Рішення № 103508914, 21.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

21.02.2022 р. справа №520/27694/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденко А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом

Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 простягнення 27.132,00грн. штрафу, -встановив:

Матеріали позову були отримані судом 22.12.2021р. Позов був прийнятий до розгляду 23.12.2021р. Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 24.01.2022р.

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління Держпродспоживслужби у Харківській області (далі за текстом - заявник, контролюючий орган, владний суб`єкт, Головне управління, орган публічної адміністрації, ГУ), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з Фізичної особи підприємця 27.132,00грн. боргу по оплаті рішень ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області від 18.10.2021р. за №№319-326.

Підставами позову є доводи про те, що підприємець у добровільному порядку не виконав публічного обов`язку з оплати застосованих органом публічної адміністрації штрафів.

Відповідач, Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (далі за текстом підприємець, ФОП, боржник), про розгляд справи був сповіщений судом у розумінні положень ч. 11 ст. 126 КАС України завчасно та належним чином, проте обов`язку із подачі відзиву не виконав, доказів у спростування доводів позову не подав.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Структура заявленої контролюючим органом вимоги про стягнення коштів складається з платежів за рішеннями ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області від 18.10.2021р. за №№319-326.

Так, рішенням ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області від 18.10.2021р. за №№319 до відповідача було застосовано 1700,00грн. штрафу.

Рішенням ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області від 18.10.2021р. за №320 до відповідача було застосовано 1700,00грн. штрафу.

Рішенням ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області від 18.10.2021р. за №321 до відповідача було застосовано 1.700,00грн. штрафу.

Рішенням ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області від 18.10.2021р. за №322 до відповідача було застосовано 1.700,00грн. штрафу.

Рішенням ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області від 18.10.2021р. за №323 до відповідача було застосовано 5.083,00грн. штрафу.

Рішенням ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області від 18.10.2021р. за №324 до відповідача було застосовано 5.083,00грн. штрафу.

Рішенням ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області від 18.10.2021р. за №325 до відповідача було застосовано 5.083,00грн. штрафу.

Рішенням ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області від 18.10.2021р. за №326 до відповідача було застосовано 5.083,00грн. штрафу.

Перелічені правові акти індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень були направлені відповідачу на адресу Харківська область, місто Харків, вул.Галушкінська, б.16.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань указана поштова адреса є місцезнаходження відповідача у якості фізичної особи підприємця.

Доказів утрати юридичної сили переліченими вище правовими актами індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень унаслідок оскарження до суду або адміністративного органу вищого рівня, а також з інших причин матеріали справи не містять.

Доказів проведення платежів за цими рішеннями субєкта владних повноважень матеріали справи не містять.

Стверджуючи, що у спірних правовідносинах наявні підстави до примусового виконання податкового обов`язку боржника, контролюючий орган ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд відмічає, що засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначаються Закону України "Про рекламу".

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України; забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

Згідно з п.п.1 ч.1 ст. 26 згаданого Закону контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

У силу приписів абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу", на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно - правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» встановлено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» визначено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч.2 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Суд відмічає, що ані норми Закону України "Про рекламу", ані норми Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (затверджений постановою КМУ №693 від 26.05.2004р.; далі за текстом - Порядок №693) не визначають строків оплати рішень суб`єкта владних повноважень з приводу застосування штрафів за порушення законодавства у сфері обігу реклами.

Водночас із цим, ч.3 ст.12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, сума санкції стягується в судовому порядку.

Отже, у спірних правовідносинах перебіг тримісячного строку звернення ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області до суду із позовом про стягнення суми штрафу за рішенням суб`єкта владних повноважень розпочинається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення в судовому порядку.

Обчислення у даному конкретному випадку строку на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів за рішенням суб`єкта владних повноважень від настання події завершення шестимісячного строку на оскарження правового акту індивідуальної дії органу публічної адміністрації прямо суперечить приписам спеціальної норми права - ч.3 ст.12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

До того ж, аналогічний по суті правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2021р. у справі №440/11261/20.

Окрім того, у спірних правовідносинах відповідача слід визнати обізнаним із обов`язком проведення оплати за переліченими вище правовими актами суб`єкта владних повноважень з моменту отримання судової кореспонденції по справі.

До предмету доказування у спорі про стягнення заборгованості за публічним обов`язком із проведення платежу на користь бюджету з огляду на приписи ч.2 ст.73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов`язаної особи як суб`єкта права, 2) підстав виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 3) обізнаності зобов`язаної особи з фактом виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов`язку у добровільному порядку, 5) дотримання владним суб`єктом визначеної законом процедури примусового виконання публічного обов`язку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов`язку, 7) заявлення владним суб`єктом вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку, 8) поширення на боржника процедур банкрутства або знаходження боржника у процедурі ліквідації; 9) відповідність заявленої суб`єктом владних повноважень вимоги визначеній законом процесуальній формі реалізації управлінської функції.

Приєднаними до справи доказами підтверджено обставини існування боржника та боргу, дотримання владним суб`єктом процедури примусового виконання публічного обов`язку, відсутності підстав припинення невиконаного обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання, що заявлена владним суб`єктом вимога не порушує прав та інтересів відповідача, а відтак, підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути на користь Державного бюджету України з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ; місцезнаходження АДРЕСА_1 ) 27.132 (двадцять сім тисяч сто тридцять дві) грн. 00 коп. штрафу по оплаті штрафу за рішеннями Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області від 18.10.2021р. за №№319-326.

Роз`яснити, що судове рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 21.02.2022 року; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя А.В. Сліденко