Рішення № 103532506, 21.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/9916/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, вул. Т.Карпи,84, м. Кропивницький,25006

про скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

1) визнати неправомірним та скасувати наказ головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 15.11.2021 №396-ос "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ прийнято з численними порушеннями, а тому він підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 08.12.2021 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с.29).

Представником відповідача надано відзив на вказаний позов, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні (а.с.36-50).

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.159-163).

Від відповідача надійшло заперечення щодо відповіді на відзив (а.с.170-180).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти позовних вимог заперечив.

Відповідно до протокольної ухвали, занесеної до протоколу судового засідання 27.01.2022 року, подальший розгляд справи вирішено проводити в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач працює на посаді начальника управління захисту прав споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.

Наказом ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 15.11.2021 р. №396-ос "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ", до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с.26-27).

Позивач не погоджуючись з вказаним наказом, звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 8 згаданого Закону України "Про державну службу" (далі Закон №889-VIII), державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійна виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Згідно із частиною першою статті 64 Закону №889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни, державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 65 Закону №889-VIII передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

На підставі пункту 5 частини другої статті 65 вказаного Закону, дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Положеннями частини першої статті 66 Закону №889-VIII визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

За правилами статті 68 Закону №889-VIII, дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Згідно із частинами першою, дев`ятою - одинадцятою статті 69 Закону №889-VIII, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ч. 1 статті 75 Закону №889-VIII, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Частиною 1 статті 74 вказаного Закону передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (частини перша і друга статті 77 Закону №889-VIII).

Згідно з п.36 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №1039, за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (керівника державної служби).

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

Отже, з системного аналізу вказаних вище положень діючого у цій сфері законодавства можна дійти висновку про те, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця, а також бути застосованим тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Одночасно суд зазначає, що у постанові від 10.03.2020 року по справі №820/2054/17, Верховний Суд дотримується правової позиції, відповідно до якої, «дисциплінарне стягнення» - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому об`єктивна сторона проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених положеннями загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом №889-VІІІ, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів та розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як «дисциплінарного проступку» має наявність у вчиненні цього діяння «вини» державного службовця, тобто певного психічного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.

Наказом ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 20.09.2021р. №339-ос порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 (а.с.14).

За результатами проведеної перевірки, комісією складено подання від 28.10.2021 року, в якому вказано про те, що за результатом розгляду дисциплінарної справи комісія приходить до висновку, що у діях начальника управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого п.2 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу", оскільки нею порушено правила етичної поведінки державних службовців, яке виразилось у таких діях, як безпідставне звинувачення у неправомірних діях головного спеціаліста відділу правового забезпечення Головного управління ОСОБА_2 з підвищеною інтонацією, поширення неправдивих чуток відносно нього, спричинення конфлікту, замість того, або запобігти його виникненню.

Наказом ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 15.11.2021 р. №396-ос "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ", до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с.26).

Позивач, оскаржуючи вказаний наказ, вказує, що підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності слугувало упереджене ставлення до неї начальника ГУ ОСОБА_3 . В позовній заяві та в судовому засіданні позивач та її представник наголошували, що підставою для видання оскаржуваного наказу стало те, що позивач «висловлює свою думку».

У характеристиці позивача за підписом начальника ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, яка міститься в матеріалах дисциплінарної справи, серед іншого зазначено, що ОСОБА_1 у спілкуванні з колегами та керівництвом поводиться нестримано, іноді зверхньо та емоційно висловлює свої думки стосовно їх недостатньої фаховості та досвіду, висказує критичні зауваження щодо діяльності інших структурних підрозділів Головного управління, що знаходиться поза межами її компетенції. Внаслідок імпульсивної поведінки ОСОБА_1 , неодноразово виникали конфлікти з керівниками та держслужбовцями інших структурних підрозділів та державними службовцями підпорядкованого їй підрозділу (а.с.87).

Судом встановлено, що підставою для порушення відносно позивача дисциплінарного провадження слугувала доповідна записка ОСОБА_2 , який повідомив про конфлікт, який виник між ним та позивачем 31.08.2021 року.

Так, в доповідній записці ОСОБА_2 повідомив про те, що вбачає в діях позивача порушення п.8 розд. ІІ «Загальних обов`язків державного службовця та посадової особи місцевого самоврядування» Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

ОСОБА_2 повідомив, що 31.08.2021 року начальник управління захисту споживачів ГУ ОСОБА_1 зайшла до кабінету №305 , де знаходиться його робоче місце та в присутності інших працівників відділу правового забезпечення в образливій формі, використовуючи підвищену інтонацію, звинуватила його в тому, що суд по справі №340/3800/21 був програний з його вини, при цьому звинуватила його у наданні консультацій особі, яку назвала « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та яка, начебто, є директором ПП «Гараж Реклами». ОСОБА_2 зазначив, що на прохання знизити тон та уважніше ознайомитись з судовим рішенням, щоб зрозуміти підстави для прийняття такого рішення, ОСОБА_1 не відреагувала, продовжуючи його звинувачувати з співпраці з директором ПП «Гараж Реклами». В подальшому, ОСОБА_2 вказано позивачеві, що їх розмова носить неконструктивний характер, має образливу форму, проходить на підвищених тонах та заважає роботі всього відділу правового забезпечення та повідомлено про те, що розмова має бути продовжена в присутності його безпосереднього керівника начальника відділу правового забезпечення та уповноваженої особи з питань запобігання корупції.

Також ОСОБА_2 , серед іншого, повідомив про те, що ОСОБА_1 вдарила його коліном правої ноги в ліву ногу в район стегна, трохи вище коліна.

В подальшому, ОСОБА_2 в присутності працівників відділу правового забезпечення та позивача та її підлеглої ОСОБА_4 , знайшовши номер телефону директора ПП «Гараж реклами», здійснив дзвінок на гучному зв`язку. В результаті розмови, що відбулась, жінка, яка представилась директором ПП «Гараж реклами» вказала, що жодних консультацій з ОСОБА_2 вона не проводила, що вона з ним не знайома та взагалі про вказані обставини на засіданні комісії не зазначала.

Під час вказаного конфлікту до кабінету №305 зайшов начальник відділу правового забезпечення ОСОБА_5 , який уточнив у позивача, що стало причиною її невдоволення, чиї дії викликали таку бурхливу реакцію. Після чого позивач повторно озвучила свої претензії до ОСОБА_2 ОСОБА_5 намагався пояснити позивачу, що вона помиляється та неуважно читала судове рішення, зауваживши, що робити висновки до того, як будуть встановлені факти, а тим більше необґрунтовано, публічно та в образливій манері звинувачувати працівників відділу правового забезпечення у діях, які вони не вчиняли є недопустимим та неправомірним.

Окремо, ОСОБА_2 повідомлено, що позивач звинуватила його у тому, що він неадекватний та знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, на що він запропонував їй повідомити про цей факт безпосереднє керівництво та викликати поліцію для фіксації цього звинувачення та перевірки його стану. Однак ОСОБА_1 обмежилась лише звинуваченнями та пішла.

На відеозапису, зроблений на мобільний телефон провідним юрисконсультом відділу правового забезпечення ОСОБА_6 , який наданий дисциплінарній комісії, в цілому підтверджує перебіг подій, які відбулись 31.08.2021 року та викладені в доповідній записці ОСОБА_2 .

Окрім цього на вищезгаданому відеозапису, на питання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 підтверджує те, що вдарила його, про це також зазначено у поясненнях працівників відділу правового забезпечення.

Позивач заперечувала факт вчинення нею дисциплінарного проступку, вказавши, що 31.08.2021 року зайшла до відділу правового забезпечення з метою обговорення питання подання апеляційної скарги, вважає, що не ображала ОСОБА_2 .

Вказані обставини спростовано відеозаписом подій та письмовими поясненнями осіб, які були присутніми під час конфлікту між позивачем та працівником відділу правового забезпечення ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу, що статтею 8 Закону України "Про державну службу" визначені основні обов`язки державного службовця. Крім зазначених обов`язків вказано, що державні службовці мають дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки

Таким чином, не дотримання правил етичної поведінки, так і загальних обов`язків державного службовця, визначених ст. 8 Закону, є дисциплінарним проступком, передбаченим п.2 ч.2 ст.65 Закону (порушення правил етичної поведінки державних службовців).

Враховуючи встановлення у діях позивача дисциплінарного проступку, суд доходить висновку про правомірність накладення дисциплінарного стягнення до позивача.

Окрім цього суд зазначає, що позивач, як начальник управління захисту прав споживачів, виявивши порушення в діях, навіть сумнів в нетверезості працівника іншого відділу, обов`язково повинен проінформувати про це безпосереднього керівника начальника відділу правового забезпечення або начальника ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області для перевірки даної інформації щоб спростувати або підтвердити цей факт.

Обставин, які б свідчили про невідповідність застосованого стягнення характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця судом не встановлено.

Статтею 74 Закону України "Про державну службу" передбачені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до частин 1-2, 6 якої, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в повному обсязі дотримано процедуру ініціювання та здійснення дисциплінарного провадження - видано наказ про ініціювання дисциплінарного провадження, сформовано дисциплінарну справу, отримано письмові пояснення позивача, проведено засідання дисциплінарної комісії, якою розглянуто матеріали дисциплінарного провадження, за результатами якого сформовано висновок про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку та підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а також подання дисциплінарної комісії щодо розгляду дисциплінарного провадження стосовно позивача, на підставі чого начальником ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області видано оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

При цьому, під час дисциплінарного провадження відповідачем було враховано письмові пояснення позивача та надано їм належну оцінку, що вбачається з матеріалів дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 .

Щодо посилань представника позивача на недоліки під час проведення засідань дисциплінарної комісії, то суд вказує наступне.

Верховний Суд в постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18 вказував, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Також, колегія суддів наголошувала на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту, проте, звертала увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом,

Інших підстав, які б стосувалися процедури здійснення дисциплінарного провадження та прийняття оскаржуваного рішення позивачем не наведено та судом не встановлено.

Отже, при дослідженні матеріалів справи, вищезазначених обставин, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки оскаржуваний наказ, прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139,246, 255, 292-297, 325 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко