Ухвала суду № 103514442, 22.02.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року м. Чернігів Справа № 620/4301/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про скасування рішення та визначення місця проживання,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) 19.04.2021 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, у якому просила:

- скасувати рішення відповідача від 31.03.2021 про відмову у задоволенні її заяв про зняття з реєстрації місця проживання та про реєстрацію проживання позивача і її малолітньої доньки ОСОБА_2 ;

- зобов`язати відповідача зареєструвати зняття з попередньої реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 та зареєструвати позивача і її малолітню доньку ОСОБА_2 за новим місцем проживання: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 26.04.2021, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі.

Постановою Верховного Суду від 30.11.2021 ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 24.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.01.2022 від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, шляхом їх викладення у такій редакції:

«1. Скасувати рішення відповідача від 31.03.2021 про відмову у задоволенні її заяв про зняття з реєстрації місця проживання та про реєстрацію проживання позивача і її малолітньої доньки ОСОБА_2 .

2. Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_2 за адресою реєстрації місця проживання її матері ОСОБА_1 ».

Щодо другої зміненої позовної вимоги, суд зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом).

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначего вичерпний перелік спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

При цьому, статтями 160, 161 Сімейного кодексу України визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.

Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, суд, враховуючи суть спірних правовідносин (з урахуванням зміненої позовної вимоги) та їх суб`єктний склад, приходить до висновку про непоширення на спір юрисдикції адміністративних судів, щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, та необхідність його вирішення за правилами цивільного судочинства в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04), фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; … термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Відповідно до частини першої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне роз`яснити, що для вирішення спору в частині визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_2 за адресою реєстрації місця проживання її матері ОСОБА_1 позивачу необхідно звернутись до загального місцевого суду за правилами підсудності, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241-243, 248, 238, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про скасування рішення та визначення місця проживання в частині позовних вимог про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_2 за адресою реєстрації місця проживання її матері ОСОБА_1 закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено 22.02.2022.

Суддя С.В. Бородавкіна