Рішення № 103508220, 22.02.2022, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 175/4323/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Мошко Є.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа Сумський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Суми) про зняття арешту з майна.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про зняття арешту з майна мотивуючи його тим, що ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області № 2-4536/10 від 05.10.2010р. було накладено арешт в межах заявлених позовних вимог 72705, 23 грн на грошові кошти , рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчудження. 02.06.2011 року викнавче провадження № 22858851 було закінчено у зв*язку з фактичним повним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом. ОСОБА_2 помер, а вона є спадкоємицею його майна. Просила скасувати заходи забезпечення позову шляхом зняття арешту та заборони відчудження, реєстрації та перереєстрації рухомого та нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 .

Позивача в судове засідання не з`явилась, належним чином була повідомлена про час розгляду справи в суді.

Представник відповідача і третьої особи в судове засідання також не з*явились , належним чином були повідомлені про час розгляду справи в суді.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Судом встановлено, що ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області № 2-4536/10 від 05.10.2010р. було накладено арешт в межах заявлених позовних вимог 72705, 23 грн на грошові кошти , рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчудження. ( а.с.13).

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області № 2-1256/10 від 05.09.2011р було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитними договорами, витрати на правову допомогу в розмірі 72605 грн.22 коп., на користь держави судвий збір у розмірі 727 грн.06. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.( а.с.15-17).

Відповідно до листа начальника Сумського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Суми) від 12.07.21 вих.30382держвним виконавцем 23.11.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника ВП № 22858851. Після накладення відповідних арештів вказане виконавче провадження 02.06.2011 року було закінчено у зв*язку з фактичним повним виконанням ( п.8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» в ред.1999 року).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер ( а.с.11).

Позивач є донькою ОСОБА_2 і є спадкоємицею його майна.( а.с.9-10).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В силу ч. 1ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 5ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Системний аналіз наведених норм права, а також та обставина, що позивач у передбачені законом строки звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, дають підстави для висновку про наявність у позивача як спадкоємця за законом права на звернення до суду із позовом про скасування арешту, оскільки таке право перейшло до позивача як спадкоємця з моменту відкриття спадщини, і не може бути підставою для відмови від права на звернення до суду за захистом.

Крім того, як роз*яснено у п. 2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті3,45 ЦПК).

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.08.76 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Аналогічна позиція щодо належних відповідачів при розгляді позовів про зняття арешту (боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт) викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» в п. 16.

Відповідно до ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв*язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно ст. 59 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Оскільки арешт та заборона відчудження, реєстрації та перереєстрації рухомого та нерухомого майна належне ОСОБА_2 , який накладений постановою державного виконавця, обмежує права спадкоємця ОСОБА_1 , доньки спадкодавця ОСОБА_2 і є перешкодою для оформлення спадкових прав, а спірні відносини, які існували між сторонами виконавчого провадження, припинилися в силу вимог закону, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 258- 259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову шляхом зняття арешту та заборони відчуження, реєстрації та перереєстрації рухомого та нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 ( іпн НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби управління юстиції від 23.11.2010 року з примусового виконання ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області № 2-4536/10 від 05.10.2010р. про забезпчення позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ТОВ «Українське фінансове агенство «Верус» про стягнення заборгованості.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко