Рішення № 103532324, 23.02.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2022 р. справа № 300/3762/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2021 ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (далі відповідач) з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову щодо прийняття декларації та зобов`язання прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства та видати паспорт громадянина України.

02.08.2021 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що указом Президента України за № 437/2018 від 26.12.2018 її прийнято до громадянства України, 06.03.2019 отримала тимчасове посвідчення громадянина України. Для отримання громадянства України підписала зобов`язання про припинення іноземного громадянства Російської Федерації протягом двох років з моменту набуття нею громадянства України. Внаслідок неотримання нею з незалежних від неї причин документа про припинення громадянства (підданства) перевищення вартості оформлення виходу з громадянства (підданства), що перевищує половини розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом в Україні, подала декларацію про відмову від громадянства цієї держави. Однак, відповідач відмовив у прийнятті вказаної декларації, з тих підстав, що вартість консульського збору становить менше половини розмірі мінімальної заробітної плати в 2018 році. Вважає таку відмову протиправною, тому просить зобов`язати відповідача прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства та видати паспорт громадянина України.

Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити, з викладених у ньому підстав.

Позивач направила суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

18.07.2017 ОСОБА_1 подала заяву про прийняття до громадянства України та подала зобов`язання припинити іноземне громадянство, відповідно до якого зобов`язалася, протягом двох років з моменту набуття нею громадянства України припинити громадянство (підданство) Російської Федерації і подати до органу, що видав їй тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства (підданства) Російської Федерації, виданий уповноваженим на те органом цієї держави. У разі неотримання нею з незалежних від неї причин документа про припинення громадянства (підданства) Російської Федерації позивача зобов`язалась подати декларацію про відмову від громадянства (підданства) цієї держави і повернути національний паспорт громадянина Російської Федерації до уповноваженого органу цієї держави.

Указом Президента України за № 437/2018 від 26.12.2018 ОСОБА_1 прийнято до громадянства України. 04.02.2019 їй видано довідку за № 4734 про реєстрацію особи громадянином України.

06.03.2019 позивачу видано тимчасове посвідчення громадянина серії НОМЕР_1 про підтвердження її належності до громадянства України, строком дії до 04.02.2021.

Відповідно до акта Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області про знищення недійсних документів за № 3 від 05.11.2020 тимчасове посвідчення громадянина серії НОМЕР_1 знищено, як зіпсоване та проведено його обмін на нове тимчасове посвідчення громадянина серії НОМЕР_2 від 26.12.2020 із строком дії до 26.12.2020.

Позивач направила відповідачу декларацію про відмову від іноземного громадянства від 27.05.2021 відповідно до якої позивач відмовляється від іноземного громадянства (підданства) Російської Федерації у зв`язку з тим, що існують незалежні від неї причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) Російської Федерації, а саме: вартість оформлення виходу з громадянства (підданства) Російської Федерації становить 2 150 гривень, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати, установленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянства України. Станом на 26.12.2018 розмір мінімальної заробітної плати в Україні станови 3 723 гривні.

Відповідно до листа відповідача за № М-42/6/2601-21/2601.4/90-21 від 25.06.2021 повідомлено позивача про те, що станом на 26.12.2018 за заяву про вихід з громадянства Російської Федерації стягується консульський збір у сумі 1 820 гривень. Таким чином, сума консульського збору не перевищила половину мінімальної заробітної плати, встановленої на момент набуття позивачем громадянства України, тому необхідно пред`явити документ про припинення громадянства Російської Федерації, виданий уповноваженим органом Російської Федерації протягом двох років з моменту реєстрації її громадянкою України.

Позивач, вважаючи протиправною відмову щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства та видачі паспорта громадянина України, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України».

Питання громадянства України регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами України (стаття 4 Закону України «Про громадянство України»).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про громадянство України» іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх заявою прийняті до громадянства України.

Умовами прийняття до громадянства України є: визнання і дотримання Конституції України та законів України, що засвідчується особою у поданій в установленому порядку заяві про прийняття до громадянства України; подання: особою без громадянства - декларації про відсутність іноземного громадянства; іноземцем зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного Указу Президента України.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про громадянство України» зобов`язання припинити іноземне громадянство письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.

Декларація про відмову від іноземного громадянства документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.

Незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства за ініціативою особи чи якщо така процедура не здійснюється або вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України (в редакцій, чинній на момент виникнення даних правовідносин).

Таким чином, з аналізу вказаних норм Закону України «Про громадянство України» встановлено, що іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати до уповноваженого органу України документ про припинення іноземного громадянства (підданства), а у разі неможливості отримання такого документа з незалежних від особи причин декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Документ про припинення іноземного громадянства (підданства) або декларація про відмову від іноземного громадянства повинні бути подані, іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України.

Однією з незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства, є та обставина, якщо вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України (в редакцій, чинній на момент виникнення даних правовідносин).

Як встановив суд, ОСОБА_1 18.07.2017 подала заяву про прийняття до громадянства України та подала зобов`язання припинити іноземне громадянство, указом Президента України за № 437/2018 від 26.12.2018 її прийнято до громадянства України.

Як наслідок, термін виконання позивачем обов`язку подання до уповноваженого органу України документу про припинення іноземного громадянства (підданства) або декларації про відмову від іноземного громадянства був встановлений до 26.12.2020.

Позивач подала відповідачу декларацію про відмову від іноземного громадянства 27.05.2021, тобто поза встановленого дворічного строку для подання такої декларації.

Таким чином, позивач пропустила дворічний строк як для подання документу про припинення іноземного громадянства (підданства), так і для декларації про відмову від іноземного громадянства.

За таких обставин, відсутні підстави вважати протиправною відмову відповідача у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства та видати паспорт громадянина України, а тому вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимоги про зобов`язання відповідача прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства та видати паспорт громадянина України, то така вимога задоволенню також не підлягає, оскільки є похідною від основної вимоги, в задоволення якої суд відмовив.

Крім того, позивач не довів, а суд не встановив правових норм і підстав для продовження чи поновлення строку для подання декларації про відмову від іноземного громадянства.

За таких обставини, заявлений позивачем позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Судові витрати, які відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розподілу, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області (вулиця Гнатюка, 29, місто Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 37794486) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційної адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.