Рішення № 103508921, 21.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2022 року № 520/28514/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м.Харків, Пл. Свободи,5, Держпром ,3 під, ЄДРПОУ 14099344) , Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, ЄДРПОУ 13559341) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення №963370140029 від 22 грудня 2021р.;

зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплачувати пенсію по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року по формулі: П = 80% х Зп(мін)х5, де П - розмір пенсії, Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, без обмеження розміру пенсії по інвалідності;

встановити судовий контроль за виконанням даного рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року по формулі: П = 80% х Зп(мін)х5, де П - розмір пенсії, Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (2021р.), без обмеження розміру пенсії по інвалідності є протиправним та таким, що порушує права позивача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 06.01.2022 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області правом подання відзиву на позов не скористався, заяви про визнання позову до суду не надав.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надало суду відзив на адміністративний позов, у якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки управління у спірних правовідносинах діяло у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи.

Експертним висновком, встановлено, що захворювання, які в позивача були виявлені, пов`язані з впливом іонізуючих та інших шкідливих факторів при виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У зв`язку з наявністю захворювань позивачу встановлена друга група інвалідності безстроково. Причиною інвалідності - захворювання отримане при виконанні обов`язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

Під час розгляду справи встановлено, що у грудні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення нарахування та виплати його пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року без обмеження розміру пенсії по інвалідності, по формулі: П = 80% х Зп(мін) х 5, де П - розмір пенсії, Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №963370140029 від 22 грудня 2021р відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку із відсутністю правових підстав. При цьому, вказано, що з 01.07.2019 позивачу проведено перерахунок пенсії за матеріалами пенсійної справи відповідно до положень ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і coцiaльний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до п.9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1210, яким передбачено порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чopнобильської катастрофи. Отже, з таких обставин, вирішено відмовити в здійсненні нарахування та проведені виплати пенсії у відповідності до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, без обмеження граничним розміром, починаючи з 26.04.2019 року.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Спір склався з приводу порядку розрахунку розміру пенсії, який за твердженням позивача повинен бути визначений як добуток п`яти мінімальних заробітних плат, визначених на 1 січня відповідного року, та проценту втрати працездатності, а за твердженням відповідача повинен обчислюватись згідно постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами та доповненнями (у тому числі і за постановою КМУ від 26.06.2019р. №543).

Згідно з ч.3 ст.59 Закону України від 28.02.1991р. №796-ХІІ особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Механізм визначення розміру пенсії деталізований Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011р. №1210 ( далі за текстом - Порядок №1210).

Так, п.91 Порядку №1210 визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: Кзс=Зп(мін)*5/Зс1, де де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: П=Зс*Кзс*Кв/100%, де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

В силу правових висновків Верховного Суду по зразковій справі №520/12609/19: 1) ч.3 статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, визначала лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.; 2) відповідно до ч.3 ст.54 Закону № 796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами КМУ з відповідних питань. Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджений Порядок № 1210 відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796-ХІІ.; 3) чинними з 26.04.2019р. є положення ч.3 статті 59 Закону № 796-XII, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до закону або за бажанням таких осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої закономна 1 січня відповідного року.; 4) застосування формули, передбаченої Порядком № 1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом ч.3 статті 59 Закону № 796-ХІІ, що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Водночас із цим, у силу правових висновків Верховного Суду по зразковій справі №520/1972/19: 1) механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796-XII, згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, врегульований Порядком № 1210.; 2) суд загальної юрисдикції не має повноважень визначати коло осіб, які за законом мають право на пенсію, чи розширювати це коло або поширювати певне право (право на пенсію) на осіб, які за законом не мають на нього права, оскільки захист порушеного права запропонованим останнім способом не може бути результатом (продуктом) діяльності судової влади. Застереженням цьому може бути хіба що ситуація, коли існуватиме таке порушення суті соціальних прав людини, за яких вона опиняється в стані, несумісному зі станом її людської гідності.; 3) суд при вирішенні спору застосовує норму, яка була чинною на момент виникнення відносин, тобто ту норму, що мала юридичну силу до прийняття рішення КСУ про її неконституційність. Суд може заповнити прогалину в регулюванні певних правовідносин, але в межах раніше встановленого, запровадженого, усталеного, унормованого порядку та умов (обчислення та призначення пенсії певного виду) шляхом пізнання положень цього порядку у світлі певних (нових) фактичних обставин, уяснення і розкриття прихованих раніше неявних, невловимих сенсів цього порядку в аспекті таких обставин, наповнення порядку новим значенням.; 4) оскільки пункт 91 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, повністю повторює її зміст, він має бути застосований до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.

До того ж у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 27.05.2021р. у справі №756/14634/16-а: 1) постановою КМУ від 23.11.2011р. №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.; 2) нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов`язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.; 3) право встановлювати законодавчі обмеження щодо виплати пенсії узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини викладеною в рішенні від 03 червня 2014 року у справі "Великода проти України" (заява №43331/12), в якому суд розглянувши скаргу, зокрема, за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19 січня 2010 року після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат.; 4) у постановах від 25.10.2018р. (справа №629/4075/16), від 13.11.2019р. (справа №381/4848/16-а) Верховний Суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача при нарахуванні та виплаті пенсії у розмірах, встановлених Постановою КМУ № 1210.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд констатує, що у ході розгляду справи відповідачем доведено правомірність застосування норм постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 під час обчислення пенсії заявника.

Щодо посилань на висновки, викладені в постанові Третього апеляційного адмінстартивного суду від 12.10.2021 у справі 340/3161/19, то суд звертає увагу, що зі змісту ч.5 ст.242 КАС України вбачається, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин обов`язковими для застосування є висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, а не в ухвалах цього суду, а тому в даному висновки викладені в зазначеній вище ухвалі суду касаційної інстанції не є обов`язковими для врахування судом при розгляді справи

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладені вище міркування, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; вичерпно реалізував усі правові механізми, спрямовані на з`ясування об`єктивної істини.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зоркіна Ю.В.