Рішення № 103514844, 31.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року місто Київ № 640/22750/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Лук`янець Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тасман»до третя особа про Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.03.2021 №0232930902, №0232950902 та №0232940902, На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 січня 2022 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тасман» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, третя особа Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232930902, №0232950902 та №0232940902.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що висновки Акта перевірки від 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063, на підставі яких контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, є хибними та які не грунтуються на нормах податкового законодавства. Представник позивача зауважив, що позиція контролюючого органу про відсутність реквізитів акцизних накладних, які були подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тасман» є необгрунтованою, оскільки відповідач має безпоседерній доступ до Єдиного реєстру акцизних накладних для встановлення відповідних фактів. Крім того, на спростування висновків Акта перевірки від 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063 позивач вказав на те, що в період, за який здійснювалась перевірка, реалізація пального Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тасман» проводилась контрагентам - суб`єктам господарювання на підставі договорів поставки виключно за безготівковий розрахунок через банківські установи. Вказаний товар відпускався як оптова торгівля зі складу місця зберігання товару і розрахунок здійснювався не у готівковій формі, у зв`язку з чим РРО не підлягав застосуванню. Разом з тим, позивачем звернуто увагу на тому, що під час перевірки та під час розгляду заперечень на Акт перевірки від 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063 відповідачем не було враховано таких документів, як: декларації відповідності №03F-20 Магнітострикаційних рівнемірів Alisonic модифікації Delhi 485 Exd зав.№042856-042862, видавник: ННЦ «Інституту метрології» від 08.05.2020; сертифікату перевірки типу UA.Tr113-0463 від 21 грудня 2019 року; сертифікату відповдності типу UA.Tr113-0463/03F-20 від 21 грудня 2019 року. На думку позивача, доводи контролюючого органу про відсутність під час здійснення фактичної перевірки документів, які підтверджували б позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведених відповідно до законодавства, не можуть бути взяті до уваги, адже така інформація щодо витратомірів-лічильників міститься в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі та може бути використана контролюючим органом при здійсненні відповідної перевірки. Також позивач наголосив на тому, що відсутність рівнемірів-лічильників на резервуари №2 та №8 до 01.04.2020 не породжує для нього правових наслідків у вигляді адміністративно-господарських санкці.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання в адміністративній справі №640/22750/21.

У підготовчому судовому засіданні 04.10.2021 судом залучено в якості третьої особи Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області.

До суду 04.10.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній з позовними вимогами не погоджується та вважає їх безпідставними з огляду на те, що на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 ПК України працівниками ГУ ДПС у Віницькій області надано запит від 10.02.2021 №1 про надання документів (копій), що належать або пов`язані з предметом фактичної перевірки завідуючому майновим комплексом ТОВ «Компанія «Тасман», однак від отримання вказаного запиту представник відмовився. Працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області складено акт про ненадання документів в ході проведення фактичної перевірки від 19.02.2020 №97/02-32-09-01/36336063. До заперечень на акт перевірки позивач надав додатково документи, однак серед них не було документів, що підтверджують обладнання та введення в експлуатацію повірку або оцінку відповідності рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників на резервуарах за адресою Вінницька обл., Барський р-н, селище Бар, вул. Залізнична. Крім того, в період з 01.04.2020 по 10.02.2021 позивач здійснював розрібний продаж пального без проведення розрахункових операцій через РРО.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2021 клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено. Забезпечено участь представника Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області у підготовчому засіданні, призначеному на 08 листопада 2021 року о 10:00 год. в режимі відеоконференції (за допомогою програмного забезпечення «EasyCon»), яке відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: місто Київ, вулиця Болбочана Петра, 8, корпус 1, зал судових засідань №9, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 08.04.2020 № 169.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2021 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №640/22750/21 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області 10.11.2021 до суду надійшли письмові пояснення, в яких представник третьої особи зазначив про те, що під час проведення фактичної перевірки позивачем не було надано документів (копій документів), що належать або пов`язані з предмето перевірки. Відсутність документального підтвердження у зв`язку із ненаданням ТОВ «Компанія «Тасман» відповідних документів унеможливило підтвердження щодо обладнання та достовірності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномерів-лічильників рівня пального у виявлених в ході фактичної перевірки резервуарах за період, який перевірявся. Крім того, в присутності працівників ГУ ДПС у Вінницькій області завідуючим майновим комплексом ТОВ «Компанія «Тасман» ОСОБА_1 10.02.2021 проведено процедуру зняття залишків пального в резервуарах, про що складено відповідний акт, в якому зазначено фактичні залишки пального. Станом на 10.02.2021 обладнання рівнемірами-лічильниками рівня пального встановлено, що на резервуарах №2, №8, №9, №10, №11, №12 залишки пального документально не підтверджені. У резервуарах №2 та №8 станом на 01.04.2020 рахуються залишки пального, встановлення та реєстрація рівнемірів-лічильників на дані резервуари та витратомірів-лічильників повинні були здійснені підприємством до 01.04.2020.

Отже, за результатами проведеної фактичної перевірки не підтверджено обладнання та реєстрацію в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників в кількості 2 од. та рівнемірів-лічильників рівня пального на встановлених в ході фактичної перевірки резервуарах в кількості 18 од., за період з 01.04.2020 по 09.02.2021, чим прушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України та порушення п..п. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Разом з тим, за посиланням представника третьої особи, в період з 01.04.2020 по 10.02.2021 позивач здійснював розрібний продаж пального без проведення розрахункових операцій через РРО.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2021, від 16.12.2021, від 12.01.2022 та від 28.01.2022 розгляд справи здійснено в режимі відеконференції з представником третьої особи поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Від позивача 14.12.2021 до суду надійшли письмові пояснення, в яких останній вказав на те, що попередня перевірка, яка проводилася Головним управлінням Державної податкової служби у Вінницькій області, охопила частково період, протягом якого здійснено перевірку відповідно до Акта від 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063 та за наслідками якого порушень законодавства, яке регулює придбання, зберігання, реалізацію, транспортування та облік пального, не виявлено.

Під час судового розгляду справи судом оголошувались перерви та розгляд справи відкладався у відповідності із приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Представники позивача у судовому засіданні 31.01.2022 позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити у повному обсязі; представники відповідача та третьої особи заперечували проти позову та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 31.01.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив та додаткові пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень на перевірку від 09.02.2021 №345, 346, 347 та відповідно до наказу від 09.02.2021 №332к посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тасман» за період з 01.04.2020 по 09.02.2021 за адресою місця здійснення господарської діяльності: Вінницька обл., Барський р-н, селище Бар, вул. Залізнична, 5.

За результатом проведеної перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у Вінницькій області складено Акт від 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063 «Про результати фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тасман» за період з 01.04.2020 по 09.02.2021, відповідно до якого контролюючим органом органом встановлено порушення вимог:

- пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України;

- п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спрту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки від 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063 позивачем на адресу Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області подано письмові заперечення.

За наслідками розгляду заперечень, відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області від 02.03.2021 №8205/6/02-32-07-00-10 заперечення ТОВ «Компанія «Тасман» від 03.03.2021 №03/03-21-01 (вх.№7819/6 від 05.03.2021) на акт фактичної перевірки від 19.02.2021 №1652/02-32-09091/36336063 залишено без задоволення.

Разом з тим, висновок Акта фактичної перевірки від 19.02.2021 №1652/02-32-09091/36336063 в частині порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" викладено в такій редакції:

- п.1, п.2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме розрахункові операції при продажу пального непроведенні через реєстратори розрахункових операцій на загальну суму - 15 541 591,73 грн., в тому числі за період з 01.04.20202 по 31.07.2020 3 901 431,25 грн. та з 01.08.2020 по 10.02.2021 - 11 640 160,48 грн.

На підставі Акта перевірки від 19.02.2021 №1652/02-32-09091/36336063 та з урахуванням висновків, викладених у листі від 02.03.2021 №8205/6/02-32-07-00-10, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232930902, №0232950902 та №0232940902.

