Ухвала суду № 103503987, 21.02.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3000/22

Провадження № 2-з/752/195/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року Голосіївського районний суду м. Києва в складі:

головуючого- судді- Машкевич К.В

за участю секретаря- Гненик К.П.

розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Деміївська слобода» про забезпечення позову до подання позовної заяви , суд

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року заявник звернувся до Голосіївського районний суду м. Києва з заявою і просить вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Деміївська слобода» до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариств «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6», ОСОБА_2 , Державний реєстратор Комунального підприємства Новопетрівської сільської ради «РЕЗУЛЬТАТ» Лазор Іван Володимирович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Побединська Вікторія Олександрівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: накласти арешт на об`єкт нерухомого майна "група приміщень 24, 25, 26, 27 в секції № 1" по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1219630380000).

При зверненні до суду заявник посилалася на те, що має намір звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Предметом позову, який буде подано до суду після подання даної заяви про забезпечення позову, і про забезпечення якого просить заявник, є витребування з чужого незаконного володіння відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Деміївська слобода» об`єкту нерухомого майна "група приміщень 24, 25, 26, 27 в секції № 1" по АДРЕСА_1 : реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1219630380000), загальною площею 455,68 кв.метрів, що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В.О.

Зазначає, що з мережі Інтернет стало відомо, що на веб-сайтах продажу нерухомості невстановленими особами було розміщено оголошення про продаж нежитлового приміщення площею 455,68 кв.м., на останньому 17-му поверсі будинку АДРЕСА_1 . З описаних у зазначених оголошеннях характеристик та фотографій вказаного приміщення, а також з огляду на те, що фактичним 17-м поверхом будинку є верхній технічний поверх, що буде детально обґрунтовано в позовній заяві у даній справі.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо прав власності на об`єкти нерухомого майна в будинку від 08.09.2017 року вбачається, що об`єкт нерухомого майна «група приміщень 24, 25, 26, 27 в секції № 1» реєстраційннй номер об`єкта нерухомого майна 1219630380000) загальною площею 455,68 кв.м., належав на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Інвестиційного договору № З-Дм від 15.04.2014 року, довідки про повну оплату № 256 від 08.09.2015 р. і Акту прийому-передачі нежилих приміщень від 08. 09.2015 р.

У подальшому, з Інформаційної довідки про право власності на вказане нежитлове приміщення, стало відомо, що власником вказаного приміщення є ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 21.06.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В. О.

Вказує на те, що позов, який буде подано до суду після подання даної заяви про забезпечення позову, і про забезпечення якого просить заявник, подаватиметься ОСББ «Деміївська слобода» з метою захисту прав та інтересів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Посилається, що оскільки відсутнє обтяження на спірне майно, існує реальна можливість його відчуження ОСОБА_1 , що істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав співвласників багатоквартирного будинку.

Враховуючи викладене, просить задовольнити заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Підстави забезпечення позову врегульовано ст.149 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Територіальна юрисдикція (підсудність) справ визначена параграфом 3 глави 2 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Таким чином, з урахуванням приведеного аналізу та вимог ч.1ст. 30, п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява підлягає розгляду Голосіївським районним судом м. Києва.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно.

За даною нормою закону однією з причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність при цьому передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові №752/6255/18 від 21 листопада 2018 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову мають бути надані докази необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З точки зору закону заходи забезпечення позову визначаються виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини конкретної справи.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З точки зору закону ухвала суду щодо накладення арешту на майно за своєю суттю є обмеженням, встановленим для відповідачів, вільно розпоряджатися нерухомим майном.

З урахуванням цього, предмету майбутнього спору сторін, співмірність вимог заявника з заявленими ним заходами забезпечення позову суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову до подачі позовної, шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна "група приміщень 24, 25, 26, 27 в секції № 1" по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1219630380000, які належить на праві власності ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна "група приміщень 24, 25, 26, 27 в секції № 1" по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1219630380000, які належить на праві власності ОСОБА_3 .

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДЕМІЇВСЬКА СЛОБОДА» 03039, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 13, іІдентифікаційний код 40671193.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя: К.В.Машкевич