Рішення № 103506623, 06.12.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4288/21

№ 2-о/183/130/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 рокуНовомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Новомосковська районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

в с т а н о в и в:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП НВ № 010927, виданого на підставі рішення 14 сесії ХХІ скликання Голубівської сільської ради народних депутатів Новомосковського району Дніпропетровської області від 23 грудня 1993 року, площею 0,56 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га, ведення особистого підсобного господарства - 0,31 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_3 .

Після смерті батьків залишилося спадкове майно, яке складається житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 та присадибної земельної ділянки площею 0,56 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га, ведення особистого підсобного господарства - 0,31 га, на якій розташований зазначений вище житловий будинок.

23 грудня 1993 року Голубівською сільською радою, на підставі рішення 14 сесії ХХІ скликання, ОСОБА_2 був виданий Державний акт серії ДП НВ № 010927 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,56 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га, ведення особистого підсобного господарства - 0,31 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Між тим, у зазначеному державному акті власником був зазначений ОСОБА_4 , що не співпадає з анкетними даними спадкодавця ОСОБА_2 .

Заявник зазначає, що після смерті батьків вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадковий будинок, однак отримати свідоцтво про право на спадщину на присадибну ділянку не має можливості, через розбіжності в написанні по-батькові спадкодавця, тому звернулася до суду із зазначеною заявою.

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року відкрито провадження у справі.

В судове засідання сторони не з`явилися, заявник звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи у її відсутність, представник заінтересованої особи повідомлений належним чином про розгляд справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципудиспозитивності цивільного судочинства(ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п.5 ч.2ст. 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.6 ч.1ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі, прізвище, ім`я та по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігається з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народженні або паспорті.

Суду подано копію Державного акту ДП Нв 010927 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,56 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га, ведення особистого підсобного господарства - 0,31 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , виданого 31 березня 1999 року Голубівською сільською радою Новомосковського району, на підставі рішення 14 сесії ХХІ скликання від 23 грудня 1993 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10927, у відповідності до якого власником земельної ділянки є ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 являється спадкоємцем за заповітом майна померлої ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не оформила своїх спадкових справ, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у відповідності до якого заявник отримала спадщину у вигляді житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

У видачі свідоцтва про право на спадщину на означену вище земельну ділянку заявниці було відмовлено, оскільки у свідоцтві про смерть спадкодавця та у Державному акті на право приватної власності на землю містяться розбіжності у написанні по батькові власника (а.с. 5).

Судом оглянуто свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , який у віці 73 років, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 8).

Вищезазначені розбіжності у прізвищі власника земельної ділянки в Державному акті перешкоджають заявникові у реалізації її спадкових прав на земельну ділянку, і не можуть бути усунені іншим чином, ніж шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявникові.

Між тим, вимоги заявника підтверджуються належними допустимими та достовірними доказами, доданими до заяви та підтверджують обставини, на які посилається заявник.

Так, суду надано копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 , виданого російською мовою, у відповідності до якого батьком заявника є ОСОБА_2 (російською мовою « ОСОБА_6 »).

ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 14 вересня 1947 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб, яке теж видане російською мовою (а.с. 12).

Інші посвідчення особи ОСОБА_2 свідчать про вірне написання по батькові українською мовою, як ОСОБА_6 (а.с. 12-13)

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, суду доведений факт належності Державного акту серії ДП Нв 010927 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,56 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га, ведення особистого підсобного господарства - 0,31 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , виданого Голубівською сільською радою Новомосковського району, на підставі рішення виконкому від 23 грудня 1993 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10927, - ОСОБА_2 . Визначене у державному акті по батькові спадкодавця, як ОСОБА_8 , суд розцінює, як орфографічну помилку, яка виникла при перекладі власного імені з російської мови на українську.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,76,81,89,263,265,293,315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Новомосковська районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу Державного акту серії ДП Нв 010927 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,56 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га, ведення особистого підсобного господарства - 0,31 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , виданого Голубівською сільською радою Новомосковського району, на підставі рішення виконкому від 23 грудня 1993 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10927.

Судові витрати покласти на заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В.Сорока.