Користуючись правом адміністративного оскарження позивачем на адресу Державної податкової служби України подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232930902, №0232950902 та №0232940902, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тасман» просило скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Державної податкової служби України від 15.07.2021 №16206/6/99-00-06-03-02-06 податкові повідомлення-рішення від 29.03.2021 №№ 0232930902, 0232950902 залишено без змін; податкове повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232940909 скасовано в частині 120 000,00 грн. (20 000,00 грн. * 6) застосованих штрафних санкцій за необладнання рівнемірами-лічильниками рівня пального та витратомірами-лічильниками акцизних складів, уніфіковані №№1005781, 1005782 та 1005783, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тасман» задоволено частково.

Не погоджуючись із висновками Акта перевірки від 19.02.2021 №1652/02-32-09091/36336063 та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 29.03.2021 №0232930902, №0232950902 та №0232940902, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодексу України (далі - ПК України).

Як встановлено судом, за наслідками проведення фактичної перевірки відповідач дійшов висновку (з урахуванням висновків, викладених в листі Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області від 02.03.2021 №8205/6/02-32-07-00-10) про порушення ТОВ «Компанія «Тасман» пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України; п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме розрахункові операції при продажу пального непроведенні через реєстратори розрахункових операцій на загальну суму - 15 541 591,73 грн., в тому числі за період з 01.04.20202 по 31.07.2020 3 901 431,25 грн. та з 01.08.2020 по 10.02.2021 - 11 640 160,48 грн.; ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спрту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

З приводу податкового повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232930902 суд зазначає наступне.

Відповідно до Акта перевірки від 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063 за період з 18.08.2020 по 10.02.2021 повідомлення до органів ДПС про заміну реєстратора розрахункових операцій для внесення змін в додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №02010314201900300 від 15.08.2019 ТОВ "Компанія "Тасман" не подавало, що є порушенням порядку роздрібної торгівлі пальним.

Також згідно баз даних АІС "Податковий блок", підсистема "Аналітична система, "Чеки РРО" встановлено, що через РРО зареєстровані ТОВ "Компанія "Тасман" розрахункові операції з реалізації пального не проводились.

Відповідно до баз даних ЄРПН за період з 01.04.2020 по 10.02.2021 ТОВ "Компанія "Тасман" реалізувало пального на загальну суму 17 399 208,30 грн., в тому числі з 01.04.2020 по 31.07.2020 на суму 4 775 331,95 грн. та з 01.08.2020 по 10.02.2021 на суму 12 623 876,35 грн.

Відповідно до баз даних ЄРАН ТОВ "Компанія "Тасман" виписувало акцизні накладні на реалізацію пального форми "П", в яких в рядку "Напрям використання" зазначається цифра "4".

Відповідачем встановлено, що в період з 01.04.2020 по 10.02.2021 ТОВ "Компанія "Тасман" здійснювала роздрібну торгівлю пальним без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 19.12.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, серед іншого, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

У відповідності до пункту 1.4 постанови Нацоінального банку України "Про затверження Інструкції про безготівкові безготівкові розрахунки в національній валюті" від 21.01.2004 №22 безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Разом з тим, пунктом 12 статті 9 Закону №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

З аналізу наведеного вбачається, що у разі якщо в місці отримання товарів розрахунки проводяться у безготівковій формі, а розрахунки у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо), то РРО/ПРРО не застосовується, але в місці отримання готівкових коштів суб`єкт господарювання зобов`язаний застосовувати РРО або ПРРО, або ж проводити розрахунки у безготівковій формі за продані товари через установи банків.

Таким чином, РРО не застосовується при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку.

Позивач звернув увагу на те, що в період, за який здійснювалась перевірка, реалізація пального проводилась контрагентам - суб`єктам господарювання на підставі договорів поставки виключно за безготівковий розрахунок через банківські установи.

На підтвердження даної позиції позивачем долучено до матеріалів справи копії договорів поставки: від 30.07.2020 №30/07-ЗБ, від 11.09.2020 №11/09-1Б, від 28.01.2020 №28/01-01Б, від 30.04.2020 №30/04-1Б, від 04.09.2020 №04/09-1Б, від 14.09.2020 №14/09-1Б, від 15.01.2020 №15/01-01Б, від 03.02.2020 №03/02-03Б від 27.01.20202 №27/01-01Б, від 02.03.2020 №02/03-03Б, від 02.03.2020 №02/03-03Б, від 13.03.2020 №13/03-1Б, від 11.02.2020 №11/02-01Б, від 24.01.2020 №24/01-01Б, від 25.02.2020 №25/02-01Б, від 28.01.2021 №28/01-1Б, від 27.06.2019 №27/06-01Б, від 10.04.2020 №10/04-1Б, від 28.01.2020 №28/01-02Б, від 24.01.2018 №24/01-2Б, від 29.01.2020 №29/01-01Б, від 13.02.2019 №13/02-2Б, від 22.04.2020 №142.

Як зазначено в договорі від 22.04.2020 №142, укладеного з ДП "Жмеренське лісове господарство", розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту одержання товару на підписання покупцем видаткової покупцем видаткової накладної.

Отже, висновки контролюючого органу про те, що в період з 01.04.2020 по 10.02.2021 ТОВ "Компанія "Тасман" здійснювала роздрібну торгівлю пальним без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій є безпідставними.

Щодо позиції перевіряючого органу про те, відповідно до баз даних ЄРАН ТОВ "Компанія "Тасман" виписувало акцизні накладні на реалізацію пального форми "П", в яких в рядку "Напрям використання " зазначається цифра "4", суд звертає увагу, що позивачем до матеріалів справи долучено копії акцизних накладних від 16.11.2020 №37, від 17.11.2020 №59, від 20.11.2020 №63, від 23.11.2020 №73, від 24.11.2020 №74, від 25.11.2020 №75, від 26.11.2020 №79, від 27.11.2020 №85, від 30.11.2020 №102, від 30.11.2020 №94, від 16.11.2020 №36, від 30.11.2020 №113, від 04.12.2020 №3, від 07.12.2020 №11, від 14.12.2020 №40, від 18.12.2020 №51, від 21.12.2020 №60, від 24.12.2020 №61, від 29.12.2020 №62, від 30.12.2020 №82, від 13.01.2021 №5, 6, від 15.01.2021 №9, №24, від 18.01.2021 №26, від 21.01.2021 №30, від 25.01.2021 №38, від 26.01.2021 №44, №49, від 28.01.2021 №65 та від 29.01.2021 №70.

Квитанціями, які містяться в матеріалах справи, підтверджено подання зазначених акцизних накладних.

Суд зазначає, що вказані акцизні накладні були складені позивачем в період, що перевірявся (з 01.04.2020 по 09.02.2021).

Досліджуючи надані позивачем накладні, судом встановлено, що у всіх акцизних накладних, без виключення, вказано напрям використання - "0".

Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 27 листопада 2020 року № 729, для пального, з яким здійснюються операції, не віднесені до одного з кодів ознаки напряму використання « 1»-« 17», у відповідному рядку зазначається цифра « 0».

Позивачем наголошено на тому, що наведений перелік є неповним, а податковий орган самостійно мав можливість перевірити в ЄРАН стан оформлення позивачем акцизних накладних з відповідним напрямом використання за період, що перевірявся.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, щ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що висновки контролюючого органу про те, що ТОВ "Компанія "Тасман" виписувало акцизні накладні на реалізацію пального форми "П", в яких в рядку "Напрям використання " зазначається цифра "4м не підтверджені належними та допустимими доказами, а позивачем на спростування таких доводів надано акцизні накладні, які були ним складені під час перевіряємого періоду.

При цьому, контролюючим органом ні під час розгляду заперечень, ні під час розгляду скарги не було надано оцінки, та, відповідно, не враховано, пояснень позивача на спростування висновків Акта перевірки 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063, які суд вважає такими, що спростовуються матеріалами справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про безпідставність висновків Акта перевірки від 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063, відповідно до яких Головним управлінням Державної податкової служби у місті києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232930902, у зв`язку з чим останнє є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Cтосовно податкового повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232940902 суд заначає наступне.

