Рішення № 103532774, 22.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/15797/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області з такими вимогами:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Львівській області №Ф-15959-51 від 03.06.2021р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-15959-51 від 03.06.2021р на суму 11016,72 грн з правомірністю винесення якої позивач не погоджується, оскільки є особою з інвалідностю 3 групи та отримує пенсію по інвалідності, а тому сплата єдиного соціального внеску за здійснення підприємницької діяльності на його думку не повинна здійснюватись.

Ухвалою судді від 21.09.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, утворено 30.09.2020), згідно з пунктом 1 якого Головне управління ДПС у Львівській області є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039).

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що на дату формування вимоги від 03.06.2021р. №Ф-15959-51 на суму 11016,72 грн. платник знаходився на загальній системі оподаткування та не перебував в стані припинення чи ліквідації. Згідно облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, станом на 31.01.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 по єдиному внеску (код класифікації доходів бюджету 71040000) становила 11016,72 гривень. Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.06.2021р. №Ф-15959-5І на суму 11016,72 грн. сформовано відповідно до вимог Закону № 2464-VI. Крім того, вказав, що згідно з поданої податкової декларації від 08.02.2020р.за період з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. відповідачем самостійно задекларовано суму податкового зобов`язання - 11016,72 грн. Відповідач зазначає, що оскаржувана вимога винесена у відповідності до вимог чинного законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив у якій зазначив, що позивачем, здійснивши перевірку даних в електронній системі "Електронний кабінет платника" було виявлено факт подання Звіту невідомим позивачу «інспектором». Позивач вказав, що Звіту не подавав. А надана відповідачем у формі додатку до відзиву копія такого Звіту не містить відповідних обов`язкових реквізитів (підпис, печатка, електронний цифровий підпис, тощо) на підтвердження подання такого звіту саме позивачем, а не будь-якою іншою особою.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований з 11.10.2007р. як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку як платник єдиного податку, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Реєстру платників єдиного податку.

Основний вид діяльності - 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Крім того, з 25.03.2009р. позивач є пенсіонером по інвалідності 3 групи (загальне захворювання), перебуває на пенсійному обліку та йому призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

03.06.2021 Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено вимогу про сплату боргу №Ф-15959-51 У від 03.06.2021 на суму 11016,72 грн.

Не погоджуючись із вказаною податковою вимогою позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3 частини першої статті 1 Закону 2464-VI ).

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону 2464-VI виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 4 статті 4 Закону №2464-VI визначено, що особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону №2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно приписів статті 25 Закону №2464 передбачено, що рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Слід також зазначити, що згідно з пункту 3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи- підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пунктів 10, 11 розділу IV цього Порядку один раз на рік у терміни, визначені пунктами 2, 5 цього розділу. Звітним періодом є календарний рік.

Отже, звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або за вислугу років, чи мати статус особи з інвалідністю, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що виключення з вказаної категорії осіб становлять тільки ті фізичні особи-підприємці, які добровільно беруть участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлений у частині 3 статті 10 Закону № 2464-VI, а саме особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до податкового органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Податковий орган, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, податковим органом в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Слід зазначити, що добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як встановлено судом, позивач, будучи суб`єктом господарювання, не приймав добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів звернення позивача із заявою про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та відповідно укладання з нею договору про добровільну участь.

Водночас суд звертає увагу на те, що позивач є особою з інвалідністю 3 групи та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 та довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №359281.

Відтак, враховуючи наведене позивач звільнений від сплати єдиного внеску, а договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладав, сума ЄСВ з нього не стягується.

Щодо тверджень відповідача проте, що платником податку було самостійно подано звіт з ЄСВ, а також самостійно визначено податкове зобов`язання, суд зазначає наступне.

Згідно долученого до матеріалів справи скріншоту з електронного кабінету платника у розділі перегляд звітності звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску зазначено введено інспектором. Отже, позивачем Звіту не подавалось. При цьому, подана відповідачем у формі додатку до відзиву копія такого Звіту не містить відповідних обов`язкових реквізитів (підпис, печатка, електронний цифровий підпис, тощо) на підтвердження подання такого звіту саме позивачем, а не будь-якою іншою особою.

Так, при поданні копії Звіту відповідачем порушено пункт 5.22 ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно- розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» оскільки такий обов`язковий реквізит як підпис особи яка склала документ повинен містити найменування посади особи, яка підписує документ, особистий підпис, ініціал(и) і прізвище, однак на наданій відповідачем копії Звіту в графі «підпис» сам особистий підпис ОСОБА_1 - відсутній.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.06.2021 №Ф-15959-51У є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваної вимоги, а позивачем доведено обґрунтованість своїх позовних вимог.

Відтак позов підлягає до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5520,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатським об`єднанням «Ві Ес Джі Партнерс» та адвокатом Галайським О.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 13/09-03 від 13.09.2021 (далі - договір) та ордеру серії ВС № 1097360 від 16.09.2021.

Відповідно до п. 4.2 договору правова допомога оплачується згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт рахунку, з урахуванням того, що одна година роботи адвоката оцінюється в 1200,00 грн та може бути збільшена за погодженням Сторонами у Додаткових угодах до Договору.

Відповідно до акта прийняття виконаних робіт від 21.10.2021 вартість наданих послуг позивачу становить 5520 грн (ознайомлення з обставинами справи та дослідження письмових доказів одержаних віл Клієнта та органів державної влади/органів місцевого самоврядування (0,3 год.) - 360грн; пошук та дослідження судової практики Верховного Суду, Конституційного (іуду України, Європейського суду з прав людини даної категорії справ пов`язаних з визнанням протиправною та скасуванням вимоги про сплату боргу (0,2 год.) - 240грн; підготовка та подання до Львівського окружного адміністративного суду Позовної заяви про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу в межах судової справи №380/15797/21 (2,4 год.) - 2880грн; підготовка та подання до Львівського окружного адміністративного суду Відповіді на відзив в межах судової справи №380/15797/21 (1.7 год.) - 2040грн).

Відповідно до Рахунку №21/10-3 вартість наданих послуг становить 5520,00 грн.

Позивачем сплачено 5520,00 грн за надання правової допомоги згідно з договором, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією виписки з рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» на суму 5520,00 грн.

Стосовно наведених в акті виконаних робіт таких їх видів, як ознайомлення з обставинами справи та дослідження письмових доказів одержаних віл Клієнта та органів державної влади/органів місцевого самоврядування; пошук та дослідження судової практики Верховного Суду, Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини даної категорії справ пов`язаних з визнанням протиправною та скасуванням вимоги про сплату боргу, суд зазначає, що такі включаються до витрат, пов`язаних із підготовкою та складанням позовної заяви, та охоплюються останніми.

З урахуванням того, що вказана справа була розглянута в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання як справа незначної складності, суд дійшов висновку, що зазначений гонорар не є співмірним з обсягом проведеної роботи і вважає можливим стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 908,00 грн також підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Львівській області №Ф-15959-51 від 03.06.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 2000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У стягненні 3520,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.