Рішення № 103532909, 22.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5840/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3913 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі – позивач) до військової частини А3913 код ЄДРПОУ 07699476, місцезнаходження: 81464, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Н.Калинів, пл.Авіації, 29 (далі – відповідач), в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 09.07.2021, просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А3913 щодо ненарахування та невиплати, нарахування не у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2010 по 28.02.2018, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А3913 щодо невключення індексації грошового забезпечення до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати військову частину А3913 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2010 по 28.02.2018, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати військову частину А3913 включити індексацію грошового забезпечення до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 та скерувати таку довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії, у зв`язку із неправильним нарахуванням пенсії при призначені.

Ухвалою від 19.04.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила спрощене позовне провадження з викликом учасників справи.

В судове засідання позивач не з`явився, 04.02.2022 подав на адресу суду заяву (вх. №10451) про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 17.02.2022, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, просила суд відмовити у задоволенні таких.

Суд ухвалою від 17.02.2022, занесеною до протоколу судового засідання, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення, оскільки в період з 01.01.2008 по 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців були незмінними. Відтак відповідач повинен нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2010 по 28.02.2018, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Крім цього, відповідач повинен включити індексацію грошового забезпечення до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії та скерувати таку довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії.

16.08.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що Постановою №1013 не лише змінено порядок проведення індексації грошового забезпечення, а й визначено базовий місяць – січень 2016 року, з якого у подальшому необхідно відштовхуватись при проведенні індексації, а не січень 2008, як зазначає позивач. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення здійснюється індивідуально для кожного працівника та залежить, у тому числі, від його просування по службі. Крім цього, індексація грошового забезпечення не входить до складу додаткових видів грошового забезпечення, а тому відсутні підстави включати таку виплату у довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Позивач, зокрема, з 01.01.2010 по 28.02.2018 проходив військову службу у військовій частині А3913.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 15.12.2021, в якій просив нарахувати йому індексацію грошового забезпечення з 01.01.2010 по день звільнення зі служби та врахувати її до довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій для обчислення пенсії та врахувати її до складу грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія, виплатити недоплачену різницю за такий період.

Листом від 13.01.2020 № 71/1/38 відповідач повідомив позивача про те, що за період з січня 2016 року по лютий 2018 року у Міністерства оборони України не було фінансового ресурсу для виплати індексації грошового забезпечення. Крім цього, зазначив, що індексація грошового забезпечення не входить до складу додаткових видів грошового забезпечення, а тому відсутні підстави включати таку виплату у довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати, нарахування не у повному обсязі індексації грошового забезпечення та бездіяльність щодо невключення індексації грошового забезпечення до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII (далі – Закон України №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закон України №2011-XII).

Преамбулою Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 №1282-XII (далі – Закон України №1282-XII) встановлено, що вказаний Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

У статті 1 Закону України №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону України №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини другої статті 5 Закону України №1282-XII).

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону України №1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі – Порядок № 1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Суд зазначає, що позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення, зокрема, за період 2010-2011 років.

Водночас суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо грошового забезпечення позивача за такий період. Крім цього, згідно з довідкою відповідача від 19.10.2021 №71/1/672 інформація щодо виплати індексації грошового забезпечення з січня 2010 року по грудень 2011 року відсутня, у зв`язку зі знищенням розрахункових відомостей по закінченню терміну зберігання.

Таким чином, враховуючи процесуальне правило щодо обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період 2010-2011 років є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення.

Суд встановив, що згідно з довідкою відповідача від 19.10.2021 № 71/1/372/1 за період з січня 2012 року по лютий 2018 року відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення, застосовуючи такі базові місяці як: січень 2008 року, квітень 2013 року, вересень 2013 року, січень 2014 року.

Тобто за період з січня 2012 року по березень 2013 року включно відповідач нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січня 2008 року.

Вказане свідчить про безпідставність позовних вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2012 року по березень 2013 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року.

Суд вказує на те, що у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” (далі – Постанова №1013), яка підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078).

Також необхідно додати, що до внесення Постановою № 1013 змін до Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалося з місяця прийняття працівника на роботу.

Пунктом 1 Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.

При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1 - 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.

Суд звертає увагу на положення абзаців першого-п`ятого пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції Постанови № 1013), відповідно до яких у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 вказаного Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених в абзаці першому такого пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Системний аналіз наведених положень пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних окладів (стипендій), для обрахунку приймається за 1 або 100 відсотків лише коли таке підвищення відбулося після 01.12.2015.

Прийняття підвищення тарифних окладів (стипендій), яке сталося до 01.12.2015, за 1 або 100 відсотків порушує таку складову верховенства права, як принцип правової визначеності, та суперечить положенням частини першої статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо застосування базових місяців квітня 2013 року, вересня 2013 року, січня 2014 року при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з квітня 2013 року по лютий 2018 року, суд зазначає таке.

Суд встановив, що позивач з 20.08.2007 до моменту звільнення проходив військову службу у військовій частині А3913 на посаді командира взводу спеціальних машин аеродромно-експлуатаційної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення.

Суд звертає увагу на те, що до прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення будь-якої постійної складової зарплати, а після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (пункт 5 Порядку №1078).

Як вбачається з довідки про нараховане грошове забезпечення та додаткові види від 22.07.2021, за період з квітня 2013 року по грудень 2015 року позивачу у жовтні 2013 року встановлено щомісячну додаткову грошову допомогу, а у лютому 2014 року збільшено її розмір.

Натомість до жовтня 2013 року не відбувалось підвищення будь-якої постійної складової зарплати, що відповідач не спростував.

Зміна посадових окладів з урахуванням періоду проходження військової служби позивача відбулась 01.01.2008 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 і діяла до 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Суд зауважує, що доказів підвищення посадового окладу позивача у інші періоди відповідач не надав.

Таким чином, з урахуванням положення пункту 5 Порядку № 1078, чинного до внесення змін Постановою № 1013, базовим місяцем для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з квітня по вересень 2013 року повинен був бути січень 2008 року, з жовтня 2013 року по січень 2014 року – жовтень 2013 року, з лютого 2014 року по лютий 2018 року – лютий 2014 року. Відтак позовні вимоги щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з квітня 2013 року по лютий 2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року не підлягають до задоволення.

Суд встановив, що у січні 2016 позивачу збільшено розмір грошової винагороди (постійної складової грошового забезпечення військовослужбовця), натомість це, з урахуванням положення пункту 5 Порядку № 1078, у редакції Постанови № 1013, не впливає на зміну базового місяця.

Щодо обраного позивачем способу захисту в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування не у повному обсязі індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року, то суд зазначає, що відповідач вчинив конкретні дії щодо такого нарахування, що свідчить про безпідставність такої позовної вимоги.

Зважаючи на викладене, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з квітня 2013 року по лютий 2018 року з урахуванням базових місяців квітня 2013 року, вересня 2013 року, січня 2014 року.

Відтак з метою повного відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з квітня по вересень 2013 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року, за період з жовтня 2013 року по січень 2014 року з урахуванням базового місяця жовтня 2013 року, за період з лютого 2014 року по лютий 2018 року з урахуванням базового місяця лютого 2014 року.

Надаючи оцінку аргументам позивача про наявність підстав для зобов`язання відповідача включити індексацію грошового забезпечення до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії та скерувати таку довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії, суд зазначає таке.

Статтею 2 Закону України №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону України №2011-ХІІ містить відсилочну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону України № 2011-XII або Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон України № 2262-ХІІ).

Статтею 6 Закону України №1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 вказаного Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 03.04.2019 у справі №638/9697/17

Крім цього, суд зазначає, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17.

Положення статті 51 Закону України № 2262-XII визначають:

- при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок таких пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (частина перша);

- перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців (частина друга);

- перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з вказаним Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (частина третя).

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1, 2 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, включивши в таку індексацію грошового забезпечення, порушує право позивача на належний соціальний захист, який гарантований положеннями Конституції України, а тому є протиправною.

При цьому, суд зауважує, що позивач не звертався до відповідача із проханням скерувати на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку для перерахунку пенсії, включивши в таку індексацію грошового забезпечення позивача. Відтак позовна вимога про зобов`язання відповідача скерувати таку довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії задоволенню не підлягає.

Таким чином, з метою повного відновлення прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача видати позивачу довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, включивши в таку індексацію грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини А3913 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з квітня 2013 року по лютий 2018 року з урахуванням базових місяців квітня 2013 року, вересня 2013 року, січня 2014 року.

Зобов`язати військову частину А3913 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з квітня по вересень 2013 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року, за період з жовтня 2013 року по січень 2014 року з урахуванням базового місяця жовтня 2013 року, за період з лютого 2014 року по лютий 2018 року з урахуванням базового місяця лютого 2014 року.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А3913 щодо видачі ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, включивши в таку індексацію грошового забезпечення.

Зобов`язати військову частину А3913 видати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, включивши в таку індексацію грошового забезпечення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.