Рішення № 103532990, 23.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року

справа №380/24044/21

провадження № П/380/24290/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (79005, м. Львів, вул. І. Франка, 25; код ЄДРПОУ 08412340), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.10.2020 не у повному обсязі;

- зобов`язати Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця, та за період з 01.03.2018 по 21.03.2021 з урахуванням березня 2018 року як базового місяця, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у Сокальському районному військовому комісаріаті на посаді водія відділення забезпечення з 10.04.2015 по 30.10.2020. Наказом військового комісара Сокальського районного територіально центру комплектування та соціальної підтримки №184 від 30.10.2020 позивача виключено зі списків особового складу. На день виключення з військової служби позивач не отримав у повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.002.2018 та з 01.03.2018 по 30.10.2020. З метою досудового врегулювання спору представник позивача звернувся з адвокатським запитом з метою уточнення факту та підстав не виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 10.04.2015 по 30.10.2020. Відповідач листом повідомив, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є листопад 2015 року. Позивач вважаючи, що місяцями для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період є січень 2008 року та березень 2018 року звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 16.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін в адміністративній справі.

Відповідач позов не визнав, 20.01.2022 за вх. №5321 надав до суду відзив на позовну заяву. Зазначив, що проведення індексації грошового забезпечення перебуває у прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі. До грудня 2015 року при обчисленні індексу споживчих цін для індексації заробітної плати працівників використовувався такий термін як базовий місяць, який визначався для кожного працівника окремо, в тому числі військовослужбовців за призовом під час мобілізації. Визначення базового місяця для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця є дискреційним повноваженням органу військового управління. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці, розгляд адміністративної справи здійснюється в перший робочий день, а саме – 23.02.2022.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Сокальському районному військовому комісаріаті у період з 10.04.2015 по 30.10.2020.

Згідно з витягу з наказу Військового комісара Сокальського районного військового комісаріату (по стройовій частині) від 30.10.2020 №184 старшого солдата ОСОБА_1 , молодшого спеціаліста служби захисту інформації Сокальського районного військового комісаріату Львівської області, звільненого наказом військового комісара Львівського обласного військового комісаріату (по особовому складу) від 30.10.2020 №27-РС з військової служби у запас за підпунктом «й» пункту 2 (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не виявили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду) частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключено зі списків особового складу Сокальського районного військового комісаріату та всіх видів забезпечення, направлено для зарахування на військовий облік до Сокальського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Представник позивача звернувся до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з адвокатськими запитами, в яких просив надати відомості щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2014 по 18.11.2014, з 10.04.2015 по 30.10.2020, нарахувати та виплатити грошове забезпечення за весь період проходження служби по день фактичного розрахунку та виключення зі списків особового складу, повідомити про причини та підстави не нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Відповідач у відповідь на вказані адвокатські запитати надав архівні відомості щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу, повідомив, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є листопад 2015 року.

Відповідно до довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення на колишнього військовослужбовця Сокальського районного військового комісаріату сержанта ОСОБА_1 , у період з січня 2016 по лютий 2018 років, індексація грошового забезпечення позивачу нарахована та виплачена у сумі 5568,51 грн.

Згідно з архівною відомістю №3 у період з березня 2018 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, у грудні 2018 така виплачена у сумі 71,08 грн.

Згідно з архівними відомостями №4 та № 5, у період з 01.01.2019 по листопад 2020 року індексація грошового забезпечення позивачу виплачена в загальному розмірі – 4127,07 гривень.

Покликаючись на те, що з січня 2016 року по жовтень 2020 року індексація грошового забезпечення йому нараховувалась та виплачувалась у неправильному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх порушених законних прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною другою статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно із абзацом другим статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною шостою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому відповідно до визначення, яке міститься в абзаці третьому статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, яка діяла до 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2016 року, у частині першій статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» цифри « 101» замінено цифрами « 103».

Таким чином, починаючи з 01 січня 2016 року, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до частин другої, шостої статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно із статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Суд звертає увагу на те, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19 червня 2019 року (справа № 825/1987/17), від 20 листопада 2019 року (справа № 620/1892/19), від 05 лютого 2020 року (справа № 825/565/17) індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Відповідно до довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення на колишнього військовослужбовця Сокальського районного військового комісаріату сержанта ОСОБА_1 , у період з січня 2016 по лютий 2018 років та архівних відомостей індексація грошового забезпечення позивачу виплачувалась у таких розмірах:

Згідно з архівною відомістю №3 у період з березня 2018 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, у грудні 2018 така виплачена у сумі 71,08 грн.

- з січня 2016 року -травень 2016 року – 17,12 грн щомісячно; червень 2016 року – грудень 2016 року – 101,22 щомісячно; грудень 2016 року – 178,72 грн;

- з січня 2017 року по лютий 2017 року – 178,72 грн; березень 2017, квітень 2017 року – 245,92 грн; травень 2017 року – 257,93 грн; червень 2017 року -серпень 2017 року – 330,34 грн; вересень 2017 року – листопад 2017 року – 390,97 грн щомісячно; грудень 2017 року 475,24 грн;

- з січня 2018 року по лютий 2018 року – 475,24 грн; з березня 2018 року по листопад 2018 року – не нараховувалась та не виплачувалась; у грудні 2018 року – 71,08 грн;

- з січня 2019 року по лютий 2019 року – 71,08 грн щомісячно, за березня 2019 року по червень 2019 року – 134,47 грн щомісячно; липень 2019 року – вересень 2019 року – 206,72 грн; жовтень 2019 року – 0,00 грн; листопад 2019 року – грудень 2019 року – 206,72 грн щомісячно;

- з січня 2020 року по липень 2020 року – 216,51 грн щомісячно; серпень 2020 року – жовтень 2020 року – 226,29 грн щомісячно; листопад 2020 року – 218,99 грн.

Відповідач уважає, що за спірний період позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у повному обсязі, а базовий місяць – листопад 2015 року визначений правильно.

Згідно із частиною другою статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок № 1078).

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів») у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 1013), якою пункт п`ятий Порядку № 1078 викладено у новій редакції. Вказана постанова набрала чинності 15 грудня 2015 року.

Так, відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції Постанови № 1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених вище редакцій норм пунктів 5 Порядку № 1078 дає підстави дійти висновку, що до 15 грудня 2015 року (дати набрання чинності Постановою № 1013) базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення уважався місяць, в якому відбулося підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів. Тобто, базовий місяць для проведення індексації грошових доходів населення не був прив`язаний до події зростання лише тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Проте після 15 грудня 2015 року у зв`язку з набранням чинності Постановою № 1013, якою пункт 5 Порядку № 1078 викладено у новій редакції, на встановлення нового базового місяця (місяця підвищення грошових доходів згідно з новою редакцією пункту 5 Порядку № 1078) для нарахування індексації почав впливати виключно факт зростання тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

При цьому місяць у якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, є місяцем підвищення його грошового доходу, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем такого підвищення.

З цього приводу суд відзначає, що 07 листопада 2007 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294) відповідно до пункту першого якої грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Додатком 1 до Постанови № 1294.

Постанова № 1294 набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Постанова № 1294 втратила чинність 01 березня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та установлено для них нові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з 01 січня 2008 року (після набрання чинності Постановою № 1294) до 01 березня 2018 року (після втрати чинності Постановою № 1294), не відбувалося.

Тому указана обставина виключає можливість встановлення для позивача грудня 2015 року як місяця підвищення його грошового доходу та січня 2016 року, як місяця, з якого починає обчислюватися індекс споживчих цін (базового місяця) для проведення подальшої індексації.

Згідно з пунктом 3 Постанови № 1013 Кабінет Міністрів України постановив:

- міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;

- для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.

Суд відзначає, що за змістом наведеної норми міністри, керівники інших центральних органів виконавчої влади, голови обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів зобов`язані були вжити заходів для: а) підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати); б) перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, шляхом спрямування на ці цілі всіх виплат, пов`язаних з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Та лише за умови вжиття таких заходів, про які йдеться в пункті 3 Порядку № 1013, а також перевищення у зв`язку з цим розміром підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року суми індексації, яку йому належало виплатити у зазначеному місяці, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати починалося б з січня 2016 року.

Таким чином, відповідно до пункту 3 Постанови № 1013 грудень 2015 року мав бути місяцем підвищення грошового доходу відповідного працівника, якому мали бути підвищені розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) та переглянуті розміри надбавок, доплат, премій, а січень 2016 року за таких обставин ставав місяцем, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшого проведення індексації.

Наведений пункт Постанови № 1013 повністю узгоджується із абзацом першим пункту 5 Постанови № 1078 (після внесених до нього Постановою № 1013 змін), за змістом якого, як уже було зазначено вище, для нарахування індексації впливає виключно факт зростання тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

За таких обставин, листопад 2015 року не є місяцем підвищення грошових доходів позивача в контексті застосування до спірних правовідносин пункту 3 Порядку № 1013 та пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови № 1013.

В контексті наведеного суд вважає за необхідне також звернути увагу на те, що у постанові від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, зокрема, у частині вирішення позовних вимог про визначення базового місяця індексації грошового забезпечення та, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав таке:

«Водночас Суд вважає необґрунтованим і передчасним висновок суду першої інстанції про визначення січня 2016 року як базового місяця для індексації грошового забезпечення позивача.

Так, аналіз пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.

Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.

Суд першої інстанції цього не врахував і дійшов висновку про визначення базового місяця індексації на основі факту зростання грошового забезпечення позивача за рахунок виплати йому додаткових видів забезпечення у підвищеному розмірі.

Водночас суд першої інстанції не вжив заходів для оцінки та дослідження доказів у контексті доводів позивача про те, що у січні 2016 року його посадовий оклад не змінювався.

Також суд першої інстанції не встановив місяць, у якому востаннє було підвищено тарифну ставку (оклад) за посадою позивача».

Отже, враховуючи те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації, а підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з 01 січня 2008 року (після набрання чинності Постановою № 1294) по 01 березня 2018 року (після втрати чинності Постановою № 1294), не відбувалося, то базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по 01 березня 2018 року повинен бути січень 2008 року.

Втім, відповідач у межах спірних правовідносин помилково визначив позивачу січень 2016 року як місяць, з якого починає обчислюватися індекс споживчих цін для подальшого проведення індексації його грошового забезпечення (базовий місяць), а тому з цих підстав необґрунтовано уважає, що індексація грошового забезпечення позивачу нарахована та виплачена у повному розмірі відповідно до вимог законодавства.

Окремо щодо періоду з 01 березня 2018 року по 18 грудня 2019 року суд враховує таке.

Згідно з архівними відомостями позивачу в період з 01 березня 2018 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася; у грудні 2018 року – 71,08 грн; з січня 2019 року по лютий 2019 року – 71,08 грн щомісячно, за березня 2019 року по червень 2019 року – 134,47 грн щомісячно; липень 2019 року – вересень 2019 року – 206,72 грн; жовтень 2019 року – 0,00 грн; листопад 2019 року – грудень 2019 року – 206,72 грн щомісячно; з січня 2020 року по липень 2020 року – 216,51 грн щомісячно; серпень 2020 року – жовтень 2020 року – 226,29 грн щомісячно; листопад 2020 року – 218,99 грн.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови № 1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Пунктом четвертим цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Зазначена постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.

Відтак березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) позивача. Вказана обставина сторонами у справі не заперечується.

Згідно із абзацом другим пункту п`ятого Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Водночас відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по грудень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.

Разом з тим у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.

Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

При цьому до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

Водночас суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Проте як слідує з матеріалів справи у межах спірних правовідносин відповідач, вирішуючи питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року (місяць підвищення посадового окладу позивача згідно Постанови № 704) по 30.10.2020 (день виключення позивача зі списків особового складу) врахував лише норми абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Саме тому із урахуванням зазначених норм, та із застосуванням, як місяця підвищення грошового доходу позивача (базового місяця) березня 2018 року, відповідач почав здійснювати нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення тільки з 01 грудня 2018 року, тобто місяця, у якому індекс споживчих цін перевищив 103%.

Однак, на переконання суду, у межах спірних правовідносин відповідач безпідставно оминув норми абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу.

Як наслідок, не перевіривши наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та, не встановивши факту перевищення розміру підвищення грошового доходу позивача суми індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, відповідач не міг встановити право позивача на отримання визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) відповідно вимог до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078.

За таких обставин суд також ставить під сумнів правильність визначення відповідачем нарахованих позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2018 року по 20 жовтня 2020 року.

При цьому оскільки обов`язок визначення наявності у позивача права на отримання визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) відповідно вимог до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 покладений на відповідача, то у межах спірних правовідносин суд лише констатує ту обставину, що відповідач безпідставно, за відсутності для цього правових підстав, передбачених законом, не перевірив наявність у позивача права на отримання зазначеної вище суми індексації за період з 01 березня 2018 року по 20 жовтня 2020 року.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідач помилково визначив позивачу листопад 2015 року, як базовий місяць, з огляду на що неправильно здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року з урахуванням цього базового місяця. Крім того, не перевіривши наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та, не встановивши факту перевищення розміру підвищення грошового доходу позивача суми індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, відповідач дійшов передчасного висновку про відсутність у позивача права на отримання визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) відповідно вимог до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 за період з 01 березня 2018 року по 30 жовтня 2020 року. За таких обставин відповідач неправильно нараховував та виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 жовтня 2020 року.

Стосовно дискреційних повноважень Верховний Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2208/17.

Також Верховний Суд раніше вже звертав увагу на те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації (пункт 26 постанови від 05 лютого 2020 року у справі № 825/565/17).

У цьому контексті суд додатково зауважує, що за змістом пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції Постанови № 1013), підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Отже, базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а, яку суд враховує в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.

Застосовуючи вказані підходи до цієї справи, суд вважає помилковими твердження відповідача про те, що зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу з одночасним визначенням базового місяця для цієї індексації є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Необґрунтованими є також посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та, виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд зауважує, що позивач просить суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з .01.01.2016 по 21.03.2021, однак як встановлено судом, позивача виключено зі списків особового складу Сокальського районного військового комісаріату 30.10.2020.

За таких обставин суд уважає, що в спірному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача буде визнання протиправними дії Львівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо неправильного нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 30 жовтня 2020 року та зобов`язання відповідача нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 30 жовтня 2020 року з урахуванням місяців, для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення (базових місяців) – січень 2008 року та березень 2018 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Таким чином, розглядувану вище позовну вимогу належить задовольнити частково.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то такий відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягає.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (79005, м. Львів, вул. І. Франка, 25; код ЄДРПОУ 08412340)про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо неправильного нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 30 жовтня 2020 року.

Зобов`язати Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 30 жовтня 2020 року з урахуванням місяців, для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення (базових місяців) – січень 2008 року та березень 2018 року, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293,295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.