Відповідно до Акта перевірки від 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063 контролюючим органом встановлено, що за результатами проведеної фактичної перевірки не підтверджено обладнання та реєстрацію в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників в кількості 2 од. та рівнемірів-лічильників рівня пального на встановлених в ході фактичної пперевірки резервуарах в кількості 18 од., за період з 01.04.2020 по 09.02.2021, чим, на думку перевіряючого органу, порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Згідно з пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Як наголосив позивач та вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку фінансових санкцій до податкового повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232940902, винесеного на підставі Акта фактичної перевірки від 19.02.2021 №1652/02-32-09-01/36336063, кількісний показник не обладнаних/незареєстрованих витратомірів-лічильників та рівнемірів лічильників становить 23 од.

Натомість, як вбачається з Акта перевірки від 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063, контролюючим органом зазначено про не підтвердження обладнання та реєстрацію в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників в кількості 2 од. та рівнемірів-лічильників рівня пального на встановлених в ході фактичної пперевірки резервуарах в кількості 18 од., що в сумі становить 20 од.

Тобто, розраховуючи суму штрафних санкцій відповідач зазначив зовсім інший кількісний показник не обладнаних/незареєстрованих витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, що свідчить про необгрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232940902 в цій частині.

Крім того, стосовно доводів контролюючого органу про відсутність документального підтверження щодо обладнання та достовірності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витраттомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у виявлених в ході фактичної перевірки резервуарах за період, який перевірявся, позивач зазначив про те, що вказані твердження спростовуються наданими доказами, зокрема, позивачем до матеріалів справи долучено:

- декларацією відповідності №03F-20 Магнітострикаційних рівнемірів ALISONIC модифікації DELHI 485 Exd зав.№042856-042862, видавник ННЦ "Інституту метрології" від 08.05.2020;

- сертифікатом перевірки типу UA.TR113-0463 від 21.12.2019;

- сертифікатом відповідності типу UA.TR113-0463/03f-20 від 21.12.2019.

Зазначері рівнеміри встановлені на резервуарах №8, №9, №2.

Також позивачем долучено наступні документи:

- копію декларації відповідності №046-20 рівнемірів Visy-Stick Advanced, серійний номер 142328, видавник: ДП "Укрметртестестандарт" від 16.09.2020;

- копію декларації відповідності №011-21 рівнемірів Visy-Stick Advanced, серійний номер 146147-146148, видавник: ДП "Укрметртестестандарт" від 31.01.2021.

Зазначені рівнеміри встановлені не резервуари №10, №11, №12, тип РГС - 75.

Як вбачається з сертифікату відповідності типу UA.TR113-0463/03f-20 від 21.12.2019, останній відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94.

Декларації відповідності №03F-20, №046-20 та №011-21, сертифікат перевірки типу UA.TR113-0463 від 21.12.2019 також відповідадають вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94.

Згідно з пунктом 9 Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94 надання на ринку та/або введення в експлуатацію на території України будь-яких засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту, не може бути заборонено з причин, які випливають з цього Технічного регламенту.

Як ствержує позивач, доводи Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій областіпро відсутність під час здійснення фактичної перевірки документів, які підтверджували б позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведних відповідно до законодавства, не можуть братись до уваги, оскільки така інформація щодо витратомірів-лічильників міститься в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі та може бути використана контролюючим органом при здійсненні відповідної перевірки.

Варто відзначити, що під час оскарження висновків від Акта перевірки 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063 та податкових повідомлень-рішень 29.03.2021 №0232930902, №0232950902 та №0232940902, вказані вище документи були надані позивачем контролюючому органу, про що свідчить перелік додатків, зазначених у скаргі від 30.04.2021 №вих.№/04-01, однак останній не врахував надані позивачем документи, оцінку яким судом надано вище.

Крім того, як зазначено в Акті перевірки 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063, в поданій ТОВ "Компанія "Тасман" довідці "Про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (форма J (F) 0210401) від 01.04.2020 №9067864661 зазначено, що на акцизному складі (уніфікований номер №1005780)" станом на 01.04.2020 на початок та кінець доби рахуються залишки пального в резервуарах:

- уніфікований номер резервуара - №2, бензин А-95 - 45326,72 літрів;

- уніфікований номер резервуара - №8, дизельне пальне - 48057,85 літрів.

