Рішення № 103530911, 23.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 р. Справа № 120/15311/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі також відповідач), за вимогами якого позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що позивач в період часу з 18.05.2000 по 19.04.2017 проходив військову службу у органах Державної прикордонної служби України. Наказом начальника Могилів-Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 19.04.2017 № 127-ОС позивача було звільнено в запас Збройних Сил України за пп. «а» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку з закінченням строку контракту). Станом на дату виключення зі списків особового складу частини його вислуга років становила у календарному обчисленні 16 років 11 місяців 04 дні, у пільговому обчисленні – 07 років 05 місяців 10 днів, всього військова – 24 роки 04 місяці 14 днів.

У вересні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відповідні документи для призначення в подальшому пенсії за вислугу років. Однак, за результатами розгляду цієї заяви відповідач листом від 25.10.2021 N 115/Ш-13362-7774 повідомив позивача про відсутність підстав для вчинення таких дій, позаяк його календарна вислуга років є меншою за 23 роки, що б слугувало передумовою для призначення пенсії за вислугу років у відповідності до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою від 16.11.2021 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, сторонам встановлені строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

16.12.2021 на адресу суду від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив у задоволенні вимог відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" N 3668 від 08.07.2011 внесено зміни в пункт "а" ст. 12 Закону N 2262, відповідно до якого пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. Цими змінами законодавець заміняє термін "вислуга років" на - "календарна вислуга років". Календарний рік - це рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді. Мета внесення цих змін (дійсна воля законодавця) відображена в Пояснювальній записці до проекту Закону N 3668. Звертає увагу суду, що на час розгляду даної справи судове рішення про визнання незаконним та скасування положення N 3668 в частині внесення зміни до пункту "а" статті 12 Закону N 2262-XII відсутнє. Також, відповідач наголошує, що Верховний Суд по справі N 805/3923/18-а не застосувавши положення Закону N 3668-VI в частині внесення зміни до пункту "а" статті 12 Закону N 2262-XII, які поширюються на дані правовідносини, після винесення рішення у справі N 805/3923/18-а у відповідності до частини четвертої статті 7 КАС України не звертався для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону N 3668-УІ, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.

На переконання відповідача, при розгляді цієї справи необхідно врахувати раніше прийняті висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі N 295/10742/ 16-а, від 27.02.2019 у справі N 295/6454/17, від 10.07.2019 у справі N 299/509/15-а, від 25.07.2019 у справі N 806/1402/16, від 22.08.2019 у справі N 295/7220/16-а, від 28.10.2019 у справі N 200/2857/19-а, від 17.06.2020 у справі N 337/2596/17 та від 16.07.2020 у справі N 200/9829/18-а.

Отже, у зв`язку з тим, що календарна вислуга років позивача на час його звільнення зі служби становила лише 16 років 11 місяців 04 дні, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленому пунктом "а" ст. 12 Закону N 2262, відповідач вважає, що у нього були відсутні правові підстави для підготовки документів, необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на тих умовах, про які просить позивач. За таких обставин відповідач стверджує, що заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.

28.12.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає помилковими доводи відповідача про те, що він не має права на призначення пенсії у зв`язку з відсутністю вислуги 23 календарних роки і більше. Свої доводи обґрунтовує постановами Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, в яких викладено правову позицію про те, що передбачена Порядком N 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону N 2262-XII і положенням цього Закону не суперечить. З огляду на це просить суд задовольнити його позов у повному обсязі.

Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що ОСОБА_1 в період з 18.05.2000 по 19.04.2017 проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби, а саме в Могилів-Подільському прикордонному загоні Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2193, 24 прикордонний загін).

Наказом начальника Могилів-Подільського прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19.04.2017 N 127-ОС, старшого прапорщика ОСОБА_1 , звільненого в запас Збройних Сил України наказом начальника 24 прикордонного загону від 05 квітня 2017 року № 109-ос згідно підпункту «а» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку з закінченням строку контракту), виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини з 19 квітня 2017 року.

Станом на день виключенні зі списків особового складу, відповідно до наказу від 19.04.2017 N 308-ОС, вислуга років ОСОБА_1 становила: у календарному обчисленні 16 років 11 місяців 04 дні, у пільговому обчисленні – 07 років 05 місяців 10 днів, загальна військова вислуга років – 24 роки 04 місяці 14 днів.

Як зазначає позивач, 20 вересня 2021 року він звернувся із заявою до Могилів-Подільського прикордонного загону а також до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявами з проханням оформити та подати документи до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для призначення пенсії за вислугою років.

Листом від 25.10.2021 № 115/Ш-13362-7774 Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила позивачу, що прийняття заяви про призначення пенсії від особи, яка не набула права на пенсію відповідно до Закону N 2262, ні Порядком N 3-1, ні наказом МВС N 760 не передбачено. Тому відсутні підстави для надання доручення Могилів-Подільському прикордонному загону про підготовку документів, необхідних для призначення пенсії за вислугою років на умовах, визначених ст. 12 Закону N 2262, та їх надсилання до відповідного органу Пенсійного фонду України. Також повідомлено, що єдиним уповноваженим структурним підрозділом, на який покладено функції підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій, визначено фінансово-економічне управління Адміністрації Держприкордонслужби.

Не погоджуючись з такою відмовою Адміністрації Державної прикордонної служби України, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та фактичним обставинам справи, суд враховує наступне.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до абз. 2 п. 1ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначені Законом України "Про Державну прикордонну службу України" N 661-IV від 03 квітня 2003 року.

Відповідно до ч. 1ст. 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Частиною 5 статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" визначено, що комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно ч. 1ст. 25 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до п. "а" ч. 1ст. 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01.10.2016 р. по 30.09.2017 р. і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

Згідно із п. "а", п. "б", п. "в" ст. 17 Закону № 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: військова служба; служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно ч. 4 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

А відповідно до ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.

На виконання зазначених вимог Закону N 2262-XII Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 17.07.92 N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Постанова N 393) яка встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Відповідно до пункту 3 Постанови N 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції (абзац 7 підпункту "а");

один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України (абзац 10 підпункту "в").

З вказаної постанови слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах. При цьому, пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону N 2262-XII.

Вирішуючи справу N 805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 р. дійшов наступного висновку: "……основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою N 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…".

При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі N 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі N 295/6301/17.

Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі N 805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком N 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону N 2262-XII і положенням цього Закону не суперечить.

Статтею 1 Закону N 2262-XII передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Таким чином, Закон N 2262-XII як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі N 2262-XII вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбачена Законом N 2262-XII календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону N 2262-XII пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом N 2262-XII.

За наслідками розгляду справи N 480/4241/18 Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14 квітня 2021 року зробив наступні правові висновки:

1. В цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку N 393.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі N 161/4876/17, від 15.08.2019 у справі N 281/459/17, від 27.03.2020 у справі N 569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку N 393 Закону N 2262-XII.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

А відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 30.01.2019 у справі N 755/10947/17, незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступив Верховний Суд, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене, суд враховує правову позицію Верховного Суду в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 14 квітня 2021 року по справі N 480/4241/18, зокрема про те, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку N 393.

Як уже встановлено судом із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, вислуга років ОСОБА_1 на 19 квітня 2017 року (на дату звільнення) становить: календарна 16 років 11 місяців 04 дні, пільгова 07 років 05 місяців 10 днів, всього 24 роки 04 місяці 14 днів.

При цьому, період часу 07 років 05 місяців 10 днів (пільгова вислуга) є календарною одиницею виміру та повинен бути врахований до "вислуги років", яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку статей 12, 17 та 17-1 Закону N 2262-XII та Постанови N 393, разом із визначеним періодом часу 16 років 11 місяців 04 дні.

Отже, із цього слідує, що на дату звільнення з військової служби – 19.04.2017 позивач мав вислугу більше 23 календарних років, а саме 24 роки 04 місяці 14 днів (16 років 11 місяців 04 дні + 07 років 05 місяців 10 днів), що вказує на те, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону N 2262-XII.

З огляду на викладене, суд вважає, що посилання відповідача на відсутність підстав для звернення до органу Пенсійного фонду України для розгляду питання про призначення позивачу пенсії за вислугу років є передчасним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України N 3-1 від 30 січня 2007 року (далі - Порядок N 3-1).

Згідно пунктом 1 Порядку N 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно з вказаним Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Відповідно до п. 12 Порядку N 3-1 повноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Згідно з п. 1 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 23.05.2011 N 372 "Про визначення єдиного уповноваженого структурного підрозділу, на який покладаються функції підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення (перерахунку) пенсії" фінансово-економічний департамент Адміністрації Державної прикордонної служби України визначено єдиним уповноваженим структурним підрозділом, на який покладаються функції щодо підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення (перерахунку) пенсій військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та членам їх сімей.

Отже, саме відповідач, як уповноважений структурний підрозділ, наділений функціями та повноваженнями щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першої статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку з задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 23.02.22.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , с. Добрянка, Ямпільський район, Вінницька область, 24513);

Відповідач: Адміністрація Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, місцезнаходження: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович