Рішення № 103533046, 23.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року

справа №380/1185/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби, треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинська Оксана Миколаївна, Адміністрація державної прикордонної служби України про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 23.12.2021 про закінчення виконавчого провадження № ВП 62280595 з виконання виконавчого листа №1.380.2019.004308, виданого 05.11.2019 Львівським окружним адміністративних судом;

- зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження в частині стягнення невиплаченої частини одноразової грошової допомоги у розмірі 113700,00 грн.

Ухвалою від 20.01.2022 суддя відкрив провадження у справі та залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинську Оксану Миколаївну, Адміністрацію державної прикордонної служби України.

Ухвалою від 08.02.2022 задоволено клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у рішенні Львівського окружного адміністративного суду у справі №1.380.2019.004308 зазначено про виплату допомоги із розрахунку 300-кратного прожиткового мінімуму станом на день виплати. На 1 січня 2021 року прожитковий мінімум складав 2270 грн., а тому розрахунок невиплаченої частини грошової допомоги потрібно розраховувати виходячи із 2270 грн. Станом на 01 січня 2022 прожитковий мінімум складає 2481 грн., тому розмір невиплаченої допомоги 113700 грн. Позивач вважає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №1.380.2019.004308 досі не виконане в частині стягнення грошових коштів на суму 113700 грн, а тому державному виконавцю необхідно вжити заходів, передбачених Законом України Про виконавче провадження щодо стягнення вказаної суми.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинська О.М. при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № ВП 62280595 діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України Про виконавче провадження.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Адміністрації державної прикордонної служби України подав до суду письмові пояснення та доповнення до письмових пояснень, в яких зазначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду №1.380.2019.004308 від 05.11.2019 виконане в повному обсязі. Вказаним судовим рішенням зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України відповідно до вимог підпункту б частини 1 статті 16-2 Закону України № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" провести доплату до раніше виплаченої суми грошової допомоги, як інваліду війни та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як особі, інвалідність якої встановлено внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, із розрахунку 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, станом на день виплати. Вказана допомога нарахована ОСОБА_1 відповідно до рішення №57 від 30.03.2020 та виплачена у сумі 404580грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22.04.2020 №277. Представник третьої особи вказує, що виплата допомоги проводилась частинами та для обрахунків враховувався прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому виплачено кожну частину допомоги.

В судовому засіданні 22.02.2022 позивач та його представник позовні вимоги підтримали. Просили суд задовольнити позов повністю.

В судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без участі представника до суду не надходило.

В судове засідання третя особа - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинська О.М. не з`явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без її участі до суду не надходило.

В судовому засіданні 22.02.2022 представник третьої особи - Адміністрації державної прикордонної служби України заперечив щодо задоволення позову.

У судове засідання 23.02.2022 сторони не з`явились, а тому суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №1.380.2019.004308 від 05.11.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020, задоволено позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії, а саме: визнано протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, внаслідок встановлення інвалідності II групи, пов`язаної із захистом Батьківщини; зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України відповідно до вимог підпункту б частини 1 статті 16-2 Закону України № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" провести доплату до раніше виплаченої суми грошової допомоги, як інваліду війни та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як особі, інвалідність якої встановлено внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, із розрахунку 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, станом на день виплати.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинська О.М. 09.06.2020 винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №62280595 з виконання виконавчого листа №1.380.2019.004308, виданого 03.03.2020 Львівським окружним адміністративним судом.

Відповідно до постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. від 07.09.2020 виконавче провадження №62280595 закінчене, у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/8835/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Адміністрація державної прикордонної служби України про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії, визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 07.09.2020 про закінчення виконавчого провадження № ВП 62280595 з виконання виконавчого листа №1.380.2019.004308, виданого 05.11.2019 Львівським окружним адміністративних судом. В задоволенні позовних вимог про зобов`язання державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження в частині стягнення невиплаченої частини одноразової грошової допомоги у розмірі 102000,00грн. відмовлено повністю.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 р відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі № 380/8835/20.

Адміністрацією Державної прикордонної служби України на адресу відповідача скеровано листа про фактичне виконання рішення суду та долучено копію рішення №57 від 30.03.2020 про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, копію платіжного доручення від 22.04.2020 №277, копію платіжного доручення від 08.12.2021 № 698, яким проведено доплату в розмірі 102000 грн.

Постановою державного виконавця від 23.12.2021 закінчено виконавче провадження №62280595 з виконання виконавчого листа №1.380.2019.004308, виданого 03.03.2020 Львівським окружним адміністративним судом.

Не погоджуючись з постановою про закінчення виконавчого провадження позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.16 №1404-VIII (надалі Закон України №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Як передбачено частиною 1 статті 5 Закону України №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених вказаним Законом випадках на приватних виконавців.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 вказаного Закону.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд встановив, що в абзаці 3 резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 №1.380.2019.004308 зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України відповідно до вимог підпункту б частини 1 статті 16-2 Закону України № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" провести доплату до раніше виплаченої суми грошової допомоги, як інваліду війни та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як особі, інвалідність якої встановлено внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, із розрахунку 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, станом на день виплати.

З доповнення до письмового пояснення третьої особи судом встановлено:

-12.02.2016 позивачу перераховано 124020 грн.;

-22.04.2020 позивачу перераховано 404580 грн.;

-08.12.2021 позивачу перераховано102000грн.

Позивачем не заперечується отримання вищевказаних коштів.

Зі змісту судового рішення та виданого на його виконання виконавчого листа №1.380.2019.004308 від 03.03.2020 вбачається, що Адміністрацію Державної прикордонної служби України зобов`язано провести позивачу доплату до раніше виплаченої суми грошової допомоги із розрахунку 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи саме станом на день виплати.

Згідно Закону України від 25.12.2015 №928-УІІІ «Про державний бюджет України на 2016 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2016 встановлено 1378 грн.

Таким чином, отримані позивачем у 2016 році 124020 грн. становлять 90 прожиткових мінімумів ( 124020 : 1378=90).

Згідно Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлено 2102 грн.

Таким чином, отримані позивачем у 2020 році 404580 грн. становлять 192,47 прожиткових мінімумів ( 404580 : 2102=192,47).

Згідно Закону України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 встановлено 2270 грн.

Таким чином, отримані позивачем у 2021 році 102000 грн. становлять 44,93 прожиткових мінімумів ( 102000 : 2270=44,93).

Отже, АДПСУ виплачено позивачу 327,40 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, станом на день виплати.

Суд вважає необґрунтованими пояснення позивача та його представника щодо розрахунку грошової допомоги станом на січень 2022 року, так як у рішенні суду чітко встановлено, що грошова допомога, належна позивачу, повинна обраховуватися з використанням прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, станом на день виплати. Так як, така допомога виплачувалась позивачу частинами у 2016, 2020, 2021 роках, кожна частина обраховувалась третьою особою відповідно до прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року станом на день виплати.

Отже, судом встановлено, що рішення суду виконано у повному обсязі, а тому відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови від 23.12.2021 про закінчення виконавчого провадження №62280595 з виконання виконавчого листа №1.380.2019.004308, виданого 03.03.2020 Львівським окружним адміністративним судом.

Так як, позовна вимога про зобов`язання державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження в частині стягнення невиплаченої частини одноразової грошової допомоги у розмірі 113700,00 грн. є похідною, то у її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245,287 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби, треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинська Оксана Миколаївна, Адміністрація державної прикордонної служби України про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Повне рішення суду складене 23 лютого 2022 року.

Суддя Кухар Н.А.