Таким чином, перевіряючий орган дійшов висновку, що у вищезазначених резервуарах №2 та №8 станом на 01.04.2020 рахуються залишки пального, встановлення та реєстрація рівнемірів-лічильників на дані резервуари та витратомірів-лічильників повинні були здійсненні підприємством до 01.04.2020.

Так, в ході проведення фактичної перевірки встановлено, що у ТОВ "Компанія "Тасман", що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Барський р-н, селище Бар, вул. Залізнична, 5, перебувають у користуванні:

- резервуари горизонтальні стальні (РГС - 75), місткістю 75 м3 в кількості 12 од.;

- автозаправні блок-пункти (АБП - 8), місткістю 8 м3 в кількості 3 од.

Обсяг акцизного складу товариства, до якого входять введені в експлуатацію стаціонарні резервуари, становить 924 куб.м.

Як було зазначено вище, відповідно до статті 128.1-1 необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Пунктом 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України визначено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки, зокрема, якщо акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Відповідно до абзацу 3 пункту 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються з 1 квітня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.

Таким чином, суд вважає обгрунтованими доводи позивача про те, що відсутність рівнемірів-лічильників на резервуари №2 та №8 до 01.04.2020 не породжує для Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тасман» правових наслідків.

Разом, з тим, позивач зазначає, що вказані помилки контролюючого органу призвели до неправомірного застосування штрафних санкцій в сумі 460 000,00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 29.03.2021 №02329409902.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд звертає увагу, що податкове повідомлення-рішення від 29.03.2021 №02329409902 було предметом дослідження Державною податковою службою України під час його адміністративного оскарження за наслідками розгляду скарги позивача від 30.04.2021 №30/04-01.

Так, рішенням Державної податкової служби України від 15.07.2021 №16206/6/99-00-06-03-02-06, серед іншого, податкове повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232940909 скасовано в частині 120 000,00 грн. (20 000,00 грн. * 6) застосованих штрафних санкцій за необладнання рівнемірами-лічильниками рівня пального та витратомірами-лічильниками акцизних складів, уніфіковані №№1005781, 1005782 та 1005783, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тасман» задоволено частково.

При цьому, позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232940909 без урахування висновків, викладених в рішенні від 15.07.2021 №16206/6/99-00-06-03-02-06.

Під час розгляду справи позивачем не було подано заяв/клопотань про уточнення позовних вимог.

Таким чином, враховуючи встановлені судом помилкові висновки Акта перевірки від 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063, на підставі яких прийнято податкове повідомлення рішення від 29.03.2021 №0232940909, беручи до уваги рішення Державної податкової служби України від 15.07.2021 №16206/6/99-00-06-03-02-06, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232940902 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 340 000,00 грн.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232950902 суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акта перевірки від 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063, на підставі підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 85.2 статті 85 ПК України працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області 10.02.2021 надано запит від 10.02.2021 №1 про надання документів (копій документів), що належать або пов`язані з предметом фактичної перевірки завідуючому майновим комплексом ТОВ "Компанія "Тасман" ОСОБА_1 , від отримання якого ОСОБА_1 відмовився.

Пунктом 85.6 статті 85 ПК України визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Однак, в Акті перевірки від 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063 відсутня інформація про те, що посадовими особами податкового органу був складений акт про відмову ОСОБА_1 від отримання запиту. В матеріалах справи такий акт також відсутній.

Враховуючи відсутність фіксації в Акті перевірки від 19.02.2021 №02-03-09-01/36336063 факту відмови ОСОБА_1 від отримання запиту, суд вважає необгрунтованими висновки Акта перевірки в частині ненадання позивачем переліку документів стосовно перевіряємого періоду, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232950902.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до платіжних доручень від 27.07.2021 №418 (6810,00 грн.) та від 31.08.2021 №453 (15460,00 грн.) позивачем сплачено судовий збір у розмірі 22 270,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тасман» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві у розмірі 18 865,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тасман» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232930902 та №0232950902.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.2021 №0232940902 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 340 000,00 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тасман» (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 22, код ЄДРПОУ 36336063) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 18 865,00 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 08.02.2022.

Суддя Іщук І.О.