі, витребування додаткових доказів (1,3 год.) виготовлення позовної заяви (6 год.), виготовлення додатків до позовної заяви (1,3 год); виготовлення інших документів передбачених процесуальним законодавством (заяви. клопотання, заперечення, пояснення, тощо) та додатків до них (0,30 год.). Загальні витрати часу 10 год.

Суд, оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності та сума зазначена у договорі витрат на правничу допомогу є неспівмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

Судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій (в т.ч. рішення Верховного Суду) з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що значно спростило роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Крім цього, суд зазначає, що надання таких послуг як виготовлення додатків до позовної заяви, додатків до нього, охоплюється підготовкою позовної заяви.

Суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Тобто, з позиції суду підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання заявником вимог частини п`ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив рішення від 26.06.2019, в якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Вказаний висновок Верховного Суду в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом під час вирішення наведеного спору.

У той же час, відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ця справа належить до категорії справ, які є малозначними, зі сформованою судовою практикою, а відтак розмір витрат на правничу допомогу заявлений позивачем до відшкодування, є необґрунтованим.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути з відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Суд вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування на загальну суму 5000 грн. витрат на правничу допомогу не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат являється не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатами та із обсягом наданих адвокатами послуг (виконаних робіт).

З огляду на викладене, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану учасників справи, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з з Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України становить 2000 грн. (по 1000 грн. з кожного).

Щодо решти витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці, розгляд адміністративної справи здійснюється в перший робочий день, а саме 23.02.2022.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська,35; код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №3019288/2300106297 від 26.08.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 30.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.04.2021, що складена фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 датою її подання на реєстрацію.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені у справі № 380/23041/21 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одну тисячу) гривень.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені у справі № 380/23041/21 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одну тисячу) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.