Рішення № 103508966, 14.02.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7630/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом`якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Салтан Р.В., представника відповідача Оперчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

26.11.2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) через свого представника - адвоката Салтана Руслана Володимировича (далі - представник позивача) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 15.06.2021 №000483/21-22-09-02/ НОМЕР_1 , яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 996165 грн. 42 коп. за порушення п.12. ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". В позові зазначено про порушення порядку проведення перевірки, співробітники ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі не надали ФОП ОСОБА_1 копії наказу про проведення перевірки та направлення на її проведення. При цьому, ФОП ОСОБА_1 не міг відмовити в допуску до фактичної перевірки, в зв`язку з її проведенням під час слідчих дій, а саме обшуку на підставі ухвали слідчого суді Херсонського міського суду Херсонської області від 16.04.2021. Порушення зводяться до недотримання ФОП ОСОБА_1 вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, а саме: не ведення журналів за формою №6-НП, №7-НП, №13-НП, №17-НП,№31-НП на об`єкті АЗС за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач стверджує, що на всіх належних ФОП ОСОБА_1 АЗС ведеться облік нафтопродуктів, зокрема: приймання на АЗС усіх нафтопродуктів в автоцистернах здійснюється за товарно-транспортними накладними, кількість нафтопродуктів, оприбуткованого на АЗС, записується в змінному звіті, складеному оператором при передачі зміни (форма 17-нп), а також через РРО проводиться реєстрація фактичного об`єму нафтопродуктів, злитий до резервуару. Вноситься запис до журналу обліку надходження нафти і нафтопродуктів (форма 6-НП та 13-НП), кожного дня ведеться запис товарної книги кількісного руху нафтопродуктів (форма 31-НП). На кожній АЗС здійснюється реалізація через спеціалізований РРО модель 462 АЗС POS Master, що передбачає реєстрацію через РРО не тільки операцій з реалізації НП за готівку, але й будь-яких інших операцій з відпуску НП. Кожен оператор складає змінний звіт за формою № 17-нп після закінчення кожної зміни. Показники відповідають об`єму відпущеного НП, зафіксованому в Х-звіті та Z-звіті РРО (реалізація за готівку) і відпуск за заправними відомостями. До змінного звіту додаються: ТТН, на підставі яких оприбутковані НП; документи, що підтверджують здачу готівкової виручки. До кожного РРО ведеться журнал електронного контрольно-касового апарата. РРО має контрольну стрічку, де відображаються в копії реквізити і показники виданих покупцям (замовникам) касових чеків. Кожне надходження та реалізація НП, проводиться через РРО.

01.12.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 10.01.2022 на 14:00.

16.12.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнаються з таких підстав. В ході проведення фактичної перевірки відповідачем встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - не забезпечено ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів (послуг), що не відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання не надав контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Перевіркою встановлено наявність у місці продажу (АГЗС) необлікованих товарів, за вказане порушення передбачено застосування фінансової санкції згідно ст. 20 вказаного Закону у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Перевірку проведено в присутності осіб, які проводили розрахунки, оператора АЗС - ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , яким пред`явлені службові посвідчення співробітників, які проводили перевірку, та надані для ознайомлення вказані направлення та наказ. Вказані особи ознайомились під підпис із направленнями та отримали копію наказу про проведення перевірки.

Відповідач вважає помилковими доводи позивача щодо недотримання вимог ст. 81 Податкового кодексу, незаконність призначення та проведення фактичної перевірки, у зв`язку із наступним. За змістом наказу від 30.04.2021 №494-ж1 підставою проведення фактичної перевірки є пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" покладені на Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Податкове законодавство не містить вимоги вказувати у наказі про проведення перевірки інформацію щодо порушення законодавства, яка стала підставою для прийняття цього наказу. Самостійною підставою для проведення фактичної перевірки є здійснення контролюючим органом функцій - контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів. Підстава для проведення фактичної перевірки, визначена підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України є альтернативною та містить також приписи щодо такої підстави для проведення фактичної перевірки контролюючим органом, як здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Відтак, призначення даної фактичної перевірки лише з підстав здійснення своїх повноважень контролюючим органом, а не на підставі інформації, отриманої в установленому порядку, може бути підставою для призначення фактичної перевірки в порядку підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України та відповідає вимогам чинного законодавства.

Під час проведення перевірки жодних документів, що підтверджують облік товарів (прибуткові, акцизні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі, форми №6-НП, №7-НП, №13-НП, №17-НП, №31-НП тощо), не надано. Позивач згідно зазначених норм законодавства зобов`язаний: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів; здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку; надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті та нафтопродуктів). В ході проведення перевірки позивачем не надано документів, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходилися у місці продажу. З наведеного відповідач робить висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

29.12.2021 представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що ФОП ОСОБА_1 не міг відмовити в допуску до фактичної перевірки, в зв`язку з її проведенням під час інших слідчих дій, а саме: обшуку на підставі ухвали слідчого суді Херсонського міського суду Херсонської області від 16.04.2021. У письмовому поясненні по даному факту оператор ОСОБА_2 вказав, що особи, які проводили обшук та фактичну перевірку, з направленнями на перевірку його не ознайомлювали, копію наказу від 30.04.2021 №494-ж1 не надавали. Всі отримані ним під час обшуку та фактичної перевірки документи він передав до бухгалтерії, про що складено відповідний акт. Надані йому на підпис документи він підписував, не ознайомлюючись, оскільки на нього відбувався психологічний тиск від співробітників правоохоронних органів. Також він зазначив, що під час проведення обшуку та складенні акту фактичної перевірки велася відеозйомка. Тому, на переконання позивача, факт ознайомлення ОСОБА_2 з направленням на проведення фактичної перевірки та отримання копії наказу про її проведення має бути відображений у відеозйомці. Положення Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не визначають порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а лише вказують на обов`язок суб`єктів господарювання вести такий облік у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони здійснені. Отже, до документів, що є підставою для оприбуткування (обліку) товару за місцем їх реалізації, належать первинні документи щодо походження (руху) товару, наприклад: накладні на внутрішнє переміщення товару, податкові та видаткові накладні. Таким чином, журнали за формою №6-НП, №7-НП, №13-НП, №17-НП, №31-НП не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні ст. 9 вказаного вище Закону. З наведеного представник позивача робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог та про помилковість позиції відповідача.

10.01.2022 в підготовчому судовому засіданні за участю представників сторін оголошено перерву до 26.01.2022.

26.01.2022 в судове засідання прибули позивач, представник позивача, та представник відповідача, свідки , протокольною ухвалою суд за згодою представників сторін закрив підготовче провадження та розпочав розгляд справи по суті. Судом допитані в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , інспектора ОСОБА_4.

Розгляд справи був відкладений на 14.02.2022, в судове засідання 14.02.2022 прибули представник позивача, представник позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на матеріали фактичної перевірки.

Заслухавши позиції позивача та його представника, представника відповідача, допитавши свідків, розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

На підставі наказу ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі "Про проведення фактичних перевірок" від 30.04.2021 №494-ж1 та направлень на проведення фактичної перевірки від 06.05.2021 №156 та №157 головними державними ревізорами-інспекторами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 07.05.2021 року проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 на об`єкті АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Результати перевірки оформлені актом фактичної перевірки №062/09/2476313676 від 11.05.2021.

В акті перевірки вказано, що суб`єкт господарювання не надав контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Перевіркою встановлено наявність у місці продажу (АГЗС) необлікованих товарів на загальну суму 498082 грн. 71 коп. , зокрема, в резервуарі №2 - 9816,28 л дизпалива вартістю 265039 грн. 56 коп., в резервуарі №3 - 6952,94 л бензину А 95 на суму 187729,38 грн., в резервуарі №4 - 1736,16 л бензину А 92 на суму 45313,77 грн.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - не забезпечено ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів (послуг), що не відображені в такому обліку.

Оператор ОСОБА_2 підписав акт перевірки із зауваженням про те, що журнал обліку пального знаходиться у бухгалтера на перевірці.

До акту представником позивача складались заперечення, які були розглянуті відповідачем та відхилені як необґрунтовані.

Висновки акту фактичної перевірки №062/09/2476313676 від 07.05.2021 стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №000483/21-22-09-02/2476313676 від 15.06.2021 , яким до позивача за порушення 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та ст.20 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано штрафні санкції в розмірі 996165 грн. 42 коп.

Податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України від 22.10.2021 відмовлено в задоволені скарги. Податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач не погодився з правомірністю спірного податкового повідомлення - рішення та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стосовно дотримання порядку проведення перевірки.

Підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.

Згідно з абзацом 1 пункту 75.1 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 80.7 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з абзацом 2 пункту 81.3 статті 81 ПК України керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Наказ ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі "Про проведення фактичних перевірок" №494-ж1 від 30.04.2021 року містить підставу для фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 - пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. З урахуванням приведених норм законодавства, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактично визначає дві підстави для проведення перевірки: 1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства та 2) здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отож, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

З копії наказу та направлень на проведення фактичної перевірки вбачається, що копію наказу отримав та з наказом ознайомився оператор АЗС ОСОБА_2 07.05.2021 року, а копії направлень вручені ФОП ОСОБА_1 07.05.2021 року, що підтверджується підписами зазначених осіб. До проведення фактичної перевірки посадові особи ГУ ДПС були допущені. Отже, доводи позивача про неотримання цих документів, а також твердження, що підставою для проведення фактичної перевірки була ухвала слідчого судді від 16.04.2021 року про проведення обшуку, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Позивач, в разі сумніву в законності проведення фактичної перевірки, мав всі підстави для недопущення посадових осіб до проведення такої перевірки та для оскарження в судовому порядку наказу про призначення фактичної перевірки.

Також суд не погоджується з позицією позивача про відсутність правових підстав для проведення фактичної перевірки, а також критично ставиться до твердження представника позивача про неможливість ФОП ОСОБА_1 не допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки через одночасне проведення обшуку на об`єкті представниками податкового органу, оскільки проведення обшуку та проведення фактичної перевірки є двома окремими подіями.

Письмові пояснення оператора АЗС ОСОБА_2 від 22.12.2021 суд до уваги не приймає, оскільки вони до акту перевірки не додавались та складені через сім місяців після проведення фактичної перевірки. В момент проведення фактичної перевірки зазначена особа надала пояснення , яке зафіксоване актом перевірки, тільки про знаходження журналів обліку у бухгалтера.

Крім того, з пояснень свідка ОСОБА_2 яке він надав в судовому засіданні, вбачається. що при прибутті о 8 год. 07.05.2021 на роботу, його напарник повідомив, що АЗС вже не відпускала пальне, оскільки не працював електронний вимірювач пального. Зранку приїхали працівники СБУ та податкової поліції, почали робити обшук, проводилась відео зйомка, але й не заперечує підписання складених податківцями документів, зміст яких не пам`ятає . Стверджує про те, що всі журнали та інші первинні документи були передані бухгалтеру ФОП ОСОБА_1 на перевірку, тому вони були відсутні на АЗС.

ОСОБА_1 , допитаний в судовому засіданні в якості свідка, пояснив, що прибув на АЗС тільки при завершенні перевірки о 16-17 годині, не заперечує факт ознайомлення з направленнями на перевірку під підпис. Пояснив, що на АЗС зберігаються первинні документи журнали, ТТН, сертифікати відповідності, свідоцтво про держреєстрацію, дозволи на певні роботи. Посадові особи ДПС у нього не просили надати будь-які документи на нафтопродукти. Вважає, що всі нафтопродукти були обліковані, оскільки їх кількість введена в пам`ять РРО на підставі належним чином зареєстрованих акцизних накладних.

ОСОБА_3 , допитана в якості свідка, пояснила , що вона працює бухгалтером позивача, забрала документи (журнали та інші) з АЗС вранці для складання щоденної довідки.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка головний державний ревізор-інспектор ОСОБА_4 пояснив, що був залучений до проведення фактичної перевірки, направлення та наказ пред`явлено ОСОБА_1 та оператору ОСОБА_2 . При перевірці виявлено не обліковані нафтопродукти, оскільки ніяких журналів встановленої форми, накладних ТТН, не було надано з посиланням, що вони в бухгалтерії. На момент перевірки на АЗС не працював рівномір-лічильник, тому інспектори не мали можливість провести перевірку обсягу нафтопродуктів, які зберігались в резервуарах, тому вимірювань обсягу нафтопродуктів не здійснювалось.

Стосовно наявності порушень п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 (далі - Закон №265/95-ВР), суд зазначає наступне.

Пунктом 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

При цьому, положення вказаного Закону не визначають порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а лише вказують на обов`язок суб`єктів господарювання вести такий облік у порядку, встановленому законодавством. Пунктом 177.10 ст.177 ПКУ визначено, що фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення запасів до облікових бухгалтерських реєстрів та підтвердження права власності на них. Суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу.

Згідно ст. 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, застосування штрафних санкцій у подвійному розмірі вартості товару відповідно до ст. 20 Закону України № 265/95-ВР можливе лише за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а не за те, що на місці здійснення розрахунків не було виявлено журналів обліку нафтопродуктів журнали форми № 6-НП, № 7-НП, № 13-НП, № 17НП, № 31-НП. Законом України № 265/95-ВР передбачена відповідальність у разі виявлення не оприбуткованих товарів, тобто у разі виявлення понад облікового надлишку товарів.

Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів (далі - Інструкція). Відповідно до підпункту 10.2.1 пункту 10.2 розділу 10 Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП (пп. 10.2.4 пункту 10 розділу 10 Інструкції). Відповідно до положень підпунктів 10.3.1-10.3.4 пункту 10.3 розділу 10 Інструкції розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1315. Паливно-роздавальні колонки (ПРК) мають забезпечувати індикацію ціни нафтопродукту, кількості та загальної вартості виданої дози нафтопродукту.

Облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП. В свою чергу, згідно розділу 14 "Облік руху нафти та нафтопродуктів" Інструкції під час приймання, зберігання та відпуску нафти і нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафто-продуктів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрат, нестач та розкрадання нафти та нафтопродуктів, а також створення необхідних умов для їх зберігання. Облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об`ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік. Матеріально відповідальні особи підприємств ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня. Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП. Приймання нафти і нафтопродуктів, які не належать підприємству, також відображається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП. Кількість нафти і нафтопродуктів, що приймаються для зберігання під час надходження їх залізничним транспортом, визначається на підставі актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, а під час надходження автомобільним транспортом - на підставі ТТН. У разі відсутності нестач понад норми природних втрат допускається оформлення приймання нафтопродуктів за кількістю актами інших форм з використанням автоматичних систем оброблення інформації. Рух нафти і нафтопродуктів у резервуарах за добу фіксується матеріально відповідальними особами в журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП з урахуванням пункту 14.4 цієї Інструкції. Рух облікових залишків за марками нафти та нафтопродуктів фіксується матеріально відповідальними особами в товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП, у тому числі окремо щодо кожного власника нафти та нафтопродукту. Записи в товарній книзі кількісного руху нафти і нафтопродуктів здійснюють за марками і видами матеріально відповідальні особи: під час приймання - на підставі приймального акта або ТТН; під час відпуску - на підставі реєстрів відпуску за добу. Залишок нафти та нафтопродуктів обчислюється після кожного запису в товарній книзі.

Усі первинні документи матеріально відповідальні особи здають до бухгалтерської служби підприємства за реєстрами (відомостями) та підписами. Реєстри (відомості) складаються у двох примірниках. У реєстрі мають відображатись дані: дата; складання реєстру; назва і номер документа; найменування, марка і вид нафти або нафтопродукту; кількість відпущених нафти і нафтопродуктів в одиницях маси. На відпущені нафту і нафтопродукти, що не належать підприємству, матеріально відповідальні особи складають реєстри (відомості) окремо на кожного власника нафти або нафтопродукту. Первинні документи приймаються бухгалтерською службою підприємства від матеріально відповідальних осіб за реєстрами (відомостями) і підписами, перевіряються і групуються за постачальниками і споживачами.

Водночас, облік нафтопродуктів на АЗС регламентовано пунктом 16 Інструкції.

Згідно приписів підпункту 16.1 пункту 16 Інструкції матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи. Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі N 17-НП, та надходження готівки.

Згідно пункту 85.2 статі 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Документів, що підтверджують облік товарів, зокрема, передбачених Інструкцією (форми №5-НП, №6-НП, №7-НП, №31-НП тощо) в ході проведення перевірки надано не було, при цьому причиною їх відсутності зазначено, що передані в бухгалтерію позивача для перевірки. Наявність Книги обліку доходів і витрат посадовими особами ДПС не перевірялось, прибуткові/акцизні/товарно-транспортні накладні, акти прийому/передачі також не витребувались, разом з тим позивач не заперечує їх зберігання на час проведення фактичної перевірки в бухгалтерії . а не в приміщенні АЗС. До акту перевірки доданий Х-звіт за 05.-07.05.2021, саме з даних Х-звіту було визначено кількість пального, яке зберігалось в резервуарах № 2, 3, 4.

Не було надано до контролюючого органу зазначених документів і після отримання акту перевірки, хоч таке право позивач мав в силу приписів пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд зауважує, що фінансова санкція, встановлена ст. 20 Закону про РРО, може бути застосована до особи лише у тому випадку, коли ця особа здійснює реалізацію товарів, які не обліковані, або обліковані з порушенням встановленого порядку.

В даному випадку факт внесення відомостей про кількість нафтопродуктів, які зберігаються на АЗС, до фіскальної пам`яті належним чином зареєстрованого РРО встановлено, що підтверджує знятий при проведенні перевірки X-звіт (денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам`яті РРО). РРО для автозаправних станцій АЗС забезпечує формування й друк розрахункових та обов`язкових звітних документів на основі даних, які зберігаються в оперативній та фіскальній пам`яті, формування контрольної стрічки в електронній формі і призначений для роботи на автозаправних станціях. Звітні документи РРО, а саме Z-звіти, містять всі відомості, зокрема, про фактичні залишки пального у літрах, кожного найменування у кожному з розхідних резервуарів, внесення яких передбачено у змінний звіт АЗС за формою №17-НП. Таким чином, РРО здійснює точний та повний контроль за залишками товарних запасів за місцем їх реалізації.

Способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП, №17-НП та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників у документах є меншою, ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку. На переконання суду, склад правопорушення, передбаченого ст.20 Закону полягає саме у тому випадку, коли виявлено нафтопродукти, які не обліковані ані в паперовій формі, ані в електронній, в тому числі у пам`яті РРО, що здійснюється шляхом здійснення замірів нафтопродуктів, які були в наявності на АЗС.

Так, при розгляді адміністративних справ з аналогічних правовідносин Верховний Суд вказав, що співставлення даних обліку звітів АЗС за формою N 16-НП та N 17-НП, даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів є належним та правомірним способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів (якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку).

Отже, єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів.

Проте, як зазначено в акті перевірки, працівники контролюючого органу, виявили відсутність форм №6-НП, №7-НП, №13-НП, №17-НП, №31-НП та зробили на цій підставі висновок про реалізацію товару, який не обліковується у встановленому законом порядку, при цьому кількість товару була визначена за даними РРО. Водночас, жодних вимірювань чи обрахунків фактичних залишків нафтопродуктів, для встановлення розбіжностей між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС для визначення обставини реалізації ним необлікованого товару податковим органом на АЗС не проводилось , у зв`язку з чим суд вважає, що порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР не підтверджено належними і допустимими доказами.

При цьому, судом не було встановлено неповного відображення господарських операцій з реалізації пального через реєстратор розрахункових операцій, що використовується в господарській діяльності позивача на АЗС .

Так, з наданого позивачем журналу форми № 7-НП реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів у резервуарах було встановлено, що при вимірюванні 04.05.2021 в резервуарі № 2 було залишок 3319,28 л дизпалива, в резервуарі № 3 - 7622,94 бензину А-95, 03.05.2021 в резервуарі № 4 бензину А-92 в кількості 336,16 л. Відповідно до журналу обліку надходження нафти і нафтопродуктів форми № 6--НП, № 13-НП, змінних звітів за 05-07.05.2021, а також документів про поставку дизельного палива ТОВ "ГРАФЕН" позивачу (копії накладної № 604 від 05.05.2021, податкової накладної № 12 від 05.05.2021, акцизної накладної № 1019 від 05.05.2021, ТТН № 000604 від 05.05.2021, вбачається рух нафтопродуктів та відомості яких про кількістю нафтопродуктів в резервуарах №№ 2,3,4 співпадають з даними Х-звітів за 05-07.05.2021, доданими до акту перевірки.

Тому суд дійшов переконання, що підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у зв`язку із реалізацією ПММ, які не обліковані у встановленому порядку, відсутні. Відтак, податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 996165 грн. 42 коп. є протиправним та підлягає скасуванню.

Інші обставини, якими сторони обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення проти задоволення позовних вимог, не мають суттєвого значення для висновку суду про задоволення позову, тому оцінка їм не надається.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не довів суду правомірність оскаржуваних дій та рішення, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.139 КАС України.

14.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомлено про дату та час виготовлення повного тексту рішення.

вирішив:

Задовольнити позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 15.06.2021 року № 000483/21-22-09-02/ НОМЕР_1 про застосування до фізичної особи ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 996165 грн. 42 коп.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) 9961 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 лютого 2022 р.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 108070100