Вирок № 103530747, 14.02.2022, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районнийсуд містаОдеси Справа № 523/16852/17

Провадження №1-кп/523/162/22

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

14.02.2022 р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Лупенка А.В.,

за участю секретаря - Заболотної Л.І, Соболенко І.О., Мальцевої-Багнич Т.Ю.,

прокурора - Захар`єва О.Б., Трофимова В.С.,

потерпілих - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - адвоката Тонкошкура І.В.,

представника цивільного позивача ОСОБА_6 - адвоката Дікусара Р.М.,

представника цивільного відповідача - адвоката Ботвіної І.О., Родько О.А.,

захисника обвинуваченого - адвоката Рязанова Ю.А.,

в присутності обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12017160000000745 від 21.08.2017за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Наугольне Сватівського району Луганської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, пенсіонера за віком, працюючого водієм-експедитором ТОВ «АВ метал-груп», маючого на утриманні дружину інваліда 3-групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21.08.2017р., приблизно о 10год. 49хв., ОСОБА_7 порушив пункти 2.3.б), 10.1., 10.4 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), які зобов`язують водія:

-п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов 'язаний:

«Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

-п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

-п.10.4. «Перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам».

Так, в зазначений день та час, ОСОБА_8 працюючи на підставі наказу №1231-к від 17.08.2016р. водієм ТОВ «АВ метал груп», відповідно до своїх трудових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією водія автотранспортного засобу, керуючи на підставі шляхового листа не завантаженим технічно справним автопоїздом у складі тягача «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом-бортовим «SCHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «АВ метал груп», рухався в умовах необмеженої видимості по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю вул. Миколаївська дорога, з боку пров. Ак.

Векслера в напрямку вул. Лиманній в м. Одесі, де організований двосторонній рух і проїзна частина має по дві смуги руху у протилежних напрямках і смугу реверсивного руху по середині проїзної частини, які позначені відповідною дорожньою розміткою, у лівій смузі свого напрямку руху, зі швидкістю близько 40-50 км/год.

Наближаючись до нерегульованого перехрестя з пров. 1-Лузанівський, Бандуров вирішив виконати на ньому поворот праворуч у напрямку Іллічівського провулку, для чоґо увімкнув відповідний покажчик повороту і почав поступово знижувати швидкість руху, проте невірно оцінив дорожню обстановку яка склалася, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення, а саме виконуючи поворот не з правого крайнього положення, через значні габарити автопоїзда, не переконався, що його маневр буде безпечним і не створить небезпеки для інших учасників дорожнього руху, на дозволений сигнал світлофора виїхав на регульований пішохідний перехід і перехрестя, де зі швидкістю близько 5-7 км/год почав повертати праворуч, виїжджаючи на праву попутну смугу руху, проте, вкрай уважним не був, при відсутності будь яких перешкод технічного або іншого характеру, не дав дорогу транспортному засобу, що рухався позаду, у попутному напрямку, по смузі руху, на яку він перестроювався та допустив зіткнення правою бічною частиною кабіни керованого тягача із лівою бічною частиною автомобіля «RENAULT», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_6 , який зі швидкістю приблизно 78,81 км/год. перетинав перехрестя прямолінійно.

В результаті зіткнення, водій автомобіля «RENAULT» ОСОБА_6 знаходячись у аварійній ситуації, втратив керування та виїхав на правий за ходом руху тротуар, де напроти будинку №243 по вул. Миколаївська дорога скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 .

Згідно із висновками судово-медичних експертиз, в результаті ДТП:

-пішоходу ОСОБА_3 спричинені тілесніушкодження: закриті компресійні переломи XI,XII грудних та І поперекового хребця, черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, синці та садна голови, що не були небезпечними для життя, спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день і за цим критерієм відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;

-відповіднопішоходу ОСОБА_9 заподіяні тяжкітілесні ушкодження,які перебуваютьу прямомупричинному зв`язкуз їїсмертю, а саме: садна обличчя, синці верхніх повік очей, синець підборіддя; травма тулуба: множинні двобічні переломи ребер: правих ребер: 3-11-го по лопаточній лінії, 4,6,8,9-го по середньо-пахвовій лінії, 4-го по білягрудинній лінії. Переломи лівих ребер: 2,3-го по середньо-пахвовій лінії, 4-5-го по задньо-пахвовій лінії, забій лівої легені, крововиливи у судинної ніжки селезінки, поза черевна гематома. Перелом кісток таза: двобічний гілок лонної кістки, сідаліщної кістки зліва, лівого клубово-куприкового зчленування; травма кінцівок: садна, синці, рани верхній та нижніх кінцівок, підшкіряна гематома зовнішньої поверхні правого стегна. Безпосередньою причиною смерті є травматичний та гіповолемічний шок.

Згідно з висновком судової авто-технічної експертизи, водій автопоїзда у складі тягача з напівпричепом-бортовим, належним виконанням вимог п.п.10.1.,10.4. ПДР, мав технічну можливість запобігти зіткненню транспортних засобів і саме його дії знаходяться у причинному зв`язку із ДТП, оскільки водій автомобіля «RENAULT», з моменту початку маневрування автопоїзда, належним виконанням вимог пункту 12.3. ПДР, не мав технічної можливості запобігти зіткненню.

В судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_8 свою вину за пред`явленим та викладеним в обвинувальному акті обвинуваченні визнав частково, при цьому пояснив, що не вважає себе виним у смерті людини, а вважає винним водія автомобіля марки «RENAULT», та окрім того, просив застосувати до нього норми Закону «Про Амністію» та відповідно не заперечував проти цього і надав згоду суду в усній формі, окрім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 позовні вимоги не визнав.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд вважає, що його вина у вчиненні даного злочину за обставин, викладених у вироку, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_10 , який пояснив суду, що коли знаходився у відділенні «Нової пошти», яке знаходиться, біля автосалону «Оскар», на вул. Миколаївська дорога, почув сильний хлопок та ще різного роду шуми, після чого, він та інші люди вийшли на вулицю, де побачили наслідки ДТП. Далі, свідок пояснив, що бачив як різні люди надавали допомогу потерпілим, при цьому синій автомобіль марки «RENAULT» знаходився біля машини свідка, а автопоїзд перебував на перехресті, у другій смузі руху, при цьому його передня частина була повернута в бік заїзду в провулок. Крім того, свідок додав, що у автопоїзду пошкодження були з правого боку (з боку пасажира), при цьому підніжка була відірвана та знаходилась на узбіччі», легковий автомобіль мав пошкодження з обох боків. Стан потерпілих свідку був невідомий, так як він бачив, що люди вже надавали їм допомогу, тому він до потерпілих не підходив, але пам`ятає, що потерпілих було троє, одна з яких дівчинка, яка знаходилась попереду усіх машин, а жінка - біля будівлі відділення «Нової Пошти»;

- показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що як слідчий здійснював досудове розслідування даного кримінального провадження, щодо присутності безпосередньо на місці ДТП та після його скоєння, зазначив, що там не був, тому фото-таблицю до протоколу огляду місця події була складена їм по фотознімкам, отриманим від слідчого, який оформлював першочергові матеріали ДТП;

- показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що з середини серпня 2017р. він був прикомандирований до слідчого відділу головного слідчого управління. 21.08.2017р. він ніс службу в складі наряду СОГ та саме він здійснював огляд місця події, під час оформлення матеріалів ДТП обидва водія були присутні при їх складанні та в подальшому ознайомленні з ними; транспортні засоби на стоянку тимчасового тримання не супроводжав та будь-яких дій з останніми не здійснював;

- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що 21.08.2017р., приблизно о 09год. 30хв., він рухаючись по Микалоївській дорозі, зі сторони «пос. Котовського» в бік «Пересипського мосту», в районі «Дома Павлових», перестроївся в праву полосу руху, наближаючись до автосалону «Оскар» зліва від себе по ходу свого руху побачив вантажний автомобіль та наближаючись до пішохідного переходу біля автосалону, побачив як цей вантажний автомобіль почав повертати праворуч, внаслідок чого, сталося зіткнення автомобілів - а саме лівим переднім колесом його автомобіля та правою передньою частиною вантажівки, після чого, автомобіль під його керуванням виштовхнуло на узбіччя проїзної частини, на якому в той час знаходилась жінка з дівчиною, яких він збив не керованим автомобілем, при цьому, на узбіччі знаходився автомобіль білого кольору, з яким також відбулось зіткнення. Після зіткнення автомобілів, свідок одразу підійшов до постраждалих людей та почав оказувати першочергову допомогу, та викликати поліцію;

