Рішення № 103532531, 22.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/5531/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.12.2017 (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 18.02.2016 по 31.10.2017 (включно);

- зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.12.2017 (включно);

- зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 18.02.2016 по 31.10.2017 (включно).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.26).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що з 18.02.2016 ОСОБА_1 працює на посаді заступника командира роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в м.Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області. При цьому, вказував, що відповідачем невиплачено позивачеві грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.02.2016 по 31.12.2017. Зазначав, що загальна кількість годин, відпрацьованих ним у нічний час за період з 19.05.2016 по 31.12.2017, складає 928 годин. З урахуванням пункту 11 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, йому підлягала виплаті доплата за службу в нічний час за вказаний період: у розмірі 4872 грн. (розмір доплати за 928 годин, відпрацьованих ним в нічний час). Також, зазначав, що з листа відповідача від 30.07.2021 вбачається, що індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться з листопада 2017 року. Однак, відповідно до частини п`ятої статті 94 Закону України Про Національну поліцію грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. При цьому, посилався на те, що у квітні 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка. Зазначав, що враховуючи прожитковий мінімум, щомісячна індексація підлягає стягненню в наступних розмірах: червень 2016 року 84,10 грн., липень 2016 року 84,10 грн., серпень 2016 року 84,10 грн., вересень 2016 року 84,10 грн., жовтень 2016 року 84,10 грн., листопад 2016 року 84,10 грн., грудень 2016 року 161,60 грн., січень 2017 року 161,60 грн., лютий 2017 року 161,60 грн., березень 2017 року 228,80 грн., квітень 2017 року 228,80 грн., травень 2017 року 240,81 грн., червень 2017 року 313,22 грн., липень 2017 року 313,22 грн., серпень 2017 року 313,22 грн., вересень 2017 року 373,85 грн., жовтень 2017 року 373,85 грн. Загальна сума індексації, яка підлягає стягненню на користь позивача, складає 3375,17 грн.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову (а.с.31-34), які мотивовані тим, що відповідно до кошторису Департаменту патрульної поліції було прийнято ряд наказів (№ 134 від 18.02.2016, № 699 від 21.04.2016, № 2158 від 03.08.2016, № 4377 від 25.11.2016, № 2688 від 08.06.2017, № 4920 від 05.10.2017, № 5192 від 23.10.2017), якими були затверджені граничні розміри грошового забезпечення працівників згідно з займаними посадами, які включають в себе всі складові та види грошового забезпечення поліцейських та схеми посадових окладів установлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 та які були виплачені позивачу. Також, зазначав, що виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалась у відповідності до вимог законодавства в межах номенклатури посад та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат встановлених відповідно наказом керівника в межах вимог чинного законодавства. Крім того, вказував, що індексація грошового забезпечення поліцейським провадиться з листопада 2017 року.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами у справі, що ОСОБА_1 , відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 25.05.2016 №142 о/с, з 19.05.2016 перебував на службі в поліції, безпосередньо в роті № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в місті Кривому Розі Департаменту патрульної поліції (а.с.43).

Наказом Департаменту патрульної поліції від 19.06.2018 №580 о/с позивача призначено з 20.06.2018 поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області. (а.с.42)

Судом встановлено, що Департамент патрульної поліції на адвокатський запит від 02.07.2021, поданий в інтересах ОСОБА_1 , листом від 30.07.2021 повідомлено, що ОСОБА_1 здійснено доплату за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 28.02.2021 на загальну суму 10121,16 грн., зокрема, за січень 2018 року - квітень 2021 року (а.с.10-11).

В даному листі відповідачем зазначено, що підстави для нарахування доплати позивачу за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.12.2017 відсутні.

Також, відповідачем в даному листі зазначено, що індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782, якою внесено зміни до пункту 2 Порядку та доповнено абзац 5 після слова військовослужбовці словом поліцейських, тобто з листопада 2017.

Відповідно до витягу (згідно з розстановками сил та засобів ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП) кількості відпрацьованих нічних змін ОСОБА_1 за період з 19.05.2016 по дату направлення запиту, за час несення служби в ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, позивачем було відпрацьовано 343 нічних змін, в тому числі, 928 годин нічних змін за період з червня 2016 року по грудень 2017 року, включно, зокрема, за 2016 рік: червень 8 годин, липень 56 годин, серпень 64 години, вересень 48 години, жовтень 64 години, листопад 48 годин, грудень 48 годин; за 2017 рік: січень 64 години, лютий 56 годин, березень 64 години, квітень 32 години, травень 48 годин, червень 24 години, липень 64 години, серпень 64 години, вересень 48 годин, жовтень 56 годин, листопад 32 години, грудень 40 годин (а.с.19).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.12.2017, включно, та індексації грошового забезпечення за період з 18.02.2016 по 31.10.2017, включно, останній звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За частиною другою статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України в пункті 2.3 мотивувальної частини Рішення №9-рп/2013 вказав, що спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

В цьому ж Рішенні, суд також вказав, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Таким чином, Конституційний Суд України при тлумаченні статті 233 КЗпП виходить з того, що право на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку, а в зазначеній статті КЗпП встановлена додаткова гарантія для осіб, що звертаються до суду з вимогами про стягнення сум індексації заробітної плати.

Застосування до позову про ненарахування та невиплату грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення лише частини 2 статті 122 КАС спричинить необґрунтоване обмеження їхніх прав, тоді як відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Зважаючи, що даний позов пов`язаний з порушенням законодавства про оплату праці (ненарахування та невиплата доплати за службу в нічний час, індексації грошового забезпечення), то його подання не обмежується будь-яким строком, а тому посилання відповідача на те, що позивач пропустив строк звернення до суду, визначений статті 122 КАС є безпідставними.

Правові засади організації, та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України Про Національну поліцію від 02.07.2015 р. № 580-VІІІ (далі Закон №580-VІІІ).

Згідно частини першої статті 91 Закону № 580-VIII особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.

Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.

Для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов`язків.

Поліцейським, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.

Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону №580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Так, порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджено наказом МВС України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260).

Пунктом 20 розділу І Загальні положення Порядку №260, встановлено, що за виконання службових обов`язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення поліцейським додатково не виплачується. Поліцейським, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку (у порядку компенсації) надається протягом двох наступних місяців.

Згідно із пунктом 11 розділу ІІ Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00. Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час. Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час. Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

З наведених норм вбачається, що служба у нічний час є однією з спеціальних умов особливого характеру проходження служби для певних категорій поліцейських, що визначено частиною першою статті 91 Закону № 580-VIII.

Таким чином, враховуючи, що пункт 11 розділу II Порядку № 260, а також підтвердження матеріалами справи обставин, відповідно до яких у період з червня 2016 року по грудень 2017 року, включно, позивач залучався до служби у нічний час, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на доплату за службу в нічний час за вказаний період.

Однак, згідно із відомостями про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з травня 2016 по грудень 2016 року відомості про нарахування та виплату доплати за роботу у нічний час та індексації - відсутні; за період з січня 2017 по грудень 2017 року відомості про нарахування та виплату доплати за роботу у нічний час відсутні, індексація нарахована та виплачена за листопад 373,85 грн, за грудень 458,12 грн. (а.с.13-14).

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів несення позивачем служби у нічний час у травні 2016 року.

Суд враховує, що Верховним Судом в постанові від 16.07.2020 у справі №2140/1763/18, в постанові від 27.05.2020 у справі № 806/2056/18 висловлена правова позиція, яка полягає у тому, що наявність підтверджень про залучення особи до служби в нічний час, наданих структурним підрозділом ГУНП, є достатньою підставою для нарахування та виплати такій особі доплати за службу в нічний час.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відсутність довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку та умов № 260, як первинного документу обліку фактичного часу служби в нічний час не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позову з урахуванням підтвердження факту несення поліцейським служби в нічний час.

Крім того, суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування, обмеження наказами граничних розмірів грошового забезпечення не може слугувати підставою для ненарахування та невиплати всіх складових грошового забезпечення, у тому числі доплати за службу у нічний час, яка у свою чергу є однією з спеціальних умов особливого характеру проходження служби у поліції.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та зміст наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про наявність у Департаменту патрульної поліції обов`язку щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з червня 2016 року по грудень 2017 року, включно.

Однак, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту нарахування та виплати позивачу такої доплати, так само як і доказів відсутності підстав для такої виплати.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з червня 2016 року по грудень 2017 року, включно.

При цьому, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.05.2016, а також зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу таке грошове забезпечення за зазначений період, оскільки матеріалами справи не підтверджено несення позивачем служби у нічний час у вказаний період.

Щодо індексації грошового забезпечення, суд зазначає.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 94 Закону № 580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ).

За визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 9 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078).

Вказаний Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Відповідно до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Пунктом 10-2 Порядку №1078 передбачено, що для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Суд звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що нормами Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі №1282-ХІІ йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

До того ж, суд враховує, що ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-ІІІ визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №825/874/17.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення). У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відповідач заперечує проти наявності підстав для індексації грошового забезпечення позивача за період з 18.02.2016 по 31.10.2017, посилаючись на набуття у жовтні 2017 року чинності змін до пункту 2 Порядку № 1078, яким доповнено перелік осіб, яким індексується грошове забезпечення, шляхом додання такої категорії осіб як поліцейський, та вважає відсутніми підстави для індексації грошового забезпечення позивача за період до набуття чинності такими змінами.

Суд не погоджується із наведеними доводами відповідача, оскільки право на індексацію грошового забезпечення поліцейських прямо передбачено частиною п`ятою статті 94 Закону № 580-VIII та статтею 2 Закону № 1282-XII.

Тому, суд вважає, що включення або не включення у пункт 2 Порядку № 1078 посади поліцейського у перелік осіб, грошове забезпечення яких індексується, не впливає на обов`язок нарахувати суми індексації грошового забезпечення та право особи одержати такі виплати.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 по 31.10.2017, включно.

При цьому, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.02.2016 по 19.05.2016, а також зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку індексацію за зазначений період, оскільки ОСОБА_1 з 19.05.2016 прибув до Управління патрульної поліції в місті Кривому Розі з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про що свідчить наказ від 25.06.2016 №142 о/с.

З огляду на норми ч.4 ст.245 КАС України, враховуючи викладене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.06.2016 року по 31.12.2017 року, включно, та індексацію грошового забезпечення за період з 19.05.2016 по 31.10.2017, включно.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати сторонами не понесені.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з 01.06.2016 року по 31.12.2017 року, та індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 по 31.10.2017.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 01.06.2016 року по 31.12.2017 року та індексацію грошового забезпечення за період з 19.05.2016 по 31.10.2017.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина