Ухвала суду № 103508175, 18.02.2022, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2-з/582/4/22

Справа № 582/136/22

Копія

Недригайлівський районний суд Сумської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2022 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Жмурченка В. Д., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Підопригори О. П. про забезпечення позову,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Підопригора О. П. звернулася до Недригайлівського районного суду Сумської області з позовом до відповідача ТОВ «Агробізнес ТСК», про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, зобов`язання повернути їх власнику, та скасування записів про державну реєстрацію права.

Разом з позовною заявою представником заявника, адвокатом Підопригорою О. П. подано заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ «Агробізнес ТСК» (ЄДРПОУ 32807457, адреса: 42142, Сумська область, Роменський район, с. Сакуниха, вул. Рябова, 105) вчиняти дії, а саме: обробляти, чи здійснювати посів сільськогосподарських культур на земельних ділянках для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,4184 га (кадастровий номер 5923585700:02:002:0068), та площею 4,7169 га (кадастровий номер 5923585700:02:002:0067), що розташовані на території Сакунихського старостинського округу Недригайлівської селищної ради Роменського району Сумської області, які належать ОСОБА_1 .

Необхідність забезпечення позову обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,4184 га (кадастровий номер 5923585700:02:002:0068), та площею 4,7169 га (кадастровий номер 5923585700:02:002:0067), що розташовані на території Сакунихського старостинського округу Недригайлівської селищної ради Роменського району Сумської області. Відповідно до договорів оренди землі від 01 січня 2015 року ТОВ «Агробізнес ТСК» обробляв зазначені вище земельні ділянки. Строк дії договорів, на думку заявника мав завершитися 01.01.2022. ОСОБА_1 23.10.2021 були направлені листи, у яких він повідомляв ТОВ «Агробізнес ТСК», що не має наміру укладати з ними нові договори оренди землі чи пролонгувати попередні. 04.01.2022 виявилося, що ТОВ «Агробізнес ТСК» зареєстрував додаткові угоди від 22.03.2019, якими було продовжено строк дії договорів оренди до 01.01.2030, однак даних додаткових угод ОСОБА_1 не підписував. Представник заявника зазначила, що у разі невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, а за певних обставин, навіть, призведе до затягування ТОВ «Агробізнес ТСК» вирішення справи по суті.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що правових підстав для забезпечення позову не має з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із частиною другою статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Частиною сьомою статті 153 ЦПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд вважає, що забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ «Агробізнес ТСК» обробляти, чи здійснювати посів сільськогосподарських культур на земельних ділянках, не підлягає задоволенню, оскільки не тільки позбавляє товариство на весь час вирішення спору використовувати земельні ділянки відповідно до умов договору, але й перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності.

Таким чином, вибраний вид забезпечення позову порушує право ТОВ «Агробізнес ТСК» на користування земельними ділянками, та б надав перевагу позиції позивача, ще до моменту вирішення справи по суті, тому доводи представника заявника в цій частині є не мотивованими та не обґрунтованими.

Посилання представника заявника на зловживання ТОВ «Агробізнес ТСК» своїми процесуальними правами бездоказові, так як жодного судового рішення у контексті статті 44ЦПК України не ухвалювалось.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_2 , про забезпечення позову, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя: В. Д. Жмурченко