- показаннями свідка ОСОБА_3 про те, що 21.08.2017р. вона разом з ОСОБА_5 і ОСОБА_9 , знаходилась на зупинці громадського транспорту, де бачила як вантажівка, яка рухалась по Миколаївські дорозі в другій полосі для руху, почала виконувати поворот праворуч по ходу свого руху, переткнувши при цьому, передньою частиною ј частини правої полоси руху, після чого, свідок відвернулась до вантажівки спиною, та через декілька секунд відчула удар, втративши при цьому свідомість. Коли свідок прийшла до тями, працівники поліції витягали її з-під автомобіля і вона побачила наслідки ДТП. Окрім того, свідок додала, що не бачила звідки з`явилась інша машина, як і сам момент зіткнення автомобілів;

- свідок ОСОБА_1 по суті обставин ДТП нічого не поясняв, оскільки не був очевидцем скоєного, додав тільки, що його сповістили про ДТП та про те, що дружина ОСОБА_3 перебуває в медичному закладі;

-показаннями свідка-експерта ОСОБА_13 про те, що в даному кримінальному провадженні він проводив чотири експертизи: судові автотехнічні експертизи автомобілів, судову транспортно-трасологічну експертизу; судову автотехнічну експертизу з дослідженням обставин та механізму ДТП, для проведення яких використовувалось відео, яке було надано слідчим; фотофіксація пошкоджень транспортних засобів проводив власноручно, в присутності власників автомобілів. Щодо обставин ДТП, свідок ОСОБА_13 пояснив, що водій «Рено» рухався з перевищенням швидкості, яка була близько 78,8км/год., проте при такій та допустимій Правилами дорожнього руху швидкості, водій «Рено» з початку маневру вантажівки, не мав технічної можливості зупинити свій автомобіль у тій полосі руху по якій рухався;

- витягом з ЄРДР від 21.08.2017р., згідно якого, в останньому зазначені обставини скоєного кримінального правопорушення (на 1арк.);

-протоколом оглядумісця ДТПіз фототаблицеюдо ньоговід 21.08.2017р., згідно якого, місцем огляду є ділянка дороги та тротуару за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, напроти будинку №243, на якій знаходяться автомобілі марок «Renault» та сідловий тягач «Daf» з напівпричепом, та які відповідно мають механічні ушкодження (на 8арк.);

- висновком щодо результатів медогляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.08.2017р., згідно якого, у ОСОБА_8 ознак сп`яніння не виявлено (на 1арк.);

-дослідженими всудовому засіданнівідеозаписами зцифрових носіїв, а саме відеокамер зовнішнього спостереження автосалону «Оскар», відповідно до яких, камери фіксують, як відбуваються події за участю транспортних засобів та пішоходів (на 1арк.);

-довідкою медичногозакладу від21.08.2017р., відповідно до якої, ОСОБА_14 доставлена до медичного закладу з діагнозом «сочетаная травма, тяжелая черепно-мозговая травма, ушиб головного мозга, перелом оснований черепа, закрытый перелом костей таза, ушиб легких» (на 1арк.);

- протоколом огляду трупа від 21.08.2017р., згідно якого, об`єктом огляду є ОСОБА_14 , 1968 року народження (на 1арк.);

- лікарським свідоцтвом про смерть №495 та довідкою про причини смерті №495 від 22.08.2017р., згідно яких, пішохід ОСОБА_9 травмована (множинні переломи, які охоплюють декілька ділянок тіла), внаслідок зіткнення з легковим автомобілем (на 1арк.);

-свідоцтвом просмерть серії НОМЕР_4 від 23.08.2017р., згідно якого, Новоукраїнським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Кіровоградській області складено відповідний актовий запис №269 про смерть ОСОБА_9 (на 1арк.);

