Рішення № 103511730, 14.02.2022, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/1353/20

Провадження № 2/448/27/22

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

14.02.2022 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та законного представника малолітніх позивачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (правонаступників позивача ОСОБА_4 ) - ОСОБА_7 до Мостиської міської ради Львівської області (правонаступника відповідача Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району Львівської області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області та приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 і ОСОБА_6 звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, відносився до суспільної групи «колгоспний двір», де станом на 1988-1991р.р. проживали та були зареєстровані: ОСОБА_8 (баба позивачів), ОСОБА_4 (батько позивачів), ОСОБА_9 (матір позивачів), ОСОБА_2 (позивач), ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_3 (позивач) та ОСОБА_4 (позивач).

Покликаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня (позивачів) баба ОСОБА_8 , після смерті котрої спадщину прийняв у відповідності до вимог ст.529, 549 ЦК України в редакції 1963р. її син - батько позивачів ОСОБА_4 . З огляду на, що вважають, що частка останнього у спірному будинковолодінні збільшилась та становить 2/7 частки.

Зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їхній (позивачів) батько ОСОБА_4 , після смерті котрого спадщину прийняли у відповідності до вимог ст.529, 549 ЦК України в редакції 1963р. його дружина ОСОБА_9 та діти (позивачі). З огляду на, що вважають, що частка останніх у спірному будинковолодінні збільшилась та становить по 1/5 частці.

Покликаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла їхня (позивачів) матір ОСОБА_9 та спадщину після смерті останньої прийняла її дочка ОСОБА_1 (позивачка), як спадкоємець першої черги спадкування за законом, інші спадкоємці першої черги спадкування за законом, на спадкове майно не претендують. А тому вважають, що частка позивачки ОСОБА_1 у спірному майні збільшилась і становить 2/5.

Зазначають, що беручи до уваги те, що позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна за законом після смерті їхньої (позивачів) матері - ОСОБА_9 , спадщину прийняла, інших спадкоємців, яким би належало право на частку у спадщині не має, будинок вважається таким, що прийнятий в експлуатацію, а також те, що вони (позивачі) - ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 і ОСОБА_6 претендують на частку у майні колишнього колгоспного двору як його учасники, а також те, що відсутність належних правовстановлюючих документів на майно колгоспного двору створює складнощі в належному оформленні їхніх (позивачів) прав власників, просять суд визнати за ОСОБА_1 права власності на 2/5 частки будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, а за позивачами ОСОБА_6 , ОСОБА_3 і ОСОБА_6 по 1/5 частці у такому.

Ухвалою судді від 16.11.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у даній цивільній справі Мостиську державну нотаріальну контору Львівської області та приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Романа Степановича в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).

Ухвалою суду від 16.06.2021р. залучено до участі у справі правонаступника відповідача Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області - Мостиську міську раду Львівської області.

Ухвалою суду від 30.11.2021р. залучено до участі у справі правонаступників позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Також залучено до участі у даній цивільній справі законного представника неповнолітніх спадкоємців ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, однак подали через канцелярію суду заяви, у яких зазначили, що підтримують заявлені позовні вимоги, просять такі задовольнити та здійснити розгляд справи у їх відсутності.

Законний представник малолітніх позивачів: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , - ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, а подала через канцелярію суду заяву, у якій зазначила, що просить задовольнити заявлені позовні вимоги та визнати за її малолітніми дітьми ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - правонаступниками позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/5 частку спірного будинковолодіння, яка фактично належала останньому (спадкодавцю ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ), тобто по 1/15 частці у такому за кожним.

Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області (правонаступник Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району Львівської області) в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що проти позову не заперечує та просить розглядати справу у їх відсутності.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення від 28.01.2021р. за №01-16/33 про розгляд справи у їх відсутності, а також надіслав: інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.01.2021р. №63288502, з якої слідує, що після смерті ОСОБА_8 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 25.01.2021р. №63288504, з якої слідує, що спадкодавцем ОСОБА_8 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя заповіт не складався; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.01.2021р. №63288485, з якої слідує, що після смерті ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилась; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 25.01.2021р. №63288492, з якої слідує, що спадкодавцем ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя заповіт не складався.

Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення від 25.01.2021р. за №23/01-16; копії сторінок спадкової справи №156/2020, заведеної після смерті ОСОБА_9 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.01.2021р. №63285921, з якої слідує, що після смерті ОСОБА_9 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , заведено спадкову справу №156/2020. Просив розглядати дану справу у його (представника) відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Судом встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області відносилося до суспільної групи "колгоспний двір", членами якого, як вважає суд були: ОСОБА_8 (баба позивачів), ОСОБА_4 (батько позивачів), ОСОБА_9 (матір позивачів), ОСОБА_2 (позивач), ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_3 (позивач) та ОСОБА_4 (позивач), що підтверджується довідкою №310 від 02.10.2020р., виданою виконавчим комітетом Малнівськоволянської сільської ради та виписками з погосподарських книг №1 Малнівськоволянської сільської ради станом на 1988-1990, 1991-1995 роки, про суспільну групу двору та склад його членів станом на 1988-1991рр. Всі зазначені члени колгоспного двору станом на 15.04.1991 року зберегли право на частку в майні такого.

Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об`єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.

Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.

Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Згідно з п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.

Відповідно до змісту Вказівок № 5-24/26 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Згідно Закону України «Про власність» від 15.04.1991 року, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Відповідно до ст.ст.120, 123 ЦК УРСР(в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.

Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963 року, які діяли станом на 15.04.1991р. і регулювали власність колгоспного двору, право на майно колгоспного двору (спірне будинковолодіння) в рівних частках мали: ОСОБА_8 (баба позивачів), ОСОБА_4 (батько позивачів), ОСОБА_9 (матір позивачів), ОСОБА_2 (позивач), ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_3 (позивач) та ОСОБА_4 (позивач, правонаступниками якого є його малолітні діти ОСОБА_6 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ), тобто кожен по 1/7 частці будинковолодіння АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_8 .

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", ;Про міжнародне приватне право", іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно ст.524 ЦК України в редакції 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно із ст.534 ЦК України 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст.548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст.548, 549 ЦК України 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, за ст.549 ЦК України спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном.

Отже, оскільки спадкодавець ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР від 18.07.1963 року.

До складу даної спадщини входило право на 1/7 частку будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належало спадкодавцю ОСОБА_8 як члену колгоспного двору.

Спадкодавець ОСОБА_8 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки №323 від 12.10.2020р. наданою виконавчим комітетом Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району, - спадкодавець ОСОБА_8 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 , разом із нею були зареєстровані та проживали: син ОСОБА_4 , невістка ОСОБА_9 та онуки.

Суд приходить до висновку, що у відповідності до вимог ст.549 ЦК УРСР, - ОСОБА_6 (батько позивачів) вчинив дії, які свідчать про прийняття ним спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті його матері - спадкодавиці ОСОБА_8 .

Згідно повідомлення Львівського державного нотаріального архіву від 28.01.2021р. за №227/01-30; повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори Львівської від 28.01.2021р. №01-16/33 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.01.2021р. №63288502, інформаційної довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 25.01.2021р. №63288504, - відомо, що після смерті ОСОБА_8 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась, спадкодавцем ОСОБА_8 за життя заповіт не складався.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.2 ст.549 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, спадкоємець ОСОБА_6 не заявив про відмову від даної спадщини.

Інших спадкоємців першої черги спадкування за законом, які б прийняли спадщину, судом не встановлено.

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_8 спадкове майно, в тому числі право на 1/7 частку будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , успадкував її син ОСОБА_4 (батько позиачів).

Таким чином, частка ОСОБА_4 (батька позивачів) у спірному будинковолодінні збільшилась і склала 2/7 (1/7 частка, що належала йому як члену колгоспного двору, + 1/7 частка, яку успадкував після смерті матері ОСОБА_8 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 (батька позивачів).

Оскільки спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто у даному випадку спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України до 01 січня 2004р., то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР від 18.07.1963 року.