-постановою провизнання таприєднання докримінального провадженняречових доказіввід 22.08.2017р., згідно яких, до матеріалів кримінального провадження, в якості речових доказів приєднано транспортні засоби-автомобілі марок «Renault», «Daf», напівпричеп «Schmitz» (на 1арк.);

-висновком експерта№17-3987від 03.11.2017р., згідно якого, гальмівна система, рульове керування й ходова частина автомобіля «Renault перебували в працездатному стані, дозволяли здійснювати рух, знижувати швидкість, не мали несправностей (на 3арк.);

-висновком експерта№17-3986від 03.112017р., згідно якого, гальмівна система, ходова частина, система керування тягача «Daf» з напівпричепом були працездатні, дозволяли здійснювати рух, ефективно знижувати швидкість аж до зупинки, не мали несправностей (на 3арк.);

-висновком експерта№17-3985/5425від 03.11.2017р., згідно якого, в передній частині автомобіля «Renault» зафіксовані сліди утворені, в результаті контактування з тілом пішохода, контактування з пішоходом мало місце передньою частиною автомобіля. Первинний контакт мав місце передньою лівою кутовою частиною та лівим бортом автомобіля з правим бортом тягача; в момент контактування, автопотяг рухався та зміщався вправо (на 6арк.);

-постановою провизнання таприєднання речовихдоказів від01.09.2017р., відповідно до якої, до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів приєднано диски «CD-R», «DWD-RW» із відео-файлами записів подій за участю водіїв ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (на 1арк.);

-протоколом оглядуречових доказіввід 01.09.2017р., згідно якого об`єктом огляду є диск з відеофайлами, якими відповідно зафіксовано обставини скоєння ДТП (на 2арк.)

- висновком експерта №55(495) від 27.09.2021р., згідно якого, на трупі ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми: 1)садна обличчя, синці верхніх повік очей, синець підборіддя; 2) травма тулуба: множинні двобічні переломи ребер: правих ребер: 3-11-го по лопаточній лінії, 4,6,8,9-го по середньо-пахвовій лінії, 4-го по білягрудинній лінії. Перелом лівих ребер: 2,3-го по середньо-пахвовій лінії, 4-5-го по задньо-пахвовій лінії, забій лівої легені. Крововиливи у судинної ніжки селезінки, позачеревна гематома. Перелом кісток таза: двобічний гілок лонної кістки, сідаліщної зліва, лівого клубово-куприкового зчленування; 3)травма кінцівок: садна, синці, рани верхній та нижніх кінцівок, підшкіряна гематома зовнішньої поверхні правого стегна. Множинність, поєднаність, поліморфізм та локалізація ушкоджень у ОСОБА_9 свідчать про те, що вони могли утворитися внаслідок транспортної травми, а саме при зіткненні рухаючого транспортного засобу з пішоходом. Смерть ОСОБА_9 знаходиться у причинному зв`язку з поєднаною травмою голови, тулуба та кінцівок, яка виникла при дорожньо-транспортній пригоді. Безпосередньою причиною смерті є травматичний та гіповолемічний шок (на 8арк.);

- висновком експертів №17-4148/4251 від 24.11.2017р. та фототаблицею до нього, згідно якого, водій автопотяга належним виконанням вимог п.п.10.1,10.4 Правил дорожнього руху мав технічну можливість запобігти розглянутій події; водій автомобіля «Рено» з моменту початку маневрування автопотяга належним виконанням вимог п.12.3 ПДР, не мав технічну можливість запобігти зіткненню; відповідно в причинному зв`язку з розглянутою подією знаходиться дії водія автопотяга (на 7арк.);

-висновком експерта№2462від 01.11.2017р., згідно якого, у ОСОБА_5 малися тілесні ушкодження: закрита травма органів черевної порожнини у вигляді розриву селезінки та крововиливу у черевну порожнину, ЗЧМТ в формі струсу головного мозку, забої лівої легені та лівої нирки, садна правого плеча, області правого ліктьового суглобу, лівого передпліччя, шиї, області обох лопаток, області обох колінних суглобів. Вказані ушкодження утворились від дії тупих предметів, якими могли бути частини кузова рухаючогося транспортного засобу в момент контактування з тілом останньої, а також внаслідок її подальшого падіння на дорожнє покриття. Дані ушкодження не були небезпечними для життя, а викликали розлад здоров`я строком понад 6-днів, але не більше трьох тижнів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (на 3арк.);

-висновком експерта№2463від 21.09.2017р., згідно якого, у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження: закриті компресійні переломи 11,12-го грудних та 1-го поперекового хребця, ЧПТ в формі струсу головного мозку, синці та садна голови. Компресійні переломи 11,12-го грудних та 1-го поперекового хребця спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день і за цим критерієм відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості; ЗЧМТ спричинила короткочасний розлад здоров`я строком понад 6-ть, але не більше як 21день і за цим критерієм відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, зо спричинили короткочасний розлад здоров`я (на 3арк.).

Тому, часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини у скоєному кримінальному правопорушенні, розцінюється судом як лінія захисту обвинуваченого з метою уникнення кримінальної відповідальності, та яка спростовується вищезазначеними дослідженими в судовому засіданні доказами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та його дії кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України - Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання ОСОБА_8 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його суспільну небезпеку, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, судом враховується особа ОСОБА_8 , який є особою раніше не судимою, вперше вчинив кримінальне правопорушення та притягається до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та яке вчинив з необережності, офіційно працюючого, за місцем роботи характеризується позитивно, є пенсіонером за віком, одружений, маючого постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується позитивно та де проживає із дружиною, яка є інвалідом 3-групи.

Обставинами, які згідно ст.66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд визнає добровільне часткове відшкодування потерпілим матеріальних збитків, спричинених внаслідок неправомірних дій обвинуваченого.

Обставин, які згідно ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Згідно зі статтями50,65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_8 ,який є особою раніше не судимою, вперше вчинив кримінальне правопорушення та притягається до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та яке вчинив з необережності, офіційно працюючого, за місцем роботи характеризується позитивно, є пенсіонером за віком, одружений, маючого постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується позитивно та де проживає із дружиною, яка є інвалідом 3-групи, приймаючи до уваги обставини, які пом`якшують покарання - добровільне часткове відшкодування потерпілим матеріальних збитків, спричинених внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, з метою запобігання вчиненню обвинуваченими нових злочинів, суд приходить до висновку про те, що виправлення останнього можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді позбавлення волі та із застосування додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки внаслідок непрофесійного керування обвинуваченим транспортним засобом та грубого порушенняПДРУкраїни настали тяжкі наслідки.

Водночас, у відповідності з пунктом «г» ст.1 та ст.11 Закону України «Про амністію у 2016 році» (далі - Закону) підлягають звільненню від відбування покаранняу виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, засуджені за необережний злочин, який не є особливо тяжким, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленогостаттею 26Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом (ч.1 ст.15 Закону).

Цей закон набрав чинності 07 вересня 2017 року, в зв`язку із чим, вчинене ОСОБА_8 діяння за часом підпадає під його дію.

Оскільки санкція ч.2 ст.286 КК України передбачає можливість призначення покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, то зазначений склад злочину ст.12 цього ж Кодексу віднесено до тяжких злочинів з необережною формою вини.

Будь-які докази про можливевчинення ОСОБА_8 зазначеного діяння у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, стороною обвинувачення суду не подані.

На момент розгляду справи в суді будь-яких обставин, передбачених ст.9 цього ж Закону, що перешкоджали б застосуванню амністії, не встановлено.

Крім того, про згоду на застосування акту амністії ОСОБА_8 заявив в суді усно.

За таких обставин, відповідно до положень ст.44 КК України, п.2 ч.4 ст.374 КПК України, ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», встановивши в стадії судового розгляду кримінального провадження наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування основного та додаткового покарань.

Цивільний позовпрокуратури Одеськоїобласті вінтересах державиу особіКУ «Одеськаобласна дитячаклінічна лікарня»до ОСОБА_7 про стягнення витрат, пов`язаних із стаціонарним лікуванням в розмірі 11803,02грн. - підлягає задоволенню, оскільки підтверджений документально.

Цивільний позовпрокуратури Одеськоїобласті вінтересах державиу особіКУ «Одеськаобласна клінічналікарня» до ОСОБА_7 про стягнення витрат, пов`язаних із стаціонарним лікуванням в розмірі 17980,69грн. - підлягає задоволенню, оскільки підтверджений документально.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ТОВ «АВ метал груп» та ОСОБА_8 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди - підлягає задоволенню частково, оскільки підтверджений документально. Так, в обґрунтування вимог щодо стягнення матеріальної шкоди, цивільним позивачем надано розрахунки вартості матеріальної шкоди, товарні та касові чеки, квитанції, довідки, акти виконаних робіт. Окрім того, суд вважає, що в частині стягнення моральної шкоди цивільний позов також підлягає задоволенню, оскільки внаслідок ДТП, був пошкоджений автомобіль ОСОБА_6 , у зв`язку із пошкодженням останнього, позивачу спричиненні душевні страждання, він відчуває незручності в своєму житті, оскільки немає грошових коштів для придбання нового транспортного засобу. В частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 , цивільний позов слід залишити без задоволення, оскільки відповідно до ч.2ст.1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. В ході розгляду справи судом було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 знаходився в трудових відносинах з ТОВ «АВ метал груп» та під час ДТП виконував службові обов`язки.

Далі,цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_7 ,ТОВ «АВметал груп»та ПрАТСК «ПЗУУкраїна» про стягнення моральної та матеріальної шкоди підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Потерпілими ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до початку судового розгляду був заявлений цивільний позов, в якому вони просили стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 , ТОВ «АВ метал груп» та ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь: ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 200000грн., ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 200000грн., ОСОБА_3 моральну шкоду-300000грн. та матеріальну шкоду-45061грн., ОСОБА_5 моральну шкоду- 500000грн. та матеріальну шкоду-5795грн.

За змістомЗакону №1961-IV(статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ч.2ст.1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 знаходився в трудових відносинах з ТОВ «АВ метал груп», та під час ДТП виконував службові обов`язки.

За загальними правилом ч.2 ст.1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (ч.1ст.1188 ЦК України).

У випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам застосовується положення ч.2ст.1188 ЦК України.

Згідно з нормою ч.1ст.1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змістуглави 82 ЦК Україниубачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка

є відповідальною за шкоду, на підставі ч.1ст.1191 ЦК Українинабуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

Аналіз положень ст.ст.1166,1167,1187,1188 ЦК Українисвідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в т.ч. моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Статті1187,1188 ЦК Українивідносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так,ст.1187 ЦК Українивстановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з ч.2ст.1187 ЦК Українитаким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч.1ст.1172 ЦК Українитач.2ст.1187 ЦК України.

Положення ч.1ст.1188 ЦК Українипро застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (ч.2ст.1187 ЦК України).

В такому випадку обов`язок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія.

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Таким чином, положення ст.ст.1187,1188 ЦК Україниє спеціальними по відношенню дост.1167 ЦК України, у зв`язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.

Вказані висновки були також зазначені в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року (справа №6-108 цс 13).

Порядок страхового відшкодування шкоди, завданої транспортним засобом, цивільно -правова відповідальність власника якої була застрахована, регулюєтьсяЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі -Закон №1961-IV).

Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у справі №785/18006/15-ц від 04.07.2018р., відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором абоЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієїпостанови). А тому страховик, який виплатив

страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями3і5вказаногоЗаконуреалізує право вимоги, передбаченестаттями 993 ЦК Українита 27Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вищевказаного цивільного позову, який пред`явлений до обвинуваченого ОСОБА_8 , ТОВ «АВ метал груп» та до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» з урахуванням часткового відшкодування з боку ОСОБА_8 грошових коштів на користь потерпілих, відповідно до розписок, які містяться в матеріалах справи, а саме матеріальних збитків, спричинених внаслідок неправомірних дій обвинуваченого у розмірі 28450грн. на лікування ОСОБА_3 , 37450грн. на поховання ОСОБА_9 , 8100грн. на лікування ОСОБА_5 та 40000грн. моральної шкоди.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру моральної шкоди, на яку претендують потерпілі, суд враховує положення п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин.

Так, внаслідок ДТП, ОСОБА_3 утримала моральну шкоду у вигляді погіршення сну, апетиту, появі головного болю, порушенні життєвого укладу, неможливість самостійно рухатись та ходити внаслідок перелому хребту; ОСОБА_2 отримала істотну моральну шкоду внаслідок смерті доньки ОСОБА_9 та внаслідок завдання тілесних ушкоджень невістці ОСОБА_3 ; ОСОБА_5 отримала моральну шкоду у вигляді погіршення сну, апетиту, появі головного болю, порушенні життєвого укладу та втрати матері ОСОБА_9 .

Окрім того, дослідивши докази, надані в підтвердження цивільного позову ОСОБА_1 , суд не погоджується з моральною шкодою, яка була спричинена ОСОБА_1 внаслідок смерті сестри ОСОБА_9 та внаслідок завдання тілесних ушкоджень дружині ОСОБА_3 , оскільки потерпіла ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мешкають однією родиною, і дружина є потерпілою і позивачем по цьому кримінальному провадженню, як і те, що позивачем є мати загиблої ОСОБА_9 - ОСОБА_2 , суд вважає за доцільне вказаний позов останнього залишити без задоволення.

Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням характеру, обсягу та тривалості фізичних, душевних та психічних страждань, пов`язаних з ушкодженням здоров`я потерпілих, порушенням життєвих зв`язків та нормального спілкування з оточуючими, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог потерпілих щодо стягнення моральної шкоди.

Для проведення експертизи залучались експерти, у зв`язку із чим, процесуальні витрати необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 .

Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.127-129, 370, 373-374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки.

Відповідно до вимог ст.1 п.«г» Закону України «Про амністію у 2016 році», на підставі ст.44 КК України, ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», пункту «г» ст.1, ст.11 та ч.1 ст.15 Закону України «Про амністію у 2016 році»,звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування основного та додаткового покарань.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 2476грн., 2476грн., 2476грн., 2476грн., 2476грн. за проведення експертних досліджень - стягнути з ОСОБА_7 у повному обсязі, на користь держави.

Речові докази: автомобіль марки «ДАФ», реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричеп реєстраційний номер НОМЕР_2 - вважати повернутими за належністю ОСОБА_15 , автомобіль марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_5 - вважати повернутим за належністю ОСОБА_6 , арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2017р. на вказані транспортні засоби - скасувати; диски з відеофайлами - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі КБУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» до ОСОБА_7 - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_7 на користь КБУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» матеріальні витрати в розмірі 11803,02грн.

Цивільний позов прокуратури Одеської області в інтересах держави у особі КБУ «Одеська обласна клінічна лікарня» до ОСОБА_7 - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_7 на користь КБУ «Одеська обласна клінічна лікарня» матеріальні витрати в розмірі 17980,69грн.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ТОВ «АВ метал груп» - задовольнити частково. Стягнути з ТОВ «АВ метал груп» на користь ОСОБА_6 матеріальні збитки в розмірі 31897,90грн. та моральну шкоду в розмірі 20000грн. Цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди з Бандурова на користь ОСОБА_6 -залишити без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_7 , ТОВ «АВ метал груп» та ПрАТ СК «ПЗУ Україна» про стягнення моральної та матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «АВ метал груп» на користь: ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 51500грн., на користь ОСОБА_2 - 62550грн., на користь ОСОБА_5 - 60000грн.

Стягнути з ТОВ «АВ метал груп» на користь ОСОБА_5 - 5795грн. щомісячного грошового утримання до досягнення останньою 23 років, а також стягнути грошове утримання на навчання до досягнення ОСОБА_5 23 років в розмірі 3200грн.

Стягнути з ТОВ «АВ метал груп» моральну шкоду на користь: ОСОБА_3 - в розмірі 80000грн., на користь ОСОБА_2 - 100000грн., на користь ОСОБА_5 - 100000грн.

В частині стягнення матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_1 - відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя А.В.Лупенко

Так, внаслідок ДТП, ОСОБА_3 утримала моральну шкоду у вигляді погіршення сну, апетиту, появі головного болю, порушенні життєвого укладу, неможливість самостійно рухатись та ходити внаслідок перелому хребту; ОСОБА_2 отримала істотну моральну шкоду внаслідок смерті доньки ОСОБА_9 та внаслідок завдання тілесних ушкоджень невістці ОСОБА_3 ; ОСОБА_5 отримала моральну шкоду у вигляді погіршення сну, апетиту, появі головного болю, порушенні життєвого укладу та втрати матері ОСОБА_9 .

Окрім того, дослідивши докази, надані в підтвердження цивільного позову ОСОБА_1 , суд не погоджується з моральною шкодою, яка була спричинена ОСОБА_1 внаслідок смерті сестри ОСОБА_9 та внаслідок завдання тілесних ушкоджень дружині ОСОБА_3 , оскільки потерпіла ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мешкають однією родиною, і дружина є потерпілою і позивачем по цьому кримінальному провадженню, як і те, що позивачем є мати загиблої ОСОБА_9 - ОСОБА_2 , суд вважає за доцільне вказаний позов останнього залишити без задоволення.

Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням характеру, обсягу та тривалості фізичних, душевних та психічних страждань, пов`язаних з ушкодженням здоров`я потерпілих, порушенням життєвих зв`язків та нормального спілкування з оточуючими, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог потерпілих щодо стягнення моральної шкоди.

Для проведення експертизи залучались експерти, у зв`язку із чим, процесуальні витрати необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 .

Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.127-129, 370, 373-374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки.

Відповідно до вимог ст.1 п.«г» Закону України «Про амністію у 2016 році», на підставі ст.44 КК України, ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», пункту «г» ст.1, ст.11 та ч.1 ст.15 Закону України «Про амністію у 2016 році»,звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування основного та додаткового покарань.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 2476грн., 2476грн., 2476грн., 2476грн., 2476грн. за проведення експертних досліджень - стягнути з ОСОБА_7 у повному обсязі, на користь держави.

Речові докази: автомобіль марки «ДАФ», реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричеп реєстраційний номер НОМЕР_2 - вважати повернутими за належністю ОСОБА_15 , автомобіль марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_5 - вважати повернутим за належністю ОСОБА_6 , арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2017р. на вказані транспортні засоби - скасувати; диски з відеофайлами - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі КБУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» до ОСОБА_7 - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_7 на користь КБУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» матеріальні витрати в розмірі 11803,02грн.

Цивільний позов прокуратури Одеської області в інтересах держави у особі КБУ «Одеська обласна клінічна лікарня» до ОСОБА_7 - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_7 на користь КБУ «Одеська обласна клінічна лікарня» матеріальні витрати в розмірі 17980,69грн.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ТОВ «АВ метал груп» - задовольнити частково. Стягнути з ТОВ «АВ метал груп» на користь ОСОБА_6 матеріальні збитки в розмірі 31897,90грн. та моральну шкоду в розмірі 20000грн. Цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди з Бандурова на користь ОСОБА_6 -залишити без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_7 , ТОВ «АВ метал груп» та ПрАТ СК «ПЗУ Україна» про стягнення моральної та матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «АВ метал груп» на користь: ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 51500грн., на користь ОСОБА_2 - 62550грн., на користь ОСОБА_5 - 60000грн.

Стягнути з ТОВ «АВ метал груп» на користь ОСОБА_5 - 5795грн. щомісячного грошового утримання до досягнення останньою 23 років, а також стягнути грошове утримання на навчання до досягнення ОСОБА_5 23 років в розмірі 3200грн.

Стягнути з ТОВ «АВ метал груп» моральну шкоду на користь: ОСОБА_3 - в розмірі 80000грн., на користь ОСОБА_2 - 100000грн., на користь ОСОБА_5 - 100000грн.

В частині стягнення матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_1 - відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя А.В.Лупенко