До складу даної спадщини входило право на 2/7 частки спірного будинковолодіння АДРЕСА_1 (1/7 частка, що належала йому як члену колгоспного двору, + 1/7 частка, яку успадкував після смерті матері ОСОБА_8 ).

Спадкодавець ОСОБА_6 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки №324 від 12.10.2020р. наданою виконавчим комітетом Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району, - спадкодавець ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 , разом із ним були зареєстровані та проживали: дружина ОСОБА_9 та діти (позивачі).

Суд приходить до висновку, що у відповідності до вимог ст.549 ЦК УРСР, - останні (дружина та діти (позивачі) спадкодавця ОСОБА_6 ) вчинили дії, які свідчать про прийняття ними спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті їхнього чоловіка, батька - спадкодавця ОСОБА_6 .

Згідно повідомлення Львівського державного нотаріального архіву від 28.01.2021р. за №227/01-30; повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори Львівської від 28.01.2021р. №01-16/33 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.01.2021р. №63288485, інформаційної довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 25.01.2021р. №63288492, - відомо, що після смерті ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилась, спадкодавцем ОСОБА_6 за життя заповіт не складався.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.2 ст.549 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, спадкоємці (дружина та діти (позивачі) спадкодавця ОСОБА_6 ) не заявили про відмову від даної спадщини.

Інших спадкоємців першої черги спадкування за законом, які б прийняли спадщину, судом не встановлено.

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_4 спадкове майно, в тому числі право на 2/7 частки спірного будиноволодіння АДРЕСА_1 , успадкували його дружина ОСОБА_9 та діти: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Таким чином, частка ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у спірному будинковолодінні збільшилась і склала 1/5 (1/7 частка, що належала кожному як члену колгоспного двору, + 2/35 (2/7:5) частки, яку вони успадкували після смерті чоловіка, батька ОСОБА_6 ).

ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_9 (матері позивачів). До складу даної спадщини входило право на 1/5 частка спірного будинковолодіння АДРЕСА_1 (1/7 частка, що належала їй як члену колгоспного двору, + 2/35 частки, яку успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_6 ).

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_9 за життя усім своїм майном не розпорядилася. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Відповідно до копій сторінок спадкової справи №156/2020, заведеної після смерті ОСОБА_9 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , - дочка спадкодавиці ОСОБА_1 (позивачка) звернулася до приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. із заявою про прийняття спадщини та їй було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із приватизованої земельної ділянки площею 3,5612 га, яка розташована на території Малнівськоволянської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Інші спадкоємці першої черги спадкування за законом, а саме діти спадкодавця ОСОБА_9 - ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у встановлений законом строк відмовилась від належної їм частки у спадщині, що підтверджується їх письмовими заявами, наявними у матеріалах спадкової справи №156/2020.

Отже, протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 не заявила про відмову від даної спадщини.

Тобто, у відповідності до вимог ч.3 ст.1268, 1269 ЦК України, ОСОБА_1 (позивачка) вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті її матері - спадкодавця ОСОБА_9 .

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_9 спадкове майно, в тому числі право на 1/5 частку спірного будинковолодіння, успадкувала саме її дочка (позивачка) ОСОБА_1 .

Таким чином, позивачка - ОСОБА_1 стала фактичним власником 2/5 часток спірного будинковолодіння (1/7 частки, що належала їй як члену колгоспного двору,+ 2/35 часток, які вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_6 , + 1/5 частку, яку вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_9 ).

ІНФОРМАЦІЯ_5 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 (позивача, правонаступниками якого є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ).

До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_4 , входило право на 1/5 частка спірного будинковолодіння АДРЕСА_1 (1/7 частка, що належала йому як члену колгоспного двору, + 2/35 частки, яку успадкував після смерті батька ОСОБА_6 ).

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 є дітьми спадкодавця ОСОБА_6 та у відповідності до вимог ст.1261 ЦК України спадкоємцями першої черги спадкування за законом.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_6 за життя усім своїм майном не розпорядився. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Згідно матеріалів справи, після смерті ОСОБА_6 в приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. заведено спадкову справу №432/2021 та останнім видано малолітнім дітям спадкодавця ОСОБА_6 - спадкоємцям ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , - свідоцтва про право на спадщину за законом. Спадщина, на яку видано свідоцтва, складається із права на 1/3 частку (кожному) транспортного засобу марки SKODA, р.н. НОМЕР_1 .

Тобто, в силу вимог ст.1261 та ч.4 ст.1268 ЦК України, малолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вважаються такими, що прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті їхнього батька - спадкодавця ОСОБА_6 .

Враховуючи наведене, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_6 спадкове майно, в тому числі 1/5 частку спірного будинковолодіння, успадкували ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , тобто кожен по 1/15 частці у такому.

В той же час, через відсутність належних правовстановлюючих документів, виданих на ім`я спадкодавців та належність спірного будинковолодіння до суспільної групи «колгоспний двір», позивачі не можуть в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернулися до суду із зазначеним позовом.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватись з 1 січня 2013 року.

З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень». Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об`єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.

Отже, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірний будинок з господарськими спорудами за АДРЕСА_1 та через належність такого до суспільної групи «колгоспний двір» право позивачів на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку, у зв`язку з чим такі звернулися до суду із вказаним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копіями актових записів про смерть спадкодавців ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ; копіями свідоцтв про смерть спадкодавців ОСОБА_9 та ОСОБА_6 ; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.01.2021р. №63288502, інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 25.01.2021р. №63288504, - відомо, що після смерті ОСОБА_8 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась, спадкодавцем ОСОБА_8 за життя заповіт не складався; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.01.2021р. №63288485, інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 25.01.2021р. №63288492, - відомо, що після смерті ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилась, спадкодавцем ОСОБА_6 за життя заповіт не складався; довідкою №310 від 02.10.2020р., виданою виконавчим комітетом Малнівськоволянської сільської ради та виписками з погосподарських книг №1 Малнівськоволянської сільської ради станом на 1988-1990, 1991-1995 роки, про суспільну групу двору та склад його членів станом на 1988-1991рр.; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; копіями сторінок спадкової справи №156/2020, заведеної після смерті ОСОБА_9 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копією паспорта позивача; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки у даному випадку питання про право позивачів на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв`язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 2/5 частки будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області (1/7 частки, що належала їй як члену колгоспного двору,+ 2/35 часток, які вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_6 , + 1/5 частку, яку вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_9 ); за позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 право на 1/5 частку (1/7 частка, що належала кожному як члену колгоспного двору, + 2/35 (2/7:5) частки, яку вони успадкували після смерті батька ОСОБА_6 ); за малолітніми позивачами ОСОБА_6 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 право по 1/15 частці (за кожним) у такому в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та законного представника малолітніх позивачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (правонаступників позивача ОСОБА_4 ) - ОСОБА_7 до Мостиської міської ради Львівської області (правонаступника відповідача Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району Львівської області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області та приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , право власності на 2/5 частки будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , право власності на 1/5 частку будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , право власності на 1/5 частку будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/15 частку будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , право власності на 1/15 частку будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на 1/15 частку будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 23.02.2022р.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженка с.Малнівська Воля Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрована за адресою: с.Малнівська Воля Яворівського району Львівської області, РНОКПП - НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженець с.Малнівська Воля Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженець с.Малнівська Воля Мостиського району Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Законний представник малолітніх позивачів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с.Малнівська Воля Мостиського району Львівської області, РНОКПП: НОМЕР_5 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , уродженки с.Малнівська Воля Мостиського району Львівської області, РНОКПП: НОМЕР_6 ; і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженки с.Малнівська Воля Мостиського району Львівської області, РНОКПП: НОМЕР_7 , - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженка с.Малнівська Воля Мостиського району Львівської області, жителька та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Відповідач - Мостиська міська рада Львівської області, код ЄДРПОУ: 26307500, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Яворівського району Львівської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Яворівського району Львівської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Яворівського району Львівської області.

Суддя Ю.В